Розглянуто необхідність дослідження організаційно-методичних аспектів інформаційної безпеки підприємств торгівлі та підвищення ефективності засобів захисту власної інформації підприємства. На підставі проведеного моніторингу етапів розвитку цивілізації, визначено, що основним стратегічним ресурсом у сучасному інформаційному суспільстві є інформація. Завдяки швидкому формуванню і розвитку інформаційного суспільства в Україні та глo6aльнoго інформаційного простору спостерігається активізація використання інформаційно-комунікаційних технологій y всіх сферах життя. Ми вважаємо, що за цих умов набувають загрозливих наслідків для країни проблеми інформаційної безпеки. У ході дослідження обґрунтовано, що для ефективного управління підприємством торгівлі визначальним моментом є створення інформаційної системи, яка за допомогою інноваційних технологій здатна відображати сукупність процесів операційної діяльності, її результатів, ідентифікувати зовнішні тенденції розвитку ритейлу. У зв’язку з цим, нами було наведено визначення поняття інформаційної безпеки підприємства в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Доведено, що саме організаційне забезпечення захисту власної інформації підприємства в умовах цифрової трансформації економіки є актуальним та першочерговим завданням. У цьому зв’язку визначено, що інформаційна культура є одним з головних чинників забезпечення інформаційної безпеки та основною складовою організаційного направлення захисту власної інформації підприємств торгівлі. На підставі досліджень багатьох науковців, підтверджено, що для забезпечення захисту інформації підприємство може застосовувати організаційні, технічні методи та здійснювати правове забезпечення захисту власної інформації. Враховуючи ці пропозиції, були розширені та доповнені основні напрямки захисту інформації підприємств торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Запропоновано напрями подальших наукових пошуків у формуванні культури інформаційної безпеки, а саме у застосуванні «культури захисту інформації».
Зміна поведінки суб’єктів господарювання та їхня адаптація до процесів цифровізації сприяли необхідності формування інформаційно-аналітичного сервісу управління підприємствами торгівлі, у тому числі електронної, функціональним призначенням якого є забезпечення релевантною інформацією, аналітичними повідомленнями керівників системи управління та всіх учасників споживчого ринку задля ухвалення обґрунтованих управлінських рішень із використанням інноваційних технологій концепції «Retail 4.0».Метою статті є вдосконалення теоретичних і організаційних підходів щодо формування інформаційно-аналітичного сервісу управління торговельними підприємствами з використанням інноваційно-комунікаційних технологій концепції «Retail 4.0», що дозволить підвищити якість обслуговування керівників підприємства та структурних підрозділів, покупців, стейкхолдерів завдяки своєчасно отриманій релевантній інформації та рекомендаціям щодо ухвалення рішень в умовах невизначеності.У результаті проведеного дослідження визначено стан розвитку електронної торгівлі в міжнародній практиці продажу товарів через цифрові платформи. Підготовлено узагальнену характеристику інформаційно-аналітичного сервісу управління торговельним підприємствам відповідно до концепції «Retail 4.0». Доведено необхідність визначення компонентів організаційно-методичного й техніко-технологічного забезпечення розбудови сервісу для підвищення ефективності його функціонування в режимах оnline і оfline. Проаналізовано особливості організації електронної торгівлі в міжнародній практиці й очікуваний світовий дохід від електронної комерції у 2022 році в зарубіжних країнах, на основі чого доведено, що зростання глобальних роздрібних продажів продовжуватиметься та займатиме все більшу частку споживчого ринку. Розроблено організаційну модель формування інформаційно-аналітичного сервісу управління підприємствами торгівлі в умовах цифровізації, яка структурує базові компоненти організаційного й техніко-технологічного забезпечення послуги для генерації інформації за умов максимального використання можливостей технологій XXI століття та підтримки стратегії клієнтоорієнтованості. Зроблено висновок, що усвідомлення викликів та загроз цифровізації адміністративно-управлінським апаратом організаційних структур сприятиме підтримці й оновленню інформаційно-аналітичного сервісу з використанням традиційних та інноваційних каналів комунікації, що забезпечить формування бази даних у цифровому форматі, її розширенню й захисту, скороченню часу на узагальнення та обробку інформації для подальшого її використання в здійсненні контрольно-аналітичних процедур та ухваленні рішень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання розробленої моделі сприятиме підвищенню якості інформаційних ресурсів та зростанню ефективності використання суб’єктами господарювання. Результатом цих нововведень будуть технологічні зрушення.