The conceptual and methodological principles of future technology teachers’ training to the innovative pedagogical activities in terms of the postmodern approach are scientifically argued and developed in the article. It is proved that their training becomes effective if it is carried out according to the defined theoretical and methodological bases of the search, taking into account the main directions of reforming the system of higher pedagogical education in the context of innovative development of Ukraine. The essence and content of readiness of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity are revealed, components (motivational, cognitive, activity-technological, and creative-reflexive), criteria, indicators, and levels of its formation are defined. The pedagogical conditions of training of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity are substantiated; theoretically developed and experimentally tested component model of the professionally-oriented educational environment of pedagogical free economic zone and structural-functional model of training of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity. The effectiveness of the gradual introduction of methods of training future teachers of technology to innovative pedagogical activities through the use of developed methodological support and improvement of content, forms, methods, and means of educational interaction of subjects and objects of educational process environment of pedagogical higher educational establishments was experimentally tested and confirmed using the methods of mathematical statistics.

Дана робота присвячена дослідженню мовних особливостей заголовкових комплексів англійських новинних текстів на сайті новин Бі-Бі-Сі. Актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на з'ясування й опис особливостей вербалізації новин у світовому мультимедійному просторі, потребою поглиблення знань про мовні особливості організації мережевого новинного тексту та його елементів. Метою цієї роботи є визначення специфіки мовних особливостей в англійськомовному новинному тексті через узагальнення даних наукових досліджень мережевого новинного тексту як об'єкта лінгвістичного аналізу. Встановлено чотири основні функціонально-жанрові типи медіа текстів: новини, інформаційну аналітику і коментар, публіцистику та будь які тематичні матеріали, та рекламу. Доведено, що однією з ключових властивостей таких текстів є інформативність, саме тому новинний текст часто обмежений наданням лише актуальної інформації. У роботі з'ясовано, що новина як жанровий різновид газетних матеріалів володіє своєю формально-змістовою структурою, яка, з одного боку, відрізняється від інших жанрів, а з іншої -припускає «внутрішнє» варіювання, яке дозволяє виокремити різні текстові типи зі власним набором лінгвістичних ознак. Нами встановлено, що типова структура мережевого новинного тексту включає наступні комунікативні блоки: 1) заголовок; 2) підзаголовок; 3) розширення заголовка; 4) власне виклад новини; 5) коментар; 6) контекст; 7) довідка; 8) перспектива. Експериментальне дослідження дозволило виокремити специфічні лексичні (уживання великої кількості власних імен; неологізмів) та граматичні особливості (висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення; широке уживання пасивних форм і конструкцій; безособової конструкції "There is"; використання обмежуючих, а не описових прикметників; використання скорочень та абревіатур) в англійськомовному новинному тексті. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в можливості аналізу культурно-маркованих елементів в англійськомовних новинних текстах та специфіки їхнього перекладу українською мовою.

The article reveals the essence of bullying as a social aggression or social situation that arises in a group; psychological features of bullies, their victims and observers; modern types of bullying (physical, verbal, social, cyberbullying); psychological peculiarities of interpersonal relations of students of higher education institutions with experience of school bullying. The authors have conducted an experimental research with future foreign language teachers using the method of interpersonal perception in a conflict situation (A. Tatishcheva in the modification of O. Misenko) to clarify students' understanding of such concepts as "bullying" and "conflict" and they have analyzed the results. It was found, that only one fifth of the respondents (20.64 %) clearly understood the essential features of the "conflict" concept, and have understood the mechanisms of perception of conflict situations (high level); half of the respondents (50.16 %) were partially able to characterize the phenomenon of the study (middle level), and a third (29.20 %) – completely did not understand the meaningful field of the concept of "conflict", and have experienced great difficulty in correlating this concept with others (low level). The obtained empirical data shows that the students did not get adequate knowledge in the course of their life on the identified problems, had no idea about conflict situations solving strategies. This has led to the need for focused work to clarify the nature of the «conflict» and other concepts related to it («bullying», «mobbing», «violence», etc.). The article offers modern forms and methods of teaching students’ prevention and overcoming school bullying, like: case study, webinars, individual conversations with students during pedagogical practice, announcements in the form of mini-lectures at parental meetings and more.

The problem of future specialist conflictological competence formation as the development factor of sanogenic potential in the educational environment of a higher education institution is relevant and requires immediate theoretical solution. The article reveals the content of basic concepts such as "conflictological competence", "conflictological competences" of future specialists, offers approaches to the conflictological competence development as a factor of the sanogenic potential development in the educational environment of higher education institutions. In this study "conflictological competence" is understood as a necessary part of future specialists' professional competence, which includes the art of individual work with personality, mastery of various "keys" of communication, special methods of organizing one's psyche, means of emotional stress and anxiety reduction with the aim to ensure one's own mental health potential. The formation of conflictological competence is based on the following main blocks: theoretical knowledge in the field of conflictology and psychology; mastery of technologies that prevent, manage, minimize destructive conflict forms; formation of sanogenic type of thinking, which includes reflexivity, creativity, and dynamism; possession of stress-resistance technologies in conflicts, absence of fear in conflicts; adherence to professional ethics in conflicts; a high level of personal culture, which ensures the level of future specialists' psychological health.

No abstract