Незважаючи на багаторічну розробку та удосконалення схем лікування маститу у корів, дана патологія не втрачає актуальності в умовах скотарських господарствах різних виробничих потужностей. На динаміку перебігу маститу суттєвий вплив має резистентність організму, своєчасність діагностики та подальшого лікування. Метою нашої роботи було встановити поширення клінічно виражених форм маститів у корів, які утримуються в умовах скотарських господарств Полтавської, Житомирської, Тернопільської та Вінницької областей, які входять в структуру ТОВ фірма «Астарта-Київ». Для досягнення мети було проаналізовано журнали звітно-облікової документації господарств; досліджено відсоток захворюваності корів на клінічні форми маститу в порівняльному аспекті з іншими нозологічними одиницями, які реєструються в корів; встановлено залежність рівня захворюваності від регіонального розташування господарств. За результатами проведених досліджень встановлено, що впродовж 2019–2021 рр. частота прояву клінічних форм маститів серед поголів’я корів на різних стадіях лактації становила в середньому 25,92 %. Кількість корів у яких було діагностовано клінічні форми маститів, починаючи з 2019 р. мала чітку тенденцію до зростання і становила 22,57 %, 25,82 % та 29,82 %, відповідно у 2019, 2020 та 2021 роках. Встановлено, що в господарствах північно-західних областей (Житомирській, Тернопільській та Вінницькій) частота виявлення клінічних форм маститів у лактуючих корів була вищою, ніж в господарсивах Полтавської області і становила 30,66 %. В наступні досліджувані роки (2020–2021 рр.), тенденція щодо зниження кількості лактуючих тварин в скотарських господарствах даних областей зберігалася. Також реєстрували перевищення частоти випадків діагностики клінічних форм маститів у лактуючих тварин. В господарствах північно-західних областей впродовж 2020–2021 рр. ці показники становили 38,75 та 35,91 %, в той час як в господарствах Полтавської області вони склали 18,51 та 24,54 % відповідно за аналогічний досліджуваний період.

Розведення корів в умовах інтенсивних технологій вирощування передбачає отримання від них максимальних показників продуктивності при якомога тривалішому періоді використання. Для досягнення цього необхідно не лише забезпечити коровам належні умови годівлі та ветеринарно-санітарного обслуговування, але й враховувати поведінкові особливості великої рогатої худоби, їхній темперамент. Окремі корови у стаді володіють різними темпераментами, а, відповідно, й різними адаптаційними властивостями. При формуванні груп корів бажано намагатися враховувати ці особливості.. Бажано намагатися комплектувати стадо тваринами-сангвініками, оскільки це один з найбажаніших типів. Підібрати стадо з тварин одного типу майже неможливо, особливо в умовах інтенсивних технологій, тому варто за поєднуваними типами намагатися хоча б формувати окремі групи корів. Врахування індивідуальної поведінки є основою для комплектації груп. Загалом у стаді нами було встановлено наявність корів з різними типами темпераментів. Тварини-сангвініки були найбільш резистентними до захворювань, легко контактували у стаді з іншими особинами. Під час проведення ветеринарних обробок проявляли найменший ступінь агресії. Тварини-холерики нерідко були агресивними не лише до обслуговуючого персоналу, але й до інших особин у стаді. Вони виявляли високу чутливість до впливу різних стресів. Тварини даного темпераменту здатні запам’ятовувати осіб, які в них асоціюються з больовими реакціями. Корови флегматичного типу є відносно витривалими. Також вони проявляють значну стійкість до стресів, але є чутливими до різких змін мікрокліматичних чинників. Тварини-меланхоліки у групі корів проявляли найвищий ступінь настороженості, навіть за відсутності зовнішньої загрози. Соціалізація у стаді даних корів була найнижчою. Комплектація стада з урахуванням поведінкових нервових особливостей сприяє підвищенню добових надоїв у групі, оскільки корови поєднуваних типів виявляли максимальний ступінь міжособистісної взаємодії. Найвигіднішим з економічної точки зору є комплектування стада коровами-сангвініками.