Мікроклімат приміщень – це комплекс фізичних факторів внутрішнього середовища приміщень, що впливає на тепловий обмін та здоров’я людини. Мікроклімат визначається діючим на організм людини поєднанням температури, вологості, швидкості руху та чистоти повітря. Якщо мікроклімат не відповідає нормі, погіршується самопочуття, з’являються скарги на задуху, утруднення дихання, тяжкість у голові, головний біль, пітливість, сонливість, падіння розумової, а потім і фізичної працездатності.  Санітарними нормами передбачені допустимі мікрокліматичні умови, за яких зміни функціонального стану організму не критичні. Вивчення цього питання набуває особливої значущості в умовах сьогодення, коли спостерігаються тенденції до погіршення стану здоров’я студентів та персоналу. Для вирішення проблеми моніторингу мікроклімату приміщення в роботі пропонується розробка автономної інфокомунікаційної системи вимірювання кліматичних параметрів, таких як температура, відносна вологість повітря, рівень вуглекислого газу в повітрі та концентрація легких аероіонів із записом даних на смартфон та збереженням на віддаленому сервері. Розробка є частиною системи з дослідження впливу параметрів мікроклімату на фізіологічний стан здобувачів освіти. Результати, отримані в роботах, дозволять розробляти заходи по забезпеченню необхідних нормальних умов навчання студентів у замкнутих приміщеннях. Також розроблена система може використовуватися для моніторингу мікроклімату в герметично замкнутих військових об’єктах – ракети, літальні апарати, танки тощо.

No abstract

Державний університет «Житомирська політехніка» Дефібрилятори: історичний огляд та сучасний стан питання Як відомо, основною причиною більшості летальних випадків є зупинка серця. Стаття присвячена актуальним питанням відновлення роботи серця-дефібриляції та побудови апаратури для її проведення. Описано роботу серця при процесах фібриляції та дефібриляції. Проведено ґрунтовний огляд історичних аспектів розвитку апаратури для дефібриляції в Україні та закордоном. Розглянуто внесок Львівського заводу РЕМА у розвиток техніки дефібриляції. Запропоновано ґрунтовну класифікацію дефібриляторів та описано особливості функціонування й застосування кожного виду. Розглянуто питання впливу на параметри розрядного імпульсу форми імпульсу, амплітуди та тривалості, виду та параметрів напруги дефібриляції. Проаналізовано питання підбору параметрів розрядного імпульсу для досягнення максимальної ефективності дефібриляції. Для цього описано основні форми розрядного імпульсу, схеми проведення дефібриляції та основні енергетичні дози дефібриляції залежно від віку пацієнтів. Описано новинки в техніці дефібриляції-це можливість застосування технологій телемедицини у сучасних дефібриляторах для зняття на передачі даних про серцеву активність на відстань лікареві; особливості застосування підшкірних дефібриляторів, їх відмінність від класичних імплантованих та можливості використання безпілотних літальних апаратів для доставки автоматичних дефібриляторів у віддалені та важкодоступні місця для надання невідкладної допомоги ще до приїзду швидкої допомоги. Поставлено завдання на подальші дослідження. Ключові слова: дефібриляція; дефібрилятор; параметри розрядного імпульсу; ефективність дефібриляції. Актуальність теми. Найчастіша причина смерті в економічно розвинених країнах-ішемічна хвороба серця, при цьому 60 % летальних випадків пов'язані з випадковою зупинкою серця внаслідок розвитку фібриляції шлуночків, шлуночкової тахікардії без пульсу, асистолії. Основним методом відновлення ритму є проведення дефібриляції-впливу на серце електричними імпульсами високої напруги. Оскільки запуск серця відбувається за рахунок одиночного імпульсу високої напруги, який може окрім «запуску» серця призвести до низки ускладнень, то актуальними є дослідження вибору оптимальних параметрів розрядного імпульсу. Але щоб їх реалізувати необхідно розібратися в важливих питаннях дефібриляції, визначити основні історичні аспекти розвитку, удосконалення апаратури та методик проведення дефібриляції серця. Аналіз публікацій та досліджень. Питаннями теоретичних засад та розробкою і удосконаленням апаратури для дефібриляції займалися і займаються такі світові та вітчизняні вчені, як:

Стаття присвячена розгляду питання контролю за ступенем вологості зерна під час зберігання, транспортування та переробки. Актуальність теми обумовлена потребою експрес-контролю вологості як одного зі шляхів підвищення якості, продуктивності та зниження витрат, у тому числі й енергетичних, під час підготовки, виробництва, переробки, транспортування й зберігання зерна та продуктів його переробки – круп, комбікормів, макаронів, хліба і хлібобулочних виробів. У роботі розглянуто ризики впливу вологості зерна на його якість, відомі методи вимірювання вологості зерна, описано їх переваги та недоліки. Показано, що шляхом удосконалення відомих методів можна збільшити точність вимірювання та чутливість. Досліджено залежність тиску вологого повітря від вологості зерна. Показано, що тиск вологого повітря залежить тільки від кількості води в одиниці об’єму зерна і не залежить від його питомої ваги. Наведено емпіричні формули та методику теоретичного розрахунку вологості зерна по зміні тиску повітря в камері. Представлено результати експериментальних вимірювань, що підтверджують справедливість теоретичних розрахунків. На основі отриманих теоретичних результатів розроблена інженерна методика розрахунку маси води, що містить проба зерна, яка може використовуватися для проєктування реальних приладів. Запропоновано модельну структуру для оцінювання впливу розкиду визначальних параметрів на похибку вимірювання маси води, та наведено результати моделювання, отримані за допомогою середовища Micro-Cap. Поставлено завдання для подальших досліджень.