Дослідження частини тезаурусного каркасу теорії землеустрою показали, що абсолютним чемпіоном за згадуваннями у Всесвітній мережі Інтернет Google є поняття "Землеустрій" ("Land organization") -8,4 млд. згадувань, на другому місці -"Правовий землеустрій" ("Legal Land organization") та "Економіка землеустрою" ("Economics of land organization") -відповідно 5,7 та 5,5 млд. згадувань. Обгрунтувано, що економіка землевпорядкування -це наука, яка спирається на нормативну економічну теорію. Між двома напрямками економічної теорії -"нормативної та позитивної" -існує діалектичний взаємозв'язок. Основні положення нормативної економіки, що визначають і виражають цілепокладання соціально-економічного та екологічного розвитку, впливають на структуру і зміст економічних земельних відносин (інтересів) і в підсумку на стале (збалансоване) землекористування. Обгрунтовано, що економіка землевпорядкування -це наука, яка спирається на нормативну економічну теорію. Основні положення нормативної економіки, що визначають і виражають цілепокладання соціально-економічного та екологічного розвитку, впливають на структуру і зміст економічних земельних відносин (інтересів) і в підсумку на стале (збалансоване) землекористування. В цьому зв'язку, економіку землевпорядкування можна назвати "збалансованою" економікою, роблячи цим акцент на економічні інтереси відтворення екосистем сталого землекористування в умовах антропогенного впливу на якість земельних та інших природних ресурсів. Розроблено логічно-змістовну схему анатомії сталого (збалансованого) землекористування в якій відображено місце екологічної та економіки землевпорядкування щодо розвитку збалансованого землекористування при відповідному рівні матеріального достатку щодо організації розумного землекористування яка повинна виходити з економіки рівноважної взаємодії суспільства та природи. Обгрунтовано, що концептуальні засади розвитку економіки землевпорядкування базуються на теорії нормативної економіки та ідеології сталого (збалансованого) розвитку землекористування в основі якої лежить утвердження екологічних та моральних цінностей. Індикаторами розвитку економіки землевпорядкування є екологізація та капіталізація землекористування на засадах запропонованих моделей систем відтворення та зростання вартості земельного і екологічного капіталів.

Дослідження тезаурусного каркасу теорії землеустрою станом на 11.02.2022 р. показало, що абсолютним чемпіоном за згадуваннями у Всесвітній мережі Інтернет Google є поняття "Land organization" -8,4 млд. згадувань, на другому місці -"Legal Land organization" та "Economics of land organization" (відповідно 5,7 та 5,5 млд. згадувань). Також слід відмітити, що в зарубіжній практиці землеустрій розуміється в різних аспектах, залежно від напряму вирішення проблем розвитку територій та їх землекористування, тому згадуваність переважає в рази. Розширюючи сутність сучасного землеустрою не тільки в інженерно-технічному напрямі але і в правовому, економічному та еколого-економічному, потребують розширення дослідження щодо землевпорядкування та територіально-просторового планування розвитку землекористування, формування територіальних природоохоронних обмежень (обтяжень), створення інституції (системи) землевпорядних регламентів. Виходячи із необхідності запровадження в Україні комплексної багатофункціональної системи управління земельними ресурсами авторами констатовано, що система землевпорядкування це сукупність загальнодержавних заходів, що всебічно забезпечують регулювання земельних відносин та раціональне використання й охорону земельних ресурсів країни як основи життя і діяльності людини, найважливішого природного ресурсу, загального територіального базису, засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві, та основної складової нерухомості, як об'єкта, що системно об'єднає всі дії держави і суб'єктів землегосподарювання на розвиток сталого (збалансованого) землекористування. Вона включає такі підсистеми: планування використання земель, землеустрою (у прикладному розумінні), землевпорядкування (у прикладному розумінні), державний фонд землевпорядної документації, державний земельний кадастр, оцінка земель та земельний моніторинг. Розроблено логічно-змістовну схему методологічного процесу реалізації основних складових системи землевпорядкування як базової основи його економіки. Враховуючи сучасні зміни соціально-економічного і екологічного середовища та розвиток інституціонально-поведінкової економічної науки, авторами відмічено відставання теорії і методології землевпорядної науки від цих процесів. В цьому зв'язку, формування і розвиток економіки землевпорядкування в цілому, і особливо його теорії та практики, має бути пов'язано із розвитком змісту і сутності в суспільному інституційному середовищі основних складовими системи землевпорядкування. Передплатний індекс 21847 АГРОСВІТ № 21, 2022 13 ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ В Земельному кодексі України (2001 р.), під землеустроєм розуміється "сукупність соціальноекономічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил" [1]. Відповідно, розвиток системи землевпорядкування не-It was found that currently there are still problems, the solution of which is of primary...

During the land reform, which has been going on in Ukraine since 1991, the state form of land ownership has been demonopolized. The lands of almost 12,000 farms have been reformed, and 6.77 million peasants have acquired land rights (shares), the vast majority of which are registered as separate plots of land. Today, land consolidation should be considered as a set of land management measures to regulate the structure of land rights in order to create more favorable conditions for farming, increase productivity, reduce production costs, create appropriate infrastructure, improve the agricultural structure. The current land legislation of Ukraine does not contain a sufficiently effective mechanism for ensuring land consolidation and needs to be improved. The purpose of the study is to identify ways to improve the mechanism of legal regulation of land consolidation in Ukraine and integrated land management, which will provide restructuring and improvement of spatial conditions of agriculture, achieving more efficient multifunctional use of rural areas, environmental protection and infrastructure development for further harmonization of legislation.

No abstract

Сьогодні сільськогосподарське виробництво виступає одним із факторів антропогенного впливу на земельні ресурси та навколишнє середовище, насамперед через інгредієнтне забруднення грунту, водних об'єктів, продоволь-дарського землекористування за такими критеріями: типи і підтипи сівозмін розміщуються із врахуванням еродованості (деградованості), крутизни схилів та інших природних факторів, що впливають на рівень інтенсифікації землекористування; сівозміну (садово-ягідну або іншу плодозміну) включені тільки ті культури, які добре адаптовані до місцевого клімату і придатності грунтів; найкращим чином використовується цінність попередньої культури; не допускається накопичення шкідників і хвороб, які передаються через грунт; періоди оголення грунту на протяжні; ефективно подавлюються бур'яни; найкращими можливими способами використовуються кліматичні умови вирощування культур в різні періоди року; підтримується родючість грунту; використання земель може здійснюватися з розумним розподілом праці; задовольняються потреби асортименту продовольства і сировини; використовуються всі доступні знання.It is noted that according to the UN FAO, agriculture accounts for more than 13% of the total volume of anthropogenic greenhouse gas emissions therefore, the greening of agricultural land use is one of the most important directions of development in order to protect land and nature and provide the population with ecologically clean products. Unfortunately, in Ukraine, the level of land tillage reaches an average of 54%, and in some regions -70% or more. In order to implement measures to reduce the arable area of the territory of Ukraine from 54% to 44%, as provided for by the Concept of the National Targeted Program for the Use and Protection of Land, regional standards for plowed land are proposed. To bring the arable land area in Ukraine to the proposed standards, it must be reduced from 32,756.0 thousand hectares to 27,412.7 thousand ha or reduced by 5,343.3 thousand ha, which is 16.3%. Accordingly, the arable area of the territory of Ukraine will decrease to 45.4 percent. To implement this measure in the country, it is necessary to redistribute the arable land area of 5 343.9 thousand hectares according to functional use through land planning, which is subject to change of its functional use. It is proposed to use 2049.9 thousand hectares in soil protection and soil restoration crop rotations, 208.0 thousand hectares for expansion of areas under windbreaks and 2878.0 thousand hectares for non-conventional agricultural land use. Therefore, it is possible to implement this measure not by the conservation of arable land, as suggested by a number of scientists, but by the development of conceptual approaches to the use and protection of arable land in the non-conventional agricultural land use. Since non-conventional agricultural land use includes alternative agricultural technologies, soil protection and soil restoration methods of land use, expanding its area is one of the directions of greening agricultural land use. At the sa...