Метою статті є формування комплексу охоронних заходів на суднах і в портах для протидії тероризму і піратству на морі. Поставлена мета досягається шляхом аналізу джерел інформації щодо визначення та однозначного тлумачення термінів морський тероризм та піратство, виявлення та аналізу причин виникнення цих небезпечних явищ. Визначено, чому завдання боротьби з міжнародним тероризмом, зокрема на морі, висунулося в низку найважливіших. Продемонстровано роль Дипломатичної конференції з морського захисту у вирішенні питань морської безпеки введенням особливих заходів, що стосується підвищення безпеки пасажирських суден, вантажних суден валовою місткістю від 500т, зокрема швидкісних суден, самохідних плавучих бурових установок і портових засобів. Наголошено про встановлення послідовного стандартизованого підходу до оцінки небезпеки, що дозволило врівноважити можливі ризики за рахунок посилення безпеки суден і портових об'єктів. Вказані основні національні нормативні документи Україна, якими доповнено законодавство для імплементації Кодексу з охорони суден і портових засобів. Систематизовані основні причини, що зумовлюють зростання терористичної загрози на водних просторах України. Найбільш суттєвим результатом є введення чотирьох груп охоронних заходів щодо протидії тероризму на морському транспорті за певними ознаками та виділення у цих групах окремих елементів, що дозволяють добитися ефективної протидії тероризму і піратству на морі. Подальшим напрямом роботи є детальний розбір та аналіз окремих складових у комплексі заходів Кодексу ОСПЗ для ефективної протидії морському тероризму. Ключові слова: піратство, морський тероризм, безпека суден, безпека портових об'єктів, заходи протидії

Розуміння принципів забезпечення охорони судна є основою для розуміння заходів, що забезпечують постійну готовність екіпажу суден швидко та ефективно реагувати на можливі акти, наприклад, тероризму чи піратства, а також до прийняття заходів щодо їх запобігання. У статті проведено дослідження основних принципів забезпечення охорони судна відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі та Кодексу з охорони суден і портових споруд. Систематизовано основні принципи забезпечення охорони судна відповідно до вимог Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі та Кодексу з охорони суден і портових споруд, здійснена класифікація принципів та їх змістовна деталізація. В якості основних принципів забезпечення охорони судна в роботі розглядаються принципи формування структури охорони судна, визначення повноважень посадових осіб у питаннях охорони (осіб командного складу таких як капітан, старший помічник та старший механік, які є відповідальних за охорону судна та формують судновий комітет з безпеки ), формування декларації про охорону (Declaration of Security (DoS)), оцінка охорони судна (Ship Security Assessment (SSA)), визначення плану охорони судна, виконання переглядів і перевірки плану з охорони судна, організація виконання судновим персоналом ефективних заходів з безпеки та охорони судна, вироблення у екіпажу навичок загальної пильності, уміння вивчати навколишнє оточення, оцінювати його і вживати необхідних заходів безпеки, відпрацювання методів протидії загрозам захоплення судна терористами, вибуху судна та захоплення заручників. Розглянутий підхід щодо класифікації принципів та їх змістовної деталізації, що є основою для подальшої формалізації моделей охорони судна, наприклад, у складі інформаційно-аналітичних моделей систем підтримки прийняття рішення. Ключові слова: принципи, система охорони, судно, декларація про охорону, оцінка охорони судна, плану з охорони судна.

Система кондиціювання та охолодження повітря призначена для штучної обробки повітря, подачі його в приміщення судна з метою забезпечення та підтримки в них комфортних параметрів повітряного середовища (температури, вологості, рухомості, газового складу). Система кондиціювання обслуговує житлові, загальні, медичні та службові приміщення з тривалим часом перебуванням членів екіпажу. Система кондиціювання та охолодження повітря не лише забезпечує комфортне перебування екіпажу на судні, але й для нафтоналивних суден і газовозів забезпечує видалення шкідливих домішок, очищення повітря. Дана система потребує контролю з боку судноводія, отже необхідна розробка відповідної моделі. Системи вентиляції є розгалуженими судновими системами, що складаються з різноманітного, в тому числі і великогабаритного, обладнання. Їх проектування тісно пов'язане з плануванням загального розташування суднових приміщень, а в ряді випадків впливає на архітектуру судна в цілому. До складу системи вентиляції входять: електровентилятори (осьові і відцентрові), повітряприймальні та повітрярозподільні пристрої, запірно-перемикаюча арматура, глушники шуму, теплообмінні апарати і трубопроводи. Проектування цих систем здійснюють з урахуванням специфічних особливостей судна, його енергетичної установки і заданого району плавання. Вибір типу вентиляції залежить від призначення приміщень, а також від призначення і типу судна, його енергетичних можливостей. Різні суднові приміщення в залежності від часу перебування в них людей, кількості тепла, шкідливих газів і специфічних запахів, які можуть виділяти встановлені в них механізми і системи, обладнають тим чи іншим типом вентиляції. Від правильного розміщення пристроїв для прийому і викиду повітря. цих пристроїв багато в чому залежить ефективність роботи систем вентиляції. Ключові слова: модель, кондиціонування, охолодження, суднові системи, система вентиляції

Функціонування суднової котельної установки пов'язано з великою кількістю потенційних відмов, які, у свою чергу, викликають аварії і можуть призводити як до людських жертв, так і до пошкодження суднового устаткування. У роботі узагальнені дані про аварії суднових котельних установок (вибухи, пожежі, відключення електроенергії або інші серйозні порушення у роботі морських суден) з метою визначення найгірших сценаріїв під час їх роботи. Для кількісного аналізу ризиків виникнення аварій суднової котельної установки вдосконалений підхід з використанням нечіткої експертної системи на основі використання у відповідних продукційних правилах інтервальних нечітких множин другого типу. При цьому в якості функцій приналежності вдосконаленої нечіткої експертної системи використовуються площі невизначеності інтервальних нечітких множин другого типу. Інтервальні нечіткі множини другого типу, з одного боку, забезпечують формалізацію більшої кількості додаткових ступенів невизначеності в порівнянні з класичними нечіткими множинами першого типу, з іншого боку, є такими, що реалізуються при розробці нечітких логічних систем і мають меншу обчислювальну складність, у порівнянні з нечіткими множинами другого типу. Під час дослідження були протестовані три типи функцій приналежності для створення нечітких множин і виділення відмінностей між цими функціями (функція приналежності Гауса (GMF), трикутна функція приналежності (TMF) і функція приналежності трапецієподібної форми (ZMF)). В якості базової методології аналізу аварій у роботі використання підхід метод аналізу ризиків, він розглядає проблеми, пов'язані з характеристиками системи і режимами відмови для кожного компонента системи, та забезпечує наявність відповідних заходів безпеки, що в свою чергу підходить для визначення, ідентифікації і перевірки механічних та електричних апаратних систем на предмет потенційних відмов (Failure Mode and Effects Analysis (FMEA)). Ключові слова: суднова котельна установка, аварійна ситуація, інтервальна нечітка множина другого типу, площа невизначеності.