В умовах сьогодення актуальним вбачається перезавантаження сприйняття економічної привабливості закладів культури на місцевому рівні та створення умов для залучення додаткових фінансових ресурсів. Мета і методи. Метою статті є обґрунтування напрямів розвитку фінансового забезпечення в управлінні закладами культури у контексті об'єднаних територіальних громад. Використано такі методи наукового дослідження: абстрактно-логічний, статистичний, розрахунково-конструктивний, економікоматематичний, балансовий, експертний. Результати. Охарактеризовано власні доходи місцевих бюджетів, які свідчать, що фінансова децентралізація дозволила бюджетам значно зрости, а територіям-отримати можливості розвитку. Запропоновано нові інформаційні продукти і технології в роботі закладів культури, які відкривaють потенційні можливості для розвитку туристичної привабливості українського села. Наведений розрахунок оптимізації фінансових можливостей об'єднаних територіальних громад від використання незадіяних ресурсів, що передбачає можливість самозабезпечення та саморозвитку закладів культури на селі. Висновки та обговорення. Встановлено, що найефективніше вирішення зазначеної проблеми може бути здійснене тільки завдяки комплексним структурним перетворенням у практиці управління фінансовими ресурсами сфери культури. Наукова новизна одержаних результатів полягає у застосуванні системного підходу до обґрунтування пропозицій, спрямованих на виявлення незадіяних ресурсів, що забезпечить економічну стабільність закладів культури, а практичне значення-у розробці рекомендацій щодо фінансування, що дозволить підвищити ефективність їх функціонування. Подальші наукові розвідки здійснюватимуться у напрямі дослідження залучення додаткових джерел фінансування в сферу культури об'єднаних територіальних громад. Ключові слова: об'єднані територіальні громади, фінансові ресурси, заклади культури сільської місцевості, фінансове забезпечення.

In the context of active reform of the economy of Ukraine, the issue of identification and economic and legal support for the protection of critical infrastructure in the national economy is relevant and needs further study. The existing approaches to the definition of the terms «critical infrastructure» and «critical infrastructure objects» in the scientific works of foreign and domestic scientists and in the regulatory documents of Ukraine and other countries are summarized. Gaps in the laws and bylaws of Ukraine on the identification and protection of critical infrastructure have been identified. The classification of critical infrastructure objects according to certain classification features is offered. The dynamics of emergencies on the territory of Ukraine for the period 2015—2019 and their consequences for the functioning of critical infrastructure are analyzed. There is a tendency to increase the number of emergencies due to natural phenomena and increase the damage caused by these emergencies. It was found that the greatest damage in the last 10 years was caused in 2020 by a medical and biological emergency, namely the pandemic caused by the coronavirus COVID-19. The author’s vision of conceptual provisions on critical infrastructure protection is offered. The main directions of improvement of the state policy on protection of critical infrastructure are substantiated, among which the most priority ones are singled out: complex improvement of the normative-legal base on the issues of ensuring the safety of critical infrastructure; creation of a system of state management of critical infrastructure safety; development of criteria for identification of critical infrastructure objects and compilation of inventory of these objects; establishing a partnership between the government and infrastructure operators on the principles of cooperation, trust and shared responsibility; development of public-private partnership in the field of security of critical infrastructure and prevention of emergencies; development of international cooperation in the field of critical infrastructure protection.

Деньги, финансы и креДит 42Технологический аудиТ и резервы производсТва -№ 1/7(21), 2015, © Храпкіна В. В., Чучко О. П.