Abstarct. The article reveals the state-of arts of the problem on professional (vocational) education (P(V)E) schools students training to choosing the entrepreneurship activity as the way for further professional career development. It is found that the entrepreneurship activity content in the legislation framework of Ukraine is limited with acts jure gestionis aimed at reaching the economy and social results and profit. That differs from the appropriate content in the EU countries where the entrepreneurship is defined as the ability to plan and manage projects with have cultural, social or commercial value. The analysis the pilot research empirical data and the experimental activity of the Institute of vocational education and training of the National academy of educational science of Ukraine (IVET NAES of Ukraine) proves that P(V)E schools students consider the entrepreneurship activity as a prospective vector for further education-professional rout realisation due to some indicators difference for urban and rural P(V)E schools students. Therefore, the students' vision of the entrepreneurship activity is mostly of abstract character but their training to that in P(V)E schools is provided only for some aspects. The entrepreneurship activity socio-economic value and attractiveness for the youth as a prospective vector for their education-professional routs are determined with the appropriate pedagogical system formation to assure students' preparation for the entrepreneurship activity.Conforming to modern education paradigm it should be the competence-based system to assure the entrepreneurship competence forming for (P(V)E) schools students as their sustainable, integral and personal de novo synthesis. Main requirements to structure of that kind are defined and the scope of problems is outlined. Dealing the following factors will promote the quality increase on P(V)E schools students training for the entrepreneurship activity. êàíäèäàò ïåäàãîã³÷íèõ íàóê, ñòàðøèé íàóêîâèé ñï³âðîá³òíèê, çàâ³äóâà÷ ëàáîðàòî𳿠ïðîôåñ³éíî¿ êàð'ºðè ²íñòèòóòó ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿ îñâ³òè ÍÀÏÍ Óêðà¿íè Ðåôåðàò. Ó ñòàòò³ âèñâ³òëåíî ñòàí ïðîáëåìè ï³äãîòîâêè ó÷í³â çàêëàä³â ïðîôåñ³éíî¿ (ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íî¿) îñâ³òè (äàë³: ÇÏ(ÏÒ)Î) äî âèáîðó ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ ÿê íàïðÿìó ðîçâèòêó ïðîôåñ³éíî¿ êàð'ºðè. Âèÿâëåíî, ùî çì³ñò ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³ â íîðìàòèâíî-ïðàâîâîìó ïîë³ Óêðà¿íè îáìåaeóºòüñÿ ãîñïîäàðñüêîþ ä³ÿëüí³ñòþ, ñïðÿìîâàíîþ íà äîñÿãíåííÿ åêîíîì³÷íèõ ³ ñîö³àëüíèõ ðåçóëüòàò³â òà îäåðaeàííÿ ïðèáóòêó, íà â³äì³íó â³ä ¿¿ çì³ñòîâíîãî íàïîâíåííÿ â êðà¿íàõ ªÑ, äå ï³äïðèºìíèöòâî âèçíà÷àºòüñÿ ÿê óì³ííÿ ïëàíóâàòè é óïðàâëÿòè ïðîåêòàìè, ùî Êëþ÷îâ³ ñëîâà: ï³äïðèºìåöü, ï³äïðèºìíèöüêà ä³ÿëüí³ñòü, ñèñòåìà ï³äãîòîâêè äî ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, îñâ³òíüî-ïðîôåñ³éíà òðàºêòîð³ÿ, ïðîôåñ³éíà (ïðîôåñ³éíî-òåõí³÷íà) îñâ³òà.

To increase the efficiency of using ontologies in the educational process, we have developed the Ontos.xyz resource, which consists of an ontograph editor and a viewer that allows displaying both individual EERs and their collections. The editor allows creating an ontograph that describes the structure of the EER, as well as the ability to assign to each node a context of all types supported by the browser including html-pages, web 2.0 resources, etc. The EER built-in this way allows the integration of data from different sources with the ability to adapt to the conditions of any subject area, regardless of its specifics. Thus, the digital competencies of the EER creators remain relevant, since they do not need to learn new software resources to work with individual ontology concepts (“ontograph nodes”). As a result of our research, we have developed a technology for using the ontological approach to create an EER. For its implementation, the Ontos.xyz resource was developed, which is an ontological graph editor. The ontograph allows for the primary visualization of the EER structure, interpreting its structural elements as nodes (vertices) of the graph, and displaying the logic of transitions between structural elements in the form of directed links. With such an approach, the ontology is some kind of aggregator that ensures the integration of the semantic and technological approaches. Building an EER using the ontological approach requires appropriate technological support in terms of description languages, models, software tools, and systems. The software proposed solution, in contrast to its functional counterparts, focuses on use in the educational process.

No abstract

Актуальність: Розв’язання проблеми підвищення якості та збалансованість структури людського капіталу, здійснення соціальними інституціями низки заходів, до числа яких відноситься й професійна орієнтація учнівської молоді. Мета статті – проаналізувати модифікацію парадигми професійної орієнтації в дослідженнях науковців НАПН України. Методи дослідження: теоретичний аналіз, порівняльний, структурно-функціональний методи; аналіз, синтез та узагальнення використовувалися з метою визначення рівня розробленості проблеми. Результати: відповідно до змін соціально-економічних умов розвитку суспільства модифікувалася парадигма професійної орієнтації учнівської молоді. У психолого-педагогічних дослідженнях чітко прослідковується зміна мети профорієнтаційної роботи з молоддю, яка модифікувалася у такій послідовності: формування готовності до вибору професії → формування готовності до професійного самовизначення → формування кар’єрної компетентності. На модифікацію парадигми профорієнтації значною мірою вплинули дослідження науковців Національної академії педагогічних наук України. У наукових установах НАПН України здійснювалися дослідження як теоретико-методологічних основ, так й організаційно-методичних засад профорієнтаційної роботи з учнівською молоддю, які було покладено в основу її нормативно-правового та психолого-педагогічного забезпечення. Висновки: проблеми професійної орієнтації учнівської молоді є об’єктом наукових розвідок дослідників наукових установ НАПН України із часу її створення. Аналіз досліджень, присвячених професійній орієнтації, свідчить про те, що українські вчені запропонували напрями розв’язання комплексу психолого-педагогічних, філософських, соціально-економічних аспектів цієї проблеми, при цьому значний внесок у теоретико-методологічне та організаційно-методичне забезпечення модернізації та реформування освіти за цим напрямом зробили вчені Національної академії педагогічних наук України.

No abstract