Introduction: Insulin-like growth factor-1 (IGF-1) is a potent mitogen for glomerular mesangial cells which can stimulate cell migration and the production of fibronectin, proteoglycan, and type IV collagen, thereby promoting the development of the chronic kidney disease (CKD) in patients with diabetes. Objectives: The aim of the study was to assess the associations between serum levels of IGF-1 and insulin-like growth factor-binding protein-3 (IGFBP-3) and CKD in diabetic patients. Patients and Methods: We investigated 102 Belarusian men and women with diabetes type 2 aged 56.67±0.81 years. Control group included 68 healthy people the same age. We estimated GFR with the use of the CKD-EPI creatinine-cystatin C equation to determine eGFRcr_cys. Serum total IGF-1 and IGFBP-3 levels were measured using immunoradiometric assay (IRMA) (Beckman Coulter, Czech Republic s.r.o.). Results: Patients with diabetes had significantly lower level of IGF-1 than controls. However, IGFBP-3 levels were similar in the two groups. Diabetic patients with CKD had significantly higher levels of IGF-1 and IGFBP-3 than diabetic patients without CKD (P=0.0031). However, according to multivariate analysis, only IGF-1 and cystatin C were associated with renal impairment. In detail, the odds of having eGFR<60 mL/min/1.73 m2 increased with rising IGF-1 levels (OR: 1.025, [CI 1.002-1.048]). Conclusion: Our study revealed that higher serum IGF-1 levels were positively associated with CKD in patients with diabetes. We suggest that IGF-1 might be a predictor of CKD in patients with diabetes. Further research is necessary to confirm the observed this association and to detect the causal relations.

No abstract

Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) і хронічна хвороба нирок (ХХН) — дві серйозні медичні і соціально­економічні проблеми останніх років, із якими зіткнулася світова спільнота в рамках пандемії хронічних хвороб. ХХН призводить не тільки до розвитку термінальної ниркової недостатності, що потребує призначення гемодіалізу та трансплантації нирок, але й до комплексних метаболічних і гормональних порушень в осі «гормон росту — інсуліноподібний фактор росту — інсуліноподібний фактор росту, зв’язуючий білок». Мета дослідження — оцінка зв’язку між рівнем інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР­1) в сироватці крові та швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) у пацієнтів із ЦД 2­го типу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 пацієнтів із ЦД 2­го типу віком від 23 до 86 років. Контрольну групу становили 57 пацієнтів без ЦД, порівнянних за віком і статтю з основною групою. У процесі дослідження пацієнти з ЦД 2­го типу були класифіковані на три підгрупи залежно від стадії альбумінурії: перша підгрупа (стадія нормоальбумінурії) включала 38 осіб, до другої підгрупи (стадія мікроальбумінурії) увійшли 79 пацієнтів, третя підгрупа (стадія протеїнурії) — 33 пацієнти. Результати. Пацієнти на стадії нормоальбумінурії не відрізнялися за рівнем загального холестерину від пацієнтів групи контролю, однак пацієнти з ЦД 2­го типу на стадії мікроальбумінурії та протеїнурії мали більш високі значення загального холестерину. За рівнем тригліцеридів відмінності вже були помітні на стадії нормоальбумінурії: пацієнти з ЦД 2­го типу відрізнялися більш високим вмістом тригліцеридів порівняно з групою контролю. Рівень ІФР­1 зростав із збільшенням екскреції білка з сечею. Кореляційний аналіз показав вірогідний негативний зв’язок ІФР­1 і ШКФ і позитивний — із співвідношенням «альбумін/креатинін». Імовірність мати ШКФ < 50 мл/хв/1,73 м2 збільшувалася з підвищенням рівня ІФР­1. Висновки. Виявлена асоціація між підвищеним рівнем ІФР­1 і зниженим рівнем ШКФ у пацієнтів з ЦД 2­го типу. Подальші дослідження необхідні для того, щоб прояснити патогенетичні механізми цієї взаємодії.

No abstract

Aim: to assess the relationship of proinflammatory cytokines and chemokines with the levels of natriuretic peptides in patients with diabetes mellitus (DM). Materials and methods. A total of 155 patients (14 men and 61 women) with type 1 and type 2 diabetes, aged 34 to 84 years, were examined. All patients underwent standard clinical and laboratory examination, with an assessment of the levels of pro-inflammatory cytokines (interleukin 6 (IL-6), tumour necrosis factor alpha (TNF-alpha), chemokines (monokine induced by interferon-gamma (MIG), regulated upon activation, normal T cell expressed and presumably secreted (RANTES), growth factors (fibroblast growth factor-23 (FGF-23), vascular endothelial growth factor (VEGF-A), natriuretic peptides (B‐type natriuretic peptide (BNP), N‐terminal fragment of B‐type natriuretic peptide (proBNP). Renal function was assessed based on the levels of serum creatinine, glomerular filtration rate (GFR), which was calculated according to the CKD-EPI formula, and albuminuria, which was assessed as albumin/creatinine ratio (A/C). An echocardiographic examination was conducted according to the standard protocol with the calculation of dimensional, volume and speed characteristics. Statistical data analysis was performed using smSTATA 14.2 for Mac (2018). Results. 57% DM patients had BNP and proBNP levels exceeding the diagnostic values of BNP >35 pg/ml and/or proBNP >125 pg/ml. The levels of BNP and proBNP positively correlated with the levels of homocysteine, uric acid, IL-6, С-reactive protein (CRP), high-sensitivity C-reactive protein (hsCRP), A/С, creatinine, cystatin C, TNF-alpha, chemokines (MIG, RANTES), growth factors (FGF-23, VEGF-A) (p <0.05). According to multiple regression analysis, predictors for increased proBNP were IL-6, A/K, creatinine (ß=0.70, p<0.001, ß=3.51, p=0.01, ß=0.97, p=0.01, respectively). ROC analysis determined the highest diagnostic significance of creatinine for the prediction of increased proBNP. The significance of IL-6 proved higher than A/С (AUC-0.777). Thus, when the level of IL-6 (AUC-0.789) was 3.1 mg/ml, the sensitivity and specificity for increased proBNP concentration were 71.9% and 71.2%, respectively. Conclusion. IL-6 might be an independent predictor of increased levels of natriuretic peptide in patients with diabetes. Further study of the role of pro-inflammatory cytokines in the development of cardiovascular diseases will make it possible to finally decode the mechanisms of their pathogenesis, which will further allow us to understand their complex effect on the body and obtain information for the development of new effective and safe specific medicines.