aminotransferase (ALT), α-amylase and urea content in comparison with the values of the corresponding indices in the control group, confirms the positive effect of the drug on the functional state of the liver and pancreas. Indicators of hormonal homeostasis are indicative of improving the ratio of anabolic and catabolic processes in the body of athletes and reducing the level of stress due to the use of the drug. Thus, after taking Cardonat in the main group, testosterone levels increased by 31.6 % (р < 0.05) compared to baseline data, and cortisol decreased by 63.8 % (р < 0.05); the average index of anabolism in the main group after treatment increased by 58.9 % (р < 0.05), which indicates a significant increase in the rate of anabolic processes. Conclusions. The additional use of сardonat in therapy is safe, expedient, pathogenetically justified, in particular for the treatment of homeostatic shifts in the body of athletes with clinical and electrocardiographic manifestations of CMPСPО.

No abstract

Резюме. Мета. Науково обґрунтувати, розробити і визначити ефективність комплексної програми фізичної реабілітації хворих на бронхіальну астму в поєднанні з патологією гепатобіліарної системи. Методи. Розрахунок індексу Робінсона (подвійного добутку) для оцінки обмінноенергетичних процесів в міокарді; розрахунок адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи, вегетативного індексу Кердо, експіраторного гіпоксичного індексу, інтенсивності болю за допомогою візуально-аналогової шкали ВАШ та психоемоційного стану за тестом САН. Результати. Обстежено 20 осіб віком від 36 до 60 років (з них 10 жінок і 10 чоловіків) з діагнозом бронхіальна астма і супутніми патологіями гепатобіліарної системи. У реабілітаційному комплексі використано лікувальну гімнастику, яка відрізнялась поєднанням спеціальних фізичних вправ для бронхіальної астми та патології гепатобіліарної системи, способи вольового керування диханням для профілактики та купірування бронхоспазму, сегментарно-рефлекторний та точковий масаж, фізіотерапію, дієтотерапію. Висновки. Під впливом проведеного курсу фізичної реабілітації у експериментальній групі достовірно покращились показники психологічного тесту САН (з 40,2 ± 1,89 до 49,5 ± 2,01 ум. од.; р < 0,01), за шкалою інтенсивності болю ВАШ (з 60,9 ± 2,12 % до 45,6 ± 2,3 %; p < 0,001), адаптаційного потенціалу серцево-судинної системи (з 3,2 ± 0,16 до 2,8 ± 0,14 балів; p < 0,05), а також індексу Робінсона (з 101,4 ± 3,4 до 93,2 ± 2,46 ум. од.; p < 0,05) та експіраторного гіпоксичного індексу (з 3,42 ± 0,17 до 2,60 ± 014 ум. од.; р < 0,01). Досліджені показники функціональних резервів організму хворих на бронхіальну астму, яка поєднується з патологією гепатобіліарної системи, у основній групі кращі, ніж у контрольній. В основній групі було виявлено більш суттєвий реабілітаційний єфект, що доказує ефективність та переваги розробленої реабілітаційної програми і дозволяє рекомендувати її до впровадження. Ключові слова: фізична реабілітація, бронхіальна астма, гепатобіліарна система. Effectiveness of the integrated physical rehabilitation program for patients with bronchial asthma combined with hepatobilary system pathology