No abstract

В умовах культурно-економічної і політичної кризи у суспільстві спостерігається загострення міжособистісних, міжкультурних, міжетнічних стосунків, неузгодженість інтересів особистості та спільноти, зростання конкурентної боротьби в усіх галузях життєдіяльності. Відповідно помітно зростає роль служб соціального захисту населення, надання йому кваліфікованої соціально-психологічної допомоги, що потребує посилення уваги закладів вищої освіти до якісної підготовки майбутніх фахівців цієї сфери, основний зміст професійної діяльності яких полягає у контактуванні з людьми. Зважаючи на це, одним із ключових векторів освітнього процесу в закладі вищої освіти вважаємо формування й розвиток високого рівня комунікативної культури фахівців соціального захисту, зокрема навчання професійної комунікації у конфліктних ситуаціях. У статті розглянуто конфлікт як елемент суспільної взаємодії, що генерує та розвиває тенденції до збалансування сил у певному соціальному середовищі, та закономірний компонент професійної діяльності фахівців соціального захисту; висвітлені конструктивні функції конфлікту, які забезпечують його продуктивність щодо оптимізації міжособистісних взаємин, сприяння самовдосконаленню особистості фахівця і підвищення якості його професійної діяльності. Розкрито сутність раціонально-інтуїтивного методу подолання конфліктів на основі залучення “соціального інтелекту” (Дж. Г. Скотт), яка полягає в дотриманні основних принципів спілкування та здатності застосовувати алгоритм дій для попередження конфліктної ситуації. Висвітлені окремі методичні аспекти підготовки майбутніх фахівців соціального захисту до ефективної професійної комунікації в імовірних конфліктних ситуаціях.

Робота присвячена важливій темі наукового обґрунтування вибору програмних засобів для організації дистанційного навчання, а саме: платформ для проведення відео конференцій. Сьогодні в багатьох галузях постає проблема забезпечення якісного відеозв’язку між користувачами. Особливо важливим це питання стало від 12 березня 2020 року, коли в Україні запровадили тритижневий карантин через пандемію COVID-19. Уже два роки вірус змушує людей самоізолюватися та за допомогою відеоконференцій працювати, навчатися, спілкуватися. Сучасні програмні продукти дуже відрізняються за зручністю інтерфейсу, технічними характеристиками та взагалі за придатністю для організації дистанційного навчання. У роботі здійснено науково обґрунтований порівняльний аналіз та визначене найбільш ефективне програмне забезпечення для проведення відеоконференції. Автори розглянули програми, які допоможуть користувачам у будь-якій галузі, зокрема навчати учнів, студентів, курсантів, працюючи у режимі “online”: TrueConf Server free, Zoom, GoToMeeting, GoogleMeet, Messenger Rooms, Microsoft Teams, Skype, VideoMost, GoogleHangouts. Платформи аналізувалися за такими параметрами: складність технічного та програмного забезпечення для використання платформи, надійність зв’язку, наявність наскрізного шифрування, технічні можливості платформи (кількість одночасного підключення користувачів, обмеження по часу, можливості спільного використання екрану тощо), зручність інтерфейсу, додаткові можливості. Для аналізу та формування висновків використовувався метод експертних оцінок. Для автоматичної обробки результатів дослідження за методом експертних оцінок використовувався авторський програмний продукт. Група експертів рекомендувала залежно від завдань комбінувати використання Zoom та GoogleMeet для дистанційного навчання. Ці рекомендації можуть бути враховані під час використання відеоконференцій в будь-якій галузі.

Мета статті полягає в дослідженні прояву статево-рольових стереотипів на кар'єрні домагання молоді. Методологія наукового дослідження ґрунтується на рівні філософського (системності, діалектичної суперечності, єдності якості та кількості, діалектичного заперечення, розвитку, причинності та ін.) та рівні загально-психологічного (психологічна теорія вчинку, єдності психіки і діяльності, розвитку; системності; концепція суб'єкта психічної активності та ін.) принципів з методами системності, науковості та верифікації. Дана робота присвячена вивченню взаємозв'язку ціннісних орієнтацій особистості та рівня її самоефективності. Вивчення даних проблем дозволяє стверджувати про недостатню розробку теоретичних та емпіричних досліджень психологічного поняття самоефективності, зокрема щодо осіб, які пройшли вже період професійного становлення та активно здійснюють свою трудову діяльність; недостатньо розкриті особливості впливу чинників на самоефективність; бракує наукових обґрунтувань, що розкривали б вікові фактори цього явища. На основі аналізу теоретичного матеріалу проведено дослідження самоефективності та особливостей впливу на нього смисло-життєвих орієнтацій особистості. Наведено теоретичне обґрунтування проблеми статево-рольового самовизначення старших підлітків, у якому перевага надається концепціям теорії когнітивного розвитку особистості: зміст «Я-концепції» являє собою категоріальну систему особистісних установок, сформованих у процесі активного засвоєння та прийняття статево-рольових норм, культивованих суспільством. Систему установок можна розглядати як форму організації індивідуального досвіду, яка спрямовує свідомість, активність та самовизначення суб'єкта по відношенню до світу. Засобами усвідомлення власної статевої приналежності виступають соціальні стереотипи, очікування, які у процесі соціалізації із зовнішнього, «заданого» соціумом плану переходять у межі внутрішнього, особистісно-осмисленого прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок.

Мета статті полягає у проведенні порівняльного аналізу профілів керівників структурних підрозділів, побудованих чоловіками-військовослужбовцями та жінками-військовослужбовцями, й інтерпретації отриманих результатів. Методологія дослідження ґрунтується на положеннях про структуру особистості та її професійне становлення, концепції безперервної і цілісної професійної підготовки кадрів, реалізації системного підходу як евристично потужного засобу пізнання психологічних і педагогічних процесів, теоретико-практичних та методичних аспектах реалізації рівних прав і можливостей чоловіків та жінок, засадах коректного використання методів математичної статистики (кореляційний аналіз). Наукова новизна полягає у тому, що на підставі аналізу наукової літератури, дослідження особливостей професійної діяльності офіцерів складових сектору безпеки та оборони, результатів емпіричного дослідження та коректного використання методів математичної статистики проведено порівняльний аналіз профілів офіцера-керівника, побудованих за результатами опитування чоловіків-військовослужбовців і жінок-військовослужбовців, а також здійснено інтерпретацію отриманих результатів. Висновки. Результати застосування методів математичної статистики виявили наявність достатньо тісних кореляційних зв'язків між ієрархіями особистісних характеристик, побудованих на підставі анкетування групи чоловіків-військовослужбовців і групи жінок-військовослужбовців. Це означає, що на відповідному рівні статистичної значущості профілі керівника-жінки та керівника-чоловіка співпадають. На підставі отриманих результатів беззаперечним фактом є те, що жінки-військовослужбовці мають право обіймати рівнозначні посади керівників органів силових і правоохоронних структур України, які зазвичай займають чоловіки. Це означає, що при призначенні на посаду офіцера-керівника потрібно зважати не на стать претендента, а на його особистісні характеристики. Такий підхід дозволить реалізувати принцип рівних прав і можливостей чоловіків та жінок у професійній діяльності.