This research aimed to identify the basic problems and gaps in the process of introducing information and communication systems and technologies in institutions of higher professional education and to outline the possibilities of their later use as the main component of e-education. Research methods: systematization, generalization, comparative analysis, systems analysis, logical approach, synthesis. Results. Based on the analysis of the results of the introduction of information and communication technologies during the organization of training in higher professional education establishments, the urgency of using information technology training technologies was proven; the advantages and disadvantages of e-learning and distance (distance) education platforms were considered; it was distinguished which technical means of information communication systems and technologies were most effective under the condition of a rational combination of the most recent and traditionally existing means of teaching.

ABSTRACT

Modern society puts forward new challenges for education, one of which is training people who are able to express critical opinions, find a way of communication in a new territory, who effectively establish new connections in a fast-moving reality. Intension, activity, independence, creativity, the ability to adapt to rapid changes – these personality traits are becoming the most important at the current stage of developing literature, and their formation requires using new approaches to the process of teaching literacy. Therefore, the purpose of the academic paper is to clarify the development of using innovative, non-standard, as well as critical thinking methods of teaching and learning at modern schools. In the course of the research, the following methods were used and applied, namely: analysis, synthesis, generalization, explanation and qualification of data. By the way, such outstanding modern and foreign scientists as O. Pometun, L. Pyrozhenko, as well as V. Bespalko, V. Monakhova paid particular attention to studying the issue of interactive learning methods and made a significant contribution in this direction. They explain innovations in education as an opportunity for interaction, being in the mode of conversation, dialogue, action. Moreover, their studies show that interactive learning makes it possible to significantly increase the percentage of learning the material, as it affects not only the student’s consciousness but also his feelings. The development of interactive learning elements can be found in the scientific works of V. Sukhomlynskyi, the works of innovative teachers of the 70-80s (V. Shatalov, E. Ilyin, S. Lysenkova, Sh. Amonashvili, etc.), the theory of developmental learning.

Статтю присвячено дослідженню актуальності інтеграції освітніх та інформаційних технологій в освітньому процесі в умовах професійної підготовки майбутніх бакалаврів образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва. Зазначено необхідність формування у здобувачів вищої освіти інформаційної культури, здатності використовувати сучасні інформаційно-комп’ютерні технології у майбутній професійній діяльності в галузі освіти й образотворчого та декоративного мистецтва. Представлено послідовність формування змісту і структури обов’язкової навчальної дисципліни загальної підготовки “Пакети прикладних програм”. Зазначено, що зміст і структура дисципліни відображається у робочій програмі навчальної дисципліни. Розроблення робочої програми здійснюється відповідно до вимог стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, освітньо-професійної програми “Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво”, нормативних документів Хмельницького національного університету: методичних рекомендацій зі складання й оформлення робочих програм навчальних дисциплін та їх описів, положення із описом процедур контролю і оцінювання результатів навчання здобувачів вищої освіти в університеті тощо. Зміст та структуру дисципліни “Пакети прикладних програм” сформовано відповідно до таких етапів: визначено відповідність програмних компетентностей та програмних результатів навчання освітньо-професійної програми зазначеній навчальній дисципліні; сформульовано мету, завдання вивчення дисципліни і очікувані результати навчання із використанням дієслів прямої дії відповідно до рівня засвоєння, що базуються на класифікації Б. Блума; сформовано зміст і структуру освітнього компонента в межах обсягу дисципліни.