The problem of combating threats of illegal trafficking of arms, ammunition and explosives at the border points of Ukraine with the countries of the European Union EU has become urgent under martial law. The aim of the study was to develop an optimal strategy for the State Border Guard Service of Ukraine (hereinafter referred to as "SBGSU") to combat threats of illegal arms trafficking at border points with EU countries under martial law. A comprehensive methodological approach combining the following scientific methods was used: comparative method, systems analysis method, structural-functional method, survey and group expert evaluation method, classification method and determination of numerical characteristics. A model was developed to assess the threat of illegal arms trafficking on the border of Ukraine with the EU countries under martial law based on SWOT-analysis. As a result, the factors of strengths and weaknesses, opportunities and threats, which exist in the Ukrainian border guard agency, were identified. It is concluded that the results of this study cannot be applied to the border areas of Ukraine with such countries as the Russian Federation, Belarus and Moldova.

У статті проаналізовано нормативно-правові дефініції процесу контрабандної діяльності та оглядової роботи в пунктах пропуску через державний кордон, проблеми, що виникають в процесі її проведення. В умовах активізації ризиків на державному кордоні постає нагальна потреба в оцінці актуальних та потенційних загроз та їх прогнозуванні на певний період з метою своєчасної протидії їм навіть в мовах відсутності достатньої кількості сил та засобів. Прогнозування – процес складний та трудомісткий для будь-якої організації, тому початковим етапом процесу прогнозування є ідентифікація потреби в прогнозній інформації. На цьому етапі необхідно дати відповідь на питання: “Для чого потрібний цей прогноз? Яким чином він буде використаним для підготовки та прийняття рішення на відповідному рівні управління?” Саме тому було проведено ідентифікацію учасників процесу прогнозування: суб’єкта, замовника та користувача. Суб’єкт прогнозування – це організація, структурний підрозділ, що здійснює розробку прогнозу. В нашому випадку – це інформаційно-аналітичний відділ органу охорони державного кордону. Замовник прогнозу – організація, структурний підрозділ або окрема посадова особа, що ставить завдання на розробку прогнозу. В органі охорони державного кордону – це штаб і начальник штабу відповідно. Користувач прогнозу – організація, структурний підрозділ або посадова особа, що використовують результати у своїй діяльності. В окремих випадках користувачами прогнозу може бути й замовник. Користувачами прогнозу є як прикордонні підрозділи, так і штаб органу охорони державного кордону. З метою оцінки та прогнозування загроз за напрямками контрабандної діяльності було проведено статистичний аналіз результатів оперативно-службової діяльності в пунктах пропуску через державний кордон з країнами-членами Європейського Союзу та за допомогою спрощеного методу прогнозування, екстраполяції, було визначено тенденції у видах протиправної діяльності у середньостроковій перспективі на період 2021–2022 рр. Застосування екстраполяції для прогнозування базувалося на припущенні, що характер динаміки, тобто певна закономірність (тенденція) зміни досліджуваного явища, яка мала місце для певного проміжок часу в минулому збережеться на обмеженому відрізку в майбутньому. Статистичний аналіз ґрунтувався на відомостях аналітичних зведень про обставини на державному кордоні та результатів оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України у період з 2012 до 2020 рр. Оцінка та прогнозування здійснювалось відносно лише одного з видів контрабандної діяльності – контрабанди зброї, решту можливо буде визначити за аналогічною методикою. Використання кількісного та якісного прогнозування показників контрабандної діяльності разом із залученням висококваліфікованого персоналу, сучасних технічних засобів огляду, службових собак цілком здатне підвищити ефективність виявлення в ППр предметів та матеріалів, заборонених до ввезення/вивезення в/з Україну(и).

У статті здійснено аналіз методу кейсів як одного з ефективних методів інтерактивного навчання майбутніх фахівців. Розкрито сутність, класифікацію, переваги та недоліки при застосуванні даного методу у професійному навчанні. В основі методу кейсів лежить використання конкретних випадків для їх аналізу, обговорення та прийняття рішень. Даний метод спрямований на самостійне здобуття нових знань, а не на отримання готових, на набуття професійних вмінь та навичок, оволодіння необхідними цінностями. Серед переваг методу кейсів – формування у майбутніх професіоналів таких особистісних якостей, як: розвиток конструктивного мислення, вміння обґрунтовувати свої рішення, доводити правильність позиції. Розглядаються особливості застосування методу кейсів в процесі підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до професійної діяльності в пунктах пропуску через державний кордон. Визначено вплив методу кейсів на формування необхідних знань та вмінь, обумовлених особливостями майбутньої професії. Як інтерактивний метод навчання метод кейсів особливо ефективний при вивченні дисциплін професійного спрямування. Специфіка професійної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників обумовлена різкими змінами обстановки на державному кордоні, раптово виникаючими завдання, які іноді складно спрогнозувати, і які не підпадають під певні шаблонні рішення, психологічною напруженістю. Діяльність прикордонників у пунктах пропуску вимагає від них величезного обсягу спеціальних знань, вмінь самостійно та рішучо приймати рішення в умовах невизначеності, брати на себе відповідальність за них, прогнозувати можливі способи розвитку ситуацій. Найкраще розвивати такі здібності та вміння під час «навчання на досвіді». Найбільшу користь, даний метод приносить у процесі формування професійних вмінь та навичок, оскільки він дозволяє моделювати ситуації, пов’язані з майбутньою професійною діяльністю тих, кого навчають.

В статті авторами проаналізовано та надано рекомендації, щодо процесів планування оперативно-службової діяльності Державної прикордонної служби України. Концептуальними і стратегічними документами держави визначено зміни щодо застосування сил прикордонного відомства в сучасних умовах. Існуючі форми оперативно-службової діяльності набувають нового змісту. На Державну прикордонну службу України, як правоохоронний орган спеціального призначення, покладаються нові завдання щодо захисту державного кордону. У зв’язку з цим система управління Державної прикордонної служби України зазнає суттєвих змін. Розширюється коло завдань резервів Державної прикордонної служби України. Створюються мобільні, ефективні, оснащені сучасним озброєнням, військовою та спеціальною технікою прикордонні Спеціальні сили, що будуть забезпечувати своєчасне реагування на виклики та загрози прикордонній безпеці України, використовуючи раціонально наявний потенціал (спроможності). Постає нагальна необхідність сумісності системи планування з системою, яка прийнята у Збройних Силах України та НАТО на основі спроможностей. Запровадження в діяльність Державної прикордонної служби України планування оперативно-службової діяльності на основі спроможностей дасть змогу значно покращити якість планування, підвищити здатність Державної прикордонної служби України до виконання завдань в сфері забезпечення безпеки державного кордону. Виконання даних заходів, спільно з іншими складовими сектору безпеки та оборони, забезпечить активну участь України в реалізації Спільної безпекової та оборонної політики ЄС та співробітництві з НАТО для забезпечення виконання вимог набуття повноправного членства в Північно-Атлантичному Альянсі.

У статті розглядаються методичні рекомендації штабу прикордонного загону щодо єдиного порядку розробки технологічних схем пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон, як інструменту втілення інновацій в умовах передбачуваного скорочення часу на проведення контрольних операцій та прикордонних формальностей. Чинна нормативно-правова база, яка регламентує організацію та здійснення прикордонного контролю, існуючі технологічні процеси в пунктах пропуску через державний кордон надають можливість окреслити коло проблематики щодо вдосконалення прикордонно-митних формальностей у здійсненні пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів через державний кордон України. Збільшення пасажиро-транспортного потоку, застаріла інфраструктура пунктів пропуску, недосконала система технологічних процесів в пунктах пропуску, яка призводить до дублювання контрольних операцій, а також недостатнє технічне оснащення для ефективного здійснення контрольних операцій призводять до утворення значних черг та дискомфорту для подорожніх при перетинанні державного кордону. Відповідно до законодавства технологічною схемою пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів визначаються взаємодія контрольних органів і служб, загальний порядок та послідовність проведення всіх видів контролю в пункті пропуску через державний кордон. Практика свідчить про присутність представників санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного контролю в пунктах пропуску через державний кордон України, що у свою чергу призводить до збільшення часу при проведенні контрольних операцій. У статті розкрито рекомендації щодо складу комісії, яку пропонується створити для розробки технологічних схем пропуску, запропоновано основні розділи, які має відображати зміст технологічної схеми, а також послідовність роботи щодо розробки, погодження та введення в дію технологічних схем. Це дозволяє вдосконалити організацію та здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.