Professional training of the future educators in the higher education institution is focused on the formation of professionally important qualities that are the part of the professional competence, where the most important is communicativeness. In the most developed countries, special speech training for young people is a mandatory component of the content of the education.The speech competence of a teacher is an extremely important element in the formation of the speech and communication culture for preschool children. First of all, it should be noted that pedagogical art is the speech, because the level of the possession of the art of speech depends on whether the teacher will be able to achieve children's attention, cooperation with them, the development of perception of everything new.The living word of the speech-competent teacher serves as a means of transmitting knowledge, forming a worldview and positive qualities of the individual. The word performs the function of the emotional and aesthetic influence in the formation of a comprehensively developed personality of the preschooler.The article applies linguistic-synergetic approach of speech etiquette analysis as an important component of personality development. An attempt has been made to study speech etiquette not as a static system, but from the point of view of its functional and dynamic nature and in relation to the systems of the external environment -the consciousness of communicants and the communication situation. It was found that society is the main factor in the shiftwork and non-linearity of the speech etiquette system, which is observed at the present stage of its development, and generates various fluctuations in the speech etiquette system, changing it not only quantitatively but also qualitatively. It has been proved that the speech of the future teacher should be flexible and adapted to the speech situation, but at the same time it should preserve the best traditions and norms.

У складних суспільних умовах дедалі більше розширюється коло проблем, які потребують педагогічного вирішення. Дієвий метод – казкотерапія, використовують для безпосереднього впливу на емоційно-почуттєву сферу особистості для зміни моделей поведінки, аналізу прихованих можливостей дітей. У статті обґрунтовано теоретичні засади використання казкотерапії в психолого-педагогічній практиці. Зокрема було визначено критерії та показники мовленнєвого розвитку дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: 1) обізнаність із казками; уміння розповідати знайомі казки; уміння оцінювати свою розповідь і розповідь товариша; 2) самостійність складання дітьми сюжетів казкових ситуацій; оригінальність вигаданого казкового сюжету; наявність засобів творчого самовираження. Особливий акцент зроблено на творчому мовленнєвому самовиражені дітей, чому безпосередньо сприяє використання казкотерапії: відбувається занурення дітей у світ казки, що поглиблює максимальну мовленнєву активність дітей на навчально-виховному просторі дитячого навчального закладу; наявність позитивних емоційних стимулів у складанні творчих розповідей; створення ситуацій успіху в мовленнєво-ігровій діяльності; стимулювання мовленнєвого самовираження і творчої ініціативи дошкільників в казкових ситуаціях. Результати проведеного дослідження свідчать, що використання методу казкотерапії є доцільним і виправданим. Література References Алексеенко В. В. Играем в сказку. Воспитание и развитие личности ребенка 2–7 лет. – М.: РИПОЛ.Aleksеіenko, V.V. (2008). Igraem v skazku. Vospitanie i razvitie lichnosti rebionka 2–7 let. [Playing Fairy-Tale. Educating and Developing Personality from 2 -7]. Moscow: RYPOL. Бурчик О. В. Групова казкотерапія в особистісно-орієнтованому вихованні дітей // Высник Житомирського державного ун-ту ім. Івана Франка. – 2005, № 25. – С. 203-205.Bourchyk, O.V. (2005). Grupova kazkoterapia v osobystisno-orientovanomu vyhovanni ditej [Group Fairy-Tale Therapy in Personality-oriented Education of Children]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni I. Franka, 25, 203-205. Давыдова Т. Т. Сказка // Лит. Учеба. – 2003., № 1.Davуdova, T. T. (2003). Skazka [Сказка]. Lyt. Ucheba, 1. Деркач О. О. Педагогіка творчості: Арт-терапія та казкотерапія на допомогу вчителю, вихователю, праткичному психологу. Вінниця, 2003.Derkach, O. O. (2009). Pedahohika tvorchosti: Art-terapiia ta kazkoterapiia na dopomohu vchyteliu, vykhovateliu, praktychnomu psykholohu]. Vinnytsia. Кирилюк О. С. Універсалії культури і семіотика дискурсу : казка та обряд. – Одеса: ЦГО НАНУ, 2003. Kyryliuk, O. S. (2003). Universalii kultury i semiotyka dyskursu: kazka ta obriad [The Cultural Universals and Semiotics of Discourse: Fairy-Tale and Rite]. Odesa: TsHO NANU. Мелетинский Е. М. От мифа к литературе. – М.: РГГУ, 2000.Meletynskyij, E. M. (2000). Ot Mifa k Literature [From Myth to Literature]. Moscow: RGGU. Нассруллаева Н. Н. Влияние содержания и языковых средств народной сказки на образность и выразительность речи старшего дошкольника. – К.: Рад. школа, 1982.Nassrullaeva, N. N. (1982). Vlyianie soderzhansiia i yazykovykh sredstv narodnoij skazki na obraznost i vyraziytielnost rechy starsheho doshkolnyka [The Impact of Content and Linguistic Means of Folk-Tale on the Imagery and Expressiveness of Older Pre-schooler Speech]. Kyiv: Rad. Shkola. Померанцева Э. В. Русское народное поэтическое творчество. – М.: Учпедгиз, 1956.Pomerantseva, Е. V. (1956). Russkoe narodnoe Poetiycheskoe Tvorchestvo [Russian Folk Poetic Art]. Moscow: Uchpedgiz. Пропп В. Морфология волшебной сказки. Исторические корни волшебной сказки. – М.: АСТ, 1998.Propp, V. (1998). Morfolohyia volshebnoij skazki. Istoricheskie korny volshebnoij skazki [The Morphology of Fairy-Tale]. Moscow: AST. Соколов Д. Сказки и сказкотерапия. –М.: Экcмо-Пресс, 2001.Sokolov, D. (2001). Skazki i skazkoterapiia [Fairy-Tales and Fairy-Tale Therapy]: Moscow: Eksmo-Press. Вачков Я. Сказкотерапия: Развитие самосознания через психологическую сказку. –М.: Ос-89. – С. 144.Vachkov, Y. V. (2001). Skazkoterapiia: Razvitie samosoznanyia cherez psykholohycheskiju skazku [Fairy-Tale Therapy]. Moscow: Os-89. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2004.Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy (2004). V. Busel, Ed. [Great Explanatory Dictionary of Modern Ukarinain]. Kyiv; Irpin: Perun. Якименко С. І. Формування основ світогляду у дітей молодшого шкільного віку засобами казки: теорія і практика. – Київ: Знання, 1999.Yakymenko, S. I. (1999). Formuvannia osnov svitohliadu u ditej molodshoho shkilnoho viku zasobamy kazky: teoriia i praktyka [Формування основ світогляду у дітей молодшого шкільного віку засобами казки: теорія і практика]. Kyiv: Znannia. Зинкевич-Евстигнеева Т. Формы и методы работы со сказками. – СПб: Речь, 2006.Zynkevych-Evstyhneeva, T. D. (2006). Formy i metodu raboty so skazkami [Forms and Methods of Working with Fairy-Tales]. S.-Petersburg: Rech.