Останні роки взаємодії України з НАТО свідчать про високу динаміку залучення українських експертів до всіх заходів, що організовуються НАТО, та великий потенціал взаємодії у рамках Комітету НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій. Ефективною є співпраця України з Євроатлантичним координаційним центром реагування на природні лиха та катастрофи. Механізм надання допомоги через НАТО відбувається завдяки програмі «Партнерство заради миру» (далі  – ППЗМ) Уряд України здійснює запит до Центру координації та реагування на надзвичайні ситуації НАТО (далі – EADRCC), який своєю чергою активує механізм цивільного захисту або через Офіс з координації гуманітарних питань (далі – ОСНА) ООН та Міжнародного Комітету Червоного Хреста, або самостійно через країн-партнерів та членів Альянсу. Група з оцінки наслідків стихійних лих і координації (далі – UNDAC) є частиною управління з координації гуманітарних питань і розгортається відповідно до запиту уряду постраждалої країни, Червоного Хреста, або координатора з гуманітарних питань (далі – RC/HC). Під час масштабних надзвичайних ситуацій UNDAC може на запит уряду постраждалої країни або через координатора з гуманітарних питань чи Міжнародної консультативно-пошукової групи з пошуку та порятунку (далі – INSARAG) створити мережевий центр координації операцій (далі – OSOCC) з місцевими органами управління в надзвичайних ситуаціях. Північноатлантичний альянс має необхідні інструменти для спільного реагування на природні катаклізми, техногенні катастрофи, терористичні акти та надзвичайні ситуації, спричинені воєнними діями. Розроблена модель активації механізму цивільного захисту НАТО дасть можливість ефективно реагувати на масштабні надзвичайні ситуації, ліквідація наслідків яких потребує залучення міжнародних рятувальних сил, зокрема в особливий період в Україні.

Орієнтовано-стружкові плити (OSB) активно витісняють інші деревинні композитні матеріали. З точки зору екологічної безпеки недоліком плит OSВ є їх властивість до виділення в процесі експлуатації у повітряне середовище ряду шкідливих речовин. При цьому процес міграції цих речовин не припиняється упродовж тривалого часу. Крім того, міжнародні стандарти горючості відносять OSB до матеріалів високої горючості. Досліджено міграцію формальдегіду та інших полютантів з деревинних плит OSB упродовж 30 діб. Проведено аналіз складу летких продуктів згорання плит OSB методом газової хроматографії. Розраховано показник FLD, який характеризує токсикологічну значущість оксиду вуглецю.

The analysis of approaches to modeling and evaluation of processes prior to the appearance of the BLEVE effect during accidents of LPG tanks was carried out. The BLEVE effect is one of the worst-case scenarios for the development of an accident, so the effective assessment of this effect, as well as the prediction of its consequences, is an integral part of the safety risk assessment.The results from the various sources considered suggest that it is the vapour energy that is the source for the shock wave from BLEVEs. The immediate hazards of a BLEVE are a blast and projectiles. Since LPG is flammable, it will be ignited immediately and a fireball is possible with the associated hazards of fire engulfment and thermal radiation.

Питання забезпечення безпеки та проведення рятування людей на водних об’єктах є актуальною задачею. Беручи до уваги когнітивний аспект, який є аналізом впливу тенденцій розвитку рятування в цивільному захисті на даний вид порятунку в Україні, варто представити їх насамперед у формальному та системному плані. З одного боку, це дасть можливість посилатися на відповідний правовий статус, з іншого боку, можна буде посилатися на цілісний підхід, що узгоджується із системним акцентом припущень наук про безпеку. Питання безпеки людей, які перебувають у акваторіях, настільки важливе у світлі суспільних інтересів, що його законно ввели в ранг нормативно-правових актів. З метою забезпечення безпеки людей на водних об’єктах розроблено систему заходів профілактичної діяльності. Встановлено, що управлінські проблеми в основному обумовлені низьким рівнем контролю за виконанням вимог чинного законодавства у досліджуваній галузі та недосконалістю механізму реалізації державної політики у сфері безпеки на воді. Очевидно, що для ефективного здійснення заходів профілактики випадкових утоплень в Україні на кожному із запропонованих етапів слід залучати різні інституції. Це можуть бути центральні органи виконавчої влади, міжнародні організації; приватні компанії та інші, проте ключовим є дотримання комплексного підходу.

З розвитком цивілізації та змінами у формах функціонування громади тип, масштаби та рівень загроз змінювалися. В Україні безпека людей на водних об’єктах не забезпечується на належному рівні, в зв’язку з чим виникають загрози життю чи здоров’ю людей. Системи цивільного захисту виходять за межі національних кордонів. Європейський Союз і Північноатлантичний пакт присвячує багато уваги моделюванню системи захисту населення.Розглянуто основні фактори ризику та типові причини нещасних випадків на воді в світі та Україні. Порівняння показників 26 країн ЄС за останні 10 років свідчить, що середній показник смертності від утоплення становив 1,8. Найнебезпечнішими місцями з точки зору ризику утоплень для людей є відкриті водойми (50% загиблих: з них 25% – в озерах, 21,3% – у річках і 3,7% – в морі). Проведений аналіз загибелі людей на воді в Україні показав, що найбільше трагічних випадків зафіксовано на необладнаних для купання місцях (близько 90%). Натомість на організованих пляжах біля річок, озер, прибережних ділянок морів випадків утоплення людей було значно менше. Окрім того встановлено, що смертність сільського населення в 2,1 раза вища, ніж міського. Розглянуто фактори ризиків, що дозволило сформулювати найбільш гострі проблеми, пов’язанні із забезпеченням безпеки людей на водних об’єктах.