В статті проаналізовано зумовлені війною тенденції структурних змін в економіці України та виділено проблеми, що можуть бути критичними для збереження її стійкості до безпекових викликів. Акцентовано, що відновлення конкурентоспроможності у повоєнному періоді неможливе без переходу від сировинної до до інноваційно-орієнтованої економіки. Логічно доведено, що це потребує релевантного інституційного забезпечення, сукупний регулятивний вектор якого б виступав дієвим стимулятором учасників ринку до інновацій. Змодельовано інституційний механізм управління інноваційним розвитком соціально-економічних систем з виділенням законодавчого та організаційного забезпечення реалізації визначених цілей на різних структурних рівнях.

Аргументовано необхідність повоєнного відновлення економіки України в контексті збереження її конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що це має здійснюватися з урахуванням здатності різних секторів національної економіки створювати ціннісні пропозиції, які відповідають вимогам «зеленого переходу» і можуть розширювати експортні можливості України в бік знаннєвмісних продуктів і послуг. Охарактеризовано умови інноваційно-технологічного розвитку промислових підприємств для підвищення їх здатності формувати такі ціннісні пропозиції і збільшувати експортний потенціал України.