В сучасних умовах збройних конфліктів та силових протистоянь наявність потужної ресурсної бази збройних сил не гарантує достатнього рівня готовності до виконання завдань за призначенням, якщо матеріально-ресурсний потенціал не буде раціонально організований. Глобальні виклики та потреби спонукають Збройні Сили України постійно створювати, адаптувати та впроваджувати нові або удосконалювати існуючі технології для утримання та розширення необхідних спроможностей. Стрімке зростання об’єму інформації та обмежені терміни виконання проєктів створюють перед керівництвом та органами управління проблему оперативного прийняття рішень в проєктному менеджменті щодо розробки, впровадження та супроводження інформаційних систем військового призначення. Саме тому, для керівного складу ЗС України та підрозділів супроводження та підтримки критично важливим є наявність технологічного та інституційного середовища, яке б сприяло якісному аналізу інформації та оперативному прийняттю ефективних управлінських рішень, щодо стану проєктів інформатизації, і особливо коли це стосується вдосконалення процесів життєвого циклу інформаційних систем. В межах держави таким середовищем можуть бути ситуаційні центри, а в межах підрозділу супроводження та підтримки ‑ приміщення, обладнанні необхідним устаткуванням з доступом до інформаційно-аналітичних систем підтримки ведення проєктів інформатизації. Метою статті є обґрунтування доцільності створення ситуаційних центрів (СЦ) та використання устаткування інформаційно-аналітичної системи ведення проєктів інформатизації Збройних Сил України. Впровадження в діяльність ЗС України СЦ для управління впровадженням проєктів інформатизації ‑ це новий етап, який дозволить на основі вдосконалення процесів управління життєвим циклом проєкту інформатизації, контролювати, реагувати на будь-які проблемні ситуації та приймати посадовим особам обґрунтовані і своєчасні рішення з використанням сучасних технічних засобів.

Збройні Сили України на даний час знаходяться на етапі проведення оборонної реформи. Для досягнення поставлених завдань необхідною та обов’язковою умовою є автоматизація процесів управління Збройними Силами України. Тому, одним із найбільш актуальних завдань в ході оборонної реформи є створення та впровадження різноманітних інформаційних систем військового призначення. Проблема розробки та впровадження інформаційних систем військового призначення (ІСВП) окрім фінансових та політичних аспектів, має певні особливості, які стосуються функціонального призначення та умов їх експлуатації. На даний час, у Збройних Силах України продовжують здійснюватися спроби адаптації нормативної бази щодо створення інформаційних систем до вимог міжнародних стандартів ISO/IEC, якими користуються передові країни світу і перш за все країни-члени НАТО. Проведення процесів адаптації документації щодо створення, впровадження та супроводження ІС ВП часто призводить до складності або повної відсутності розуміння процесів, які проводяться в ході даних етапів. Особливо, це стосується класифікації термінів, що застосовуються в управлінні життєвим циклом ІС ВП. Метою статті є проведення детального аналізу стандартів, які регламентують життєвий цикл інформаційних систем та надання  пропозицій з визначення кількості та складу тематичних груп, які необхідно враховувати в ході управління життєвим циклом інформаційних систем військового призначення, які будуть розроблятися та впроваджуватися в діяльність Збройних Сил України. Визначена класифікація тематичних груп надасть можливість ефективного проведення гармонізації структури термінологічного словника з урахуванням термінології країн-членів НАТО та міжнародних стандартів, для їх єдиного розуміння і поступового впровадження в діяльність Збройних Сил України та освітній процес вищих військових навчальних закладів.