No abstract

No abstract

методы исследований т р а в м а т о л о г и я и о р т о п е д и я р о с с и и 2013-4 (70)

Актуальність. При уламкових переломах нижньої щелепи успіх лікування, в цілому, визначається перебігом репаративних процесів у зоні ушкодження. У зв'язку з цим значний інтерес дослідників привер-тають мінімально інвазивні підходи, оптимізація умов репаративної регенерації і методи профілактики гнійно-запальних ускладнень у цій категорії хворих.У той же час аналітичних досліджень, які б вста-новлювали стан тканин уламків нижньої щелепи після механічної травми, раніше не проводилося. Не охарактеризовані також залежності між окремими морфологічними показниками, що відображають стан тканини нижньої щелепи, розташованих в зоні пошкодження.Мета дослідження. Вивчення клініко-морфологічних особливостей патологічних і репаративних змін до кісткових уламків нижньої щелепи.Матеріали і методи. Матеріалом дослідження по-служили фрагменти кісткових уламків нижньої ще-лепи, отримані при операціях остеосинтезу у 20 хво-рих з наслідками травматичних переломів. Операції проводилися за показаннями і полягали в репозиції відламків, видаленні дрібних уламків (вони були використані для гістологічного дослідження) та встановлення фіксаторів на репозіції відламків пошкодженої кістки.Результати досліджень і їх обговорення. Результа-ти виконаного нами дослідження показали, що ішемічні пошкодження кісткової тканини різної протяжності після травматичних переломів мали місце і в нижній щелепі, викликаючи запальну реакцію різного ступеня і репаративну реакцію з боку ендо-ста і периоста. Гістологічні прояви цих змін варіювали і в більшості випадків по вираженості сла-бо корелюють між собою. Лише показники «вид за-палення в кістковому мозку» і «периостальні регене-рати» виявляють достовірний негативний зв'язок в діапазоні середніх величин коефіцієнта асоціації.Висновки. З кореляційних зв'язків між окремими морфологічними показниками стану кісткових уламків найбільш високий параметр з достовірним від'ємним значенням коефіцієнта асоціації в діапазоні середніх значень тісноти встановлений між «видом запалення в кістковому мозку» осколка – і «виразністю періостальних регенератов». Активність запального процесу і розміри періостальних регенератів знаходяться в зворотньо-му зв'язку, що дає підставу припускати негативний вплив запального процесу на розвиток периостальної репаративної реакції кістковій тканині осколків.

реферат Актуальность. среди случаев гематогенного остеомиелита (го) с латентным течением важное место занимает склерозирующий остеомиелит (сго), известный в литературе как остеомиелит гарре. патоморфологические исследования сго нужны для улучшения дифференциальной диагностики, прогнозирования морфологических особенностей очагов и выбора оптимальной тактики лечения. Цель исследования-установить статистические различия между проявлениями различных форм заболевания и корреляцию между клиническими, клинико-лабораторными и морфометрическими показателями поражения костей у больных склерозирующим гематогенным остеомиелитом. Материал и методы. Материалом исследования послужили фрагменты тканей пораженных костей 25 больных с сго, диагностированным клиническими, клинико-лабораторными, визуализирующими и морфологическим методами. Использованы градационные морфометрические показатели, отражающие состояние тканей очага поражения. проведены частотный анализ качественных признаков и корреляционный анализ связей между клиническими и клинико-лабораторными показателями, с одной стороны, и морфометрическими показателями-с другой, с определением коэффициента ассоциации. Результаты. патоморфологическое исследование очагов сго показало, что, несмотря на общее сходство морфологических проявлений, поражения костей в отдельных случаях сго различаются. около 2/3 всех случаев соответствуют фиброзирующей форме, при которой отсутствуют даже мелкие очаги экссудативного воспаления. примерно в 1/3 всех случаев, кроме фиброза, остеосклероза и перестройки, очаги остеомиелита содержат микроабсцессы, свидетельствующие о гнойном воспалении, встречаются также мелкие секвестры. у больных с разными формами сго наибольшие различия выявлены по таким показателям, как доля палочкоядерных нейтрофилоцитов крови и соэ. В случаях продолжительного течения сго чаще встречается фиброзирующая форма поражения, при более коротких сроках (1-2 года)-фиброзирующая форма с микроабсцедированием. Между клиническими и клинико-лабораторными показателями с одной стороны и морфометрическими показателями-с другой установлен ряд корреляционных зависимостей. Выводы. патоморфологические особенности поражения костей при сго неоднородны. стереотипными изменениями, наблюдающимися в каждом случае, являются значительное диффузное фиброзирование костномозговых пространств спонгиозы и костных регенератов, перестройка костной ткани с постепенным нарастанием остеосклероза, персистирование продуктивного воспаления. лишь в некоторых случаях присутствуют мелкие очаги экссудативного воспаления-микроабсцессы, содержащие микросеквестры. Ключевые слова: склерозирующий гематогенный остеомиелит гарре, патоморфологические изменения, морфометрические показатели.