The attention to branding, from theorists as well as from practitioners, had remained at a very high level for the 2000s and 2010s. Many new branches of branding theory have emerged, and place branding was among them. Actually, place branding has become an umbrella term, a generic definition for three areas of study and practice: nation branding, region branding, and city branding. Every year, new scientific, journalistic, business articles, and books on place branding emerge, there are even several specialized periodicals devoted to this field of branding. This study aims to identify the most relevant and effective symbol of the Ukrainian capital city Kyiv as a tourism brand. Questionnaire surveys and the content analysis of literature and mass media are used. Key segments and sub-segments of the target audience of Kyiv tourism branding are determined, as well as the key factor of influence on the formation of the opinion regarding the tourism symbols of Kyiv. The most common popular symbol is compared with the real resources of the city. Thus, a set of relevances is found appropriate for the development of effective branding of Kyiv.

Мета статті — проаналізувати вплив освітніх трендів на формування практичних навичок у майбутніх фахівців сфери гостинності та туризму. Сфера гостинності та туризму є однією із важливих складових сучасної економіки, що постійно змінюються та розвиваються в процесі світової інтеграції. Однією з умов успішного розвитку галузі є залучення освітніх трендів, якісна підготовка фахівців, що має бути особливо пріоритетною в контексті антикризової стратегії розвитку сфери гостинності та туризму. Методологія дослідження ґрунтується на діалектичному методі вивчення проблематики та системному підході розв’язання поставлених завдань. Застосовано загальнонаукові та спеціальні методи аналізу, синтезу і порівняння статистичних та наукових джерел щодо вивчення впливу освітніх трендів на трансформацію освіти для сфери гостинності та туризму, формування системи конкурентоспроможної підготовки майбутніх спеціалістів. Наукова новизна: визначено та введено до наукового обігу поняття «освітні тренди» та «фахові майстер-класи»; розроблено класифікацію фахових майстер-класів. Висновки. Проаналізовано основні освітні тренди, проблеми та перспективи розвитку освіти для сфери гостинності та туризму в Україні. Визначено основні напрями подальшого розвитку фахової освіти, а саме: необхідність посилення практичної складової навчання, коригування навчальних програм, орієнтуючись на сучасні освітні тренди. Введено до наукового обігу поняття «освітні тренди» та «фахові майстер-класи». Представлено класифікацію фахових майстер-класів. Обґрунтовано доцільність використання міжнародного досвіду та залучення закордонних університетів до співпраці з метою обміну досвідом та стажування студентів за кордоном. Розроблено рекомендації щодо використання інноваційних освітніх трендових технологій в навчальному процесі.

No abstract

The purpose of the article is to analyse the impact of current tourism trends on the formation of leisure culture. The research methodology consists of the analysis of the primary statistical and scientific sources on the impact of tourism trends on the shape of leisure culture, interdisciplinary synthesis of the main forms of actualisation of tourism trends on the localisation of tourist flows, methods of deduction and induction, as well as content analysis. Scientific novelty. The article identifies current tourism trends of our time, which will significantly shape leisure overculture. The author grounds and introduces into scientific use of the theory of cultural studies and tourism studies the concepts of “tourism trend” and “leisure culture”. Conclusions. Based on the analysis of statistical materials of the World Tourism Organization (UNWTO), data from United Nations experts, the history of tourism development vectors in the context of a pandemic is summarised. The article describes and analyses current tourism trends that will impact the formation of leisure culture in the years to come. In particular, the development of domestic tourism under the condition of improving its service; the use of social networks for marketing and marketing of a tourism product; the development of internet technology, 24-7 blogging support; the development of virtual tourism, which is provided by virtual (VR) and augmented (AR) reality; 24-7 customer support chatbots (chatbots); robot staff in the system of essential tourism services (transport, accommodation and leisure services). Thus, if there is an improvement of domestic service, the current tourism trends will create an environment where we can expect Ukrainian tourism to be a significant segment of leisure culture.

Мета статті — проаналізувати вплив національних культурних маршрутів на розвиток самобутніх туристичних дестинацій. Національні культурні туристичні маршрути є своєрідним засобом трансляції культури країни та можуть використовуватися для розвитку як самої особистості, так і самобутніх туристичних дестинацій. Методологія дослідження полягає у використанні методів комплексного аналізу та синтезу, дедукції та індукції, а також контент-аналізу основних статистичних і наукових джерел щодо впливу національних культурних маршрутів на формування самобутніх туристичних дестинацій, міждисциплінарного характеру основних напрямів реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Наукова новизна. Визначено основні напрями реалізації програм створення національних культурних маршрутів з метою розвитку самобутніх туристичних дестинацій. Обґрунтовано і введено до наукового обігу теорії культурології та туризмознавства поняття «національний туристичний тренд». Висновки. Схарактеризовано та проаналізовано основні сучасні національні туристичні тренди, що впливають на формування національних культурних маршрутів, зокрема популяризація національної культурної спадщини, розвиток внутрішнього туризму за умови покращення його сервісу; використання соціальних мереж з метою реклами розвитку самобутніх туристичних дестинацій; розвиток інноваційних форм роботи серед потенційних та реальних споживачів; оптимізація віртуалізації подачі інформації про туристичні дестинації з доповненою реальністю; цілодобова підтримка в соціальних мережах. Доведено, що багатогранна привабливість української національної культури має стати мотиватором розвитку не тільки самобутніх туристичних дестинацій, але й національного туризму та світової культури.