No abstract

This article deals with the results of a long-term four-year study of the problem of children’s choice of the first year of life in the environment of various vital areas of knowledge of the immediate surrounding. The collected, analyzed, generalized facts of the infants’ choice testify their active self-realization in the process of cognitive selective actions. It has been found that the parents’ and teachers’ insufficient understanding of children’s natural rights of their choice leads to the suspension of such actions. As a result, there is a delay in the timely mental, sensory, physical development of infants. It was found that the full realization of children’s reasonable choices is possible in conditions of adult recognition of infants’ subjectivity in interaction with them. The authors established that infants show fundamentally important signs of subjectivity in contrast to the actions in the status of the object of interaction, which is constantly imposed on him by adults in the process of choosing. Using demonstrations of infant’s subjectivity, it is possible and necessary to provide them with conditions for its further development and improvement in reasonable selective activities.

Objective: The article aims to reveal the features of correction of the sound culture of the preschool-age children's speech, the effectiveness of which has been tested experimentally. Background: The sound culture of speech is a multicomponent formation, which covers the phonetic correctness of speech; general language skills and orthoepic correctness of speech. Pedagogical correction of the sound culture of speech is focused on the correct the errors caused by a violation of the sound articulation, sound pronunciation, orthoepic norms of pronunciation, voice strength, etc. Method: In the study, the author's method of pedagogical correction of the sound culture of children’s speech was used. Also, it was used comparative analysis and method of successive analysis of adjustment variants of the speech sound culture. Results: An individual model of pedagogical correction of the sound culture of the child's speech was developed. Training to deepen knowledge, improvement of abilities, and skills of teachers were held. The exercises in sound pronunciation and intonational speech expressiveness were developed. Conclusion: Positive dynamics of developmental levels of the sound culture of children’s speech, which has been confirmed by the results of quantitative and qualitative analysis, confirms the effectiveness of the experimental methods of pedagogical correction of the sound culture of speech.

В статті висвітлена проблема мовленнєвої адаптації дітей дошкільного віку – мігрантів з України у іншомовному середовищі країн тимчасового вимушеного перебування. Для порівняння проаналізовано організацію та особливості природного оволодіння українською мовою німецькомовних малят. Теоретично з’ясовані і обґрунтовані результатами досліджень попередніх авторів психолого-педагогічні можливості оволодіння дошкільнятами іноземною мовою. Встановлено, що діти цього віку надзвичайно чутливі і сенситивні до сприймання і засвоєння мовленнєвого контексту, а тому здатні паралельно оволодівати, принаймні, двома мовами без втрат і шкоди для них. У авторському емпіричному дослідженні провідною педагогічною умовою успішного опанування дошкільнятами іноземною мовою обрана і апробована організація об’єктивно існуючого іншомовного середовища, в якому діти реально перебували щоденно. Значимою мотивацією, яка природньо виникала у дітей в даному середовищі і стимулювала їх до невимушеного опанування іноземною мовою, стала потреба у спілкуванні з іншомовними дітьми. Важливою складовою мотивації була також потреба і інтерес дітей до спілкування з дорослим – носієм іноземної мови і організатором цікавих і посильних дітям діяльностей. Похідними педагогічними умовами були різноманітні діяльності, здійснювані на засадах партнерства з дорослими і дітей один з одним, в яких активізувалася і реалізувалася вказана потреба іншомовного спілкування. Вагомою педагогічною умовою було постійно діюче іншомовне спілкування дітей з дорослими – носіями рідної і іноземної мов, як джерело поповнення і уточнення словника, конструювання речень, більш досконалої фонетичної вимови ніж у малих дітей. Встановлено, що у визначених вище педагогічних умовах діти раннього і дошкільного віку природньо опановували і рідну, і іноземну мову як у сім’ї, так і у дитячих установах Німеччини. Не виключаємо і спеціальні організовані фахівцями філологами заняття задля удосконалення, поширення, поглиблення іноземного мовленнєвого надбання дітьми. У перспективі доцільно дослідити організацію і продуктивність обопільного збагачення як українською мовою мігрантами з України іншомовних дітей так і іноземною мовою наших вимушених переселенців, щоб з’ясувати лінгвістичний феномен дитячого міжособистісного спілкування.

No abstract