Зміна поведінки суб’єктів господарювання та їхня адаптація до процесів цифровізації сприяли необхідності формування інформаційно-аналітичного сервісу управління підприємствами торгівлі, у тому числі електронної, функціональним призначенням якого є забезпечення релевантною інформацією, аналітичними повідомленнями керівників системи управління та всіх учасників споживчого ринку задля ухвалення обґрунтованих управлінських рішень із використанням інноваційних технологій концепції «Retail 4.0».Метою статті є вдосконалення теоретичних і організаційних підходів щодо формування  інформаційно-аналітичного сервісу управління торговельними підприємствами з використанням інноваційно-комунікаційних технологій концепції «Retail 4.0», що дозволить підвищити якість обслуговування керівників підприємства та структурних підрозділів, покупців, стейкхолдерів завдяки своєчасно отриманій релевантній інформації та рекомендаціям щодо ухвалення рішень в умовах невизначеності.У результаті проведеного дослідження визначено стан розвитку електронної торгівлі в міжнародній практиці продажу товарів через цифрові платформи. Підготовлено узагальнену характеристику інформаційно-аналітичного сервісу управління торговельним підприємствам відповідно до концепції «Retail 4.0». Доведено необхідність визначення компонентів організаційно-методичного й техніко-технологічного забезпечення розбудови сервісу для підвищення ефективності його функціонування в режимах оnline і оfline. Проаналізовано особливості організації електронної торгівлі в міжнародній практиці й очікуваний світовий дохід від електронної комерції у 2022 році в зарубіжних країнах, на основі чого доведено, що зростання глобальних роздрібних продажів продовжуватиметься та займатиме все більшу частку споживчого ринку. Розроблено організаційну модель формування інформаційно-аналітичного сервісу управління підприємствами торгівлі в умовах цифровізації, яка структурує базові компоненти організаційного й техніко-технологічного забезпечення послуги для генерації інформації за умов максимального використання можливостей технологій XXI століття та підтримки стратегії клієнтоорієнтованості. Зроблено висновок, що усвідомлення викликів та загроз цифровізації адміністративно-управлінським апаратом організаційних структур сприятиме підтримці й оновленню інформаційно-аналітичного сервісу з використанням традиційних та інноваційних каналів комунікації, що забезпечить формування бази даних у цифровому форматі, її розширенню й захисту, скороченню часу на узагальнення та обробку інформації для подальшого її використання в здійсненні контрольно-аналітичних процедур та ухваленні рішень. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання розробленої моделі сприятиме підвищенню якості інформаційних ресурсів та зростанню ефективності використання суб’єктами господарювання. Результатом цих нововведень будуть технологічні зрушення.

Моделювання, будучи універсальним методом наукового пізнання, передбачає вивчення будь-якого об’єкта (процесу) у вигляді створення сукупності моделей, які мають основні характеристики та властивості досліджуваного об’єкта. Економічне моделювання є відтворенням економічних об’єктів та процесів в обмежених, малих експериментальних формах та штучно створених умовах. Моделювання як науковий метод давно почали використовувати в системі наукових досліджень загалом та обліку зокрема.Метою статті є вдосконалення теоретичних та методичних підходів до дослідження бухгалтерського моделювання для організації ефективного облікового процесу, що дозволяє підвищити якість результатної інформації та створити прийнятні умови переходу до використання міжнародних стандартів фінансової звітності. У результаті проведеного дослідження було розглянуто можливості моделювання облікового процесу на сучасному етапі й розроблено моделі складання бухгалтерської (фінансової) та управлінської звітності в умовах переходу до МСФЗ. Охарактеризовано 3 моделі облікової політики та запропонована концептуальна модель формування облікової політики відповідно до МСФЗ, що дозволить розглядати облікову політику як інструмент оптимізації процесу підготовки звітності за МСФЗ.  Доведена необхідність розробки механізму формування управлінської облікової політики, спрямованої на підготовку інформації відповідно до вимог МСФЗ, що підвищує ступінь достовірності інформації та дозволяє оптимізувати на різних рівнях управління процес ухвалення управлінських рішень. Проаналізовано способи отримання звітності за МСФЗ українськими компаніями та запропоновані моделі обробки облікової інформації при використанні методу трансформації, паралельного обліку (конверсії), трансляції, а також концептуальна модель автоматизованої обробки облікової інформації при використанні комбінованого методу складання бухгалтерської (фінансової) звітності. Зроблено висновок, що застосування розробленої методики дозволить автоматизувати складання бухгалтерської (фінансової) звітності підприємств в умовах переходу на міжнародні стандарти та оперативно отримувати достовірну результатну інформацію, необхідну зацікавленим користувачам для ухвалення економічних рішень. Запропоновано модель трансформації бухгалтерської звітності у формат управлінських звітів, адаптованих до вимог МСФЗ, у якій виділено взаємозв’язок окремих показників балансу за видами діяльності з іншими управлінськими звітами. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання розроблених науково-методичних рекомендацій, моделей та методик відповідно до принципів міжнародних стандартів фінансової звітності сприятиме підвищенню якості інформаційних ресурсів та зростанню ефективності використання господарських засобів суб’єктів господарювання.

Розглянуто необхідність дослідження організаційно-методичних аспектів інформаційної безпеки підприємств торгівлі та підвищення ефективності засобів захисту власної інформації підприємства. На підставі проведеного моніторингу етапів розвитку цивілізації, визначено, що основним стратегічним ресурсом у сучасному інформаційному суспільстві є інформація. Завдяки швидкому формуванню і розвитку інформаційного суспільства в Україні та глo6aльнoго інформаційного простору спостерігається активізація використання інформаційно-комунікаційних технологій y всіх сферах життя. Ми вважаємо, що за цих умов набувають загрозливих наслідків для країни проблеми інформаційної безпеки. У ході дослідження обґрунтовано, що для ефективного управління підприємством торгівлі визначальним моментом є створення інформаційної системи, яка за допомогою інноваційних технологій здатна відображати сукупність процесів операційної діяльності, її результатів, ідентифікувати зовнішні тенденції розвитку ритейлу. У зв’язку з цим, нами було наведено визначення поняття інформаційної безпеки підприємства в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Доведено, що саме організаційне забезпечення захисту власної інформації підприємства в умовах цифрової трансформації економіки є актуальним та першочерговим завданням. У цьому зв’язку визначено, що інформаційна культура є одним з головних чинників забезпечення інформаційної безпеки та основною складовою організаційного направлення захисту власної інформації підприємств торгівлі. На підставі досліджень багатьох науковців, підтверджено, що для забезпечення захисту інформації підприємство може застосовувати організаційні, технічні методи та здійснювати правове забезпечення захисту власної інформації. Враховуючи ці пропозиції, були розширені та доповнені основні напрямки захисту інформації підприємств торгівлі в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Запропоновано напрями подальших наукових пошуків у формуванні культури інформаційної безпеки, а саме у застосуванні «культури захисту інформації».

У статті розглядаються лайливі слова, або інвективи, як одна із груп експресивної лексики, що функціонують у гумористичних творах Івана Франка та Володимира Самійленка і перебувають поза межами літературної мови. Вживання лайливих і зневажливих слів аналізуються відповідно в ситуаціях негативної комунікації, що являє собою лексико-семантичне поле, об’єднане архісемою “лайка”. Проаналізовано мовні репрезентації цієї семи із залученням до лексико-семантичного поля негативної комунікації стилістично маркованих назв осіб – учасників конфліктних комунікативних ситуацій.

У роботі досліджено вплив чинників, що відображають економічні й неекономічні аспекти діяльності підприємства, на його рентабельність.Вихідною базою дослідження стали дані 15 підприємств. Період дослідження становив 2015-2020 рр. За результатами дослідження зроблено висновок про зменшення показників рентабельності активів і власного капіталу за роками. Виявлено, що серед чинників, які відображають економічні аспекти діяльності підприємства, найбільший уплив на рентабельність підприємства чинить його платоспроможність. Серед чинників, які відображають неекономічні аспекти, – узгодженість управлінських рішень і активність імплементації в практику діяльності засад соціально відповідального бізнесу. Діагностовано негативний уплив показників оборотності запасів та розміру підприємства на його рентабельність. Установлено мінливість показників оборотності дебіторської заборгованості, коефіцієнта фінансового левериджу за характером та силою їхнього впливу на рентабельність підприємства.Установлено, що сукупний уплив оборотності запасів, дебіторської заборгованості, оборотних активів, коефіцієнта фінансового левериджу, платоспроможності, розміру підприємства, результативності управлінської діяльності, активності впровадження засад соціальної відповідальності бізнесу в практику зумовлює значну частину варіації рентабельності активів (56,4 %) та власного капіталу (67,8 %) досліджених підприємств. Для прогнозування рентабельності активів обґрунтовано доцільність використання показників платоспроможності та розміру підприємства; для рентабельності власного капіталу – коефіцієнта фінансового левериджу, платоспроможності та розміру підприємства.Практична цінність цього дослідження полягає у використанні його результатів у процесі управління рентабельністю підприємства.