В статті проаналізовано зумовлені війною тенденції структурних змін в економіці України та виділено проблеми, що можуть бути критичними для збереження її стійкості до безпекових викликів. Акцентовано, що відновлення конкурентоспроможності у повоєнному періоді неможливе без переходу від сировинної до до інноваційно-орієнтованої економіки. Логічно доведено, що це потребує релевантного інституційного забезпечення, сукупний регулятивний вектор якого б виступав дієвим стимулятором учасників ринку до інновацій. Змодельовано інституційний механізм управління інноваційним розвитком соціально-економічних систем з виділенням законодавчого та організаційного забезпечення реалізації визначених цілей на різних структурних рівнях.

У статті актуалізовано проблему підтримання спроможності економічної системи України забезпечити відтворення економічних процесів у період війни і сформувати умови для відновлення економіки у повоєнний період. В контексті означеної проблеми висловлено припущення, що на період відновлення зруйнованих виробничих систем великого бізнесу важливе місце у процесах створення позитивного економічного результату має зайняти малий та середній бізнес – завдяки своїй здатності оперативно реагувати на зовнішні загрози і знаходити способи задоволення суспільних потреб навіть в  екстремальних умовах. З метою підтвердження авторської позиції проаналізовано структуру підприємницького сектору економіки України за кількістю учасників та результатів їх діяльності у передвоєнний період. Серед них виокремлено підприємства сфери сервісу з виділенням тих, що формують якість життя населення і носять переважно індивідуалізований характер (побутові послуги, освіта, медицина, спорт, фізична реабілітація, розваги, туризм, харчування тощо) і такі, що формують сервісну інфраструктуру економіки, обслуговуючи виробничі сектори. Досліджено умови та результати діяльності окремих груп сервісних підприємств з позицій їх завдань у структурі національної економіки та в глобальному економічному просторі. Із застосуванням методів економіко-статистичного аналізу виділено частку і внесок підприємців-фізичних осіб у загальні результати економічної діяльності, а методами логічного узагальнення зроблено висновки про умови і можливості сервісних підприємств збільшувати потенціал розвитку та посилювати конкурентні позиції вітчизняних промислових виробників на світовому ринку в умовах воєнного та повоєнного періоду. Зазначено, що для збільшення цих можливостей в сучасному стані економіки України необхідне переосмислення відносин між державою і бізнесом. Держава має стати інститутом, відповідальним за прогрес, цілеспрямовано збільшуючи можливості розвитку підприємництва як рушійної сили прогресу. На основі  авторського бачення основних переваг і слабких місць підприємництва у його малих формах показано можливості взаємопосилення результативності взаємодії держави та підприємницького середовища і місця у цих процесах сервісних підприємств. Підкреслено необхідність інституційної підтримки розвитку сервісних підприємств, здатних підвищувати споживчу цінність продукції промислових виробників.

У статті обґрунтовано авторську позицію щодо інформаційного забезпечення формування і реалізації стратегії маркетингу, яке має опиратись на підходи ціннісно-орієнтованого управління для визначення напрямів та інструментів розвитку ринкових можливостей торговельного підприємства в умовах безпекових викликів. Наведено авторське трактування сутності потенціалу розвитку торговельного підприємства. Акцентовано на тому, що потенціал розвитку торговельного підприємства ілюструє його можливість і здатність збільшувати свою присутність на ринку, що проявляється у зростанні обсягів реалізації продукції і прискоренні товарообігу. Виділено завдання  стратегічного та операційного маркетингу з цих позицій і розроблено модель обґрунтування розвитку нових ринкових можливостей в системі стратегічного маркетингу торговельного підприємства. Підкреслено, що діяльність торговельного підприємства в умовах безпекових викликів, пов’язаних із війною, погіршується через звуження споживчого попиту. І розвиток ринкових можливостей потребує іншого функціонально-компетентнісного наповнення маркетингового інструментарію – використання специфічних інформаційних технологій для впливу на ринок. Їх когнітивна складова має бути здатна мінімізувати ризики відмови споживачів від придбання товарів не першої необхідності, переводячи їх споживчу цінність в іншу площину сприйняття. Охарактеризовано сукупність сучасних інструментів цифрового маркетингу для реалізації завдань формування і розвитку ринкового потенціалу торговельних підприємств з позицій ціннісно-орієнтованого підходу.