Система кондиціювання та охолодження повітря призначена для штучної обробки повітря, подачі його в приміщення судна з метою забезпечення та підтримки в них комфортних параметрів повітряного середовища (температури, вологості, рухомості, газового складу). Система кондиціювання обслуговує житлові, загальні, медичні та службові приміщення з тривалим часом перебуванням членів екіпажу. Система кондиціювання та охолодження повітря не лише забезпечує комфортне перебування екіпажу на судні, але й для нафтоналивних суден і газовозів забезпечує видалення шкідливих домішок, очищення повітря. Дана система потребує контролю з боку судноводія, отже необхідна розробка відповідної моделі. Системи вентиляції є розгалуженими судновими системами, що складаються з різноманітного, в тому числі і великогабаритного, обладнання. Їх проектування тісно пов'язане з плануванням загального розташування суднових приміщень, а в ряді випадків впливає на архітектуру судна в цілому. До складу системи вентиляції входять: електровентилятори (осьові і відцентрові), повітряприймальні та повітрярозподільні пристрої, запірно-перемикаюча арматура, глушники шуму, теплообмінні апарати і трубопроводи. Проектування цих систем здійснюють з урахуванням специфічних особливостей судна, його енергетичної установки і заданого району плавання. Вибір типу вентиляції залежить від призначення приміщень, а також від призначення і типу судна, його енергетичних можливостей. Різні суднові приміщення в залежності від часу перебування в них людей, кількості тепла, шкідливих газів і специфічних запахів, які можуть виділяти встановлені в них механізми і системи, обладнають тим чи іншим типом вентиляції. Від правильного розміщення пристроїв для прийому і викиду повітря. цих пристроїв багато в чому залежить ефективність роботи систем вентиляції. Ключові слова: модель, кондиціонування, охолодження, суднові системи, система вентиляції

Функціонування суднової котельної установки пов'язано з великою кількістю потенційних відмов, які, у свою чергу, викликають аварії і можуть призводити як до людських жертв, так і до пошкодження суднового устаткування. У роботі узагальнені дані про аварії суднових котельних установок (вибухи, пожежі, відключення електроенергії або інші серйозні порушення у роботі морських суден) з метою визначення найгірших сценаріїв під час їх роботи. Для кількісного аналізу ризиків виникнення аварій суднової котельної установки вдосконалений підхід з використанням нечіткої експертної системи на основі використання у відповідних продукційних правилах інтервальних нечітких множин другого типу. При цьому в якості функцій приналежності вдосконаленої нечіткої експертної системи використовуються площі невизначеності інтервальних нечітких множин другого типу. Інтервальні нечіткі множини другого типу, з одного боку, забезпечують формалізацію більшої кількості додаткових ступенів невизначеності в порівнянні з класичними нечіткими множинами першого типу, з іншого боку, є такими, що реалізуються при розробці нечітких логічних систем і мають меншу обчислювальну складність, у порівнянні з нечіткими множинами другого типу. Під час дослідження були протестовані три типи функцій приналежності для створення нечітких множин і виділення відмінностей між цими функціями (функція приналежності Гауса (GMF), трикутна функція приналежності (TMF) і функція приналежності трапецієподібної форми (ZMF)). В якості базової методології аналізу аварій у роботі використання підхід метод аналізу ризиків, він розглядає проблеми, пов'язані з характеристиками системи і режимами відмови для кожного компонента системи, та забезпечує наявність відповідних заходів безпеки, що в свою чергу підходить для визначення, ідентифікації і перевірки механічних та електричних апаратних систем на предмет потенційних відмов (Failure Mode and Effects Analysis (FMEA)). Ключові слова: суднова котельна установка, аварійна ситуація, інтервальна нечітка множина другого типу, площа невизначеності.

Питання створення і використання універсальної інформаційної технології для промислової розробки бази знань (БЗ) інтелектуальної системи автоматичного управління рухом судна (ІСАУ) в умовах невизначеності навколишнього середовища при неповній інформації з використанням останніх досягнень в області нечіткої логіки і глибокого навчання є недостатньо дослідженими. У роботі представлена інформаційна технологія розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. У процесі розробки інформаційної технології вирішені такі часткові завдання: розроблена структура і склад інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір нечіткої логічної моделі для формалізації процесу функціонування нечіткого регулятора ІСАУ рухом судна; обґрунтований вибір глибокої нейронної мережі для формального представлення моделі нейромережевого аналізатора ІСАУ рухом судна; обґрунтовано ефективність застосування інформаційної технології розробки БЗ ІСАУ рухом судна з використанням глибоких нейронних мереж і інтервальних нечітких логічних моделей. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямку може бути розробка пропозицій щодо використання засобів автоматизованого проектування БЗ ІСАУ рухом судна з врахуванням представлення даної технології як сукупності функцій-процесів по розробці відповідної БЗ.

Судовые энергетические установки оснащаются системами контроля, мониторинга (контроллерами, датчиками, сенсорами) и управления (микропроцессорными системами, информационно управляющими системами). Дальнейшим шагом технического прогресса в судостроении является создание интеллектуальных информационных систем и аппаратных средств, способных компенсировать влияние человеческого фактора на процесс эксплуатации сложного судового оборудования. С помощью данных систем будет решаться задача контроля технического состояния систем судовой энергетической установки, выбор режимов оптимального управления, предупреждение и устранение аварийных ситуаций. Ядром интеллектуальной системы управления становится база знаний, содержащая сценарии, модели и правила управления. В результате исследования в статье разработаны модели и сценарии управления судовой энергетической установкой. Таких моделей всего восемь, любая из которых характеризуется состоянием внутренней и наружной среды. Обоснована структура единой комплексной целенаправленной системы управления СЭУ, доказано, что при данном уровне развития микропроцессорной техники и информационных технологий возможна реализация ее в составе конкретного судна как на этапе проектирования, так и на этапе модернизации. Итогом выполненного исследования является формирование прообраза возможного развития будущей ситуации в интеллектуальном управлении СЭУ и в направлении повышения энергетической и экологической эффективности судов. В результате исследования в статье разработаны модели и сценарии управления энергетической установкой. Таких моделей всего восемь, любая из которых характеризуется состоянием внутренней и наружной среды. Обоснована структура единой комплексной целенаправленной системы управления СЭУ, доказано, что при данном уровне развития микропроцессорной техники и информационных технологий возможна реализация ее в составе конкретного судна как на этапе проектирования, так и на этапе модернизации. Полученные результаты исследований могут использоваться при разработке элементов искусственного интеллекта, осуществляющего функции управления СЭУ в различных эксплуатационных ситуациях.