Карпатський національний природний парк (КНПП) є місцем скупчення великої кількості розвіданих підземних джерел питної води, значної кількості туристичних потоків, розповсюдженої децентралізованої системи водопостачання, які в сукупності зі специфікою гірського регіону і сезонністю утворюють актуальний для регулярного моніторингу об'єкт. Підземні джерела та колодязі є водозабезпеченням житлових об'єктів у цьому регіоні. Моніторингові дослідження фізико-хімічного складу питної води з підземних джерел, свердловин та колодязів є необхідністю, оскільки в обраному регіоні нами було досліджено проби питної води на вміст нітратів, нітритів, фосфатів, амонію,  визначено загальну мінералізацію та визначено pH, проаналізовано отримані результати та на їх основі сформовано висновки про вплив сезонних змін на живлення підземних вод. Сезонні зміни чітко виражені на території НПП за період спостереження вересень-листопад під час межені та квітень-травень під час незначної повені 2021 року. Ми спостерігаємо збільшення вмісту нітратів та коливання вмісту фосфатів і амонію, в деяких досліджених пробах води показники нітратів значно вищі в період межені, ніж повені. Присутні відхилення від норми показника pH декількох досліджених пробах та низька загальна мінералізація води з природних джерел, що може містити негативний вплив на здоров’я людини при довготривалому споживанню. Наведено можливі фактори впливу децентралізованого водовідведення та антропогенного навантаження туристичними закладами розміщення на потенційне збільшення забруднення підземних питних вод, встановлено, що сезонні коливання виникають насамперед внаслідок змін головних джерел живлення та процесів денітрифікації.

Прогноз наслідків для навколишнього середовища впровадження проектів розвитку туристичних комплексів в межах Карпатського регіону на Україні, а також екоресурсне забезпечення проектування крупних готельно-туристичних комплексів є надзвичайно актуальним та потребує науково-методологічного підґрунтя. Основна мета виконаних досліджень – це розгляд доцільності проектованої діяльності з точки зору екоресурсного забезпечення водопостачанням та водовідведенням крупного проекту (понад 10 тис. відпочиваючих) готельно-туристичного комплексу за умови дотримання вимог екологічної безпеки із використанням авторських науково-методологічних підходів до оцінки кількісних і якісних показників природно-техногенної безпеки гідроекоситеми р. Чорна Тиса. Результати досліджень представлені з позицій пріоритету екологічних чинників у взаємозв’язку з економічними і соціальними. В роботі представлені авторські розрахунки основних кількісних характеристик природно-техногенної безпеки моніторингових створів поверхневих гідроекосистем Карпатського регіону досліджуваної території. Запропоновані наукові підходи до визначення частини гідроресурсів, яка може бути використана проектованим туристичним комплексом за умов збереження екологічної безпеки та при мінімальному техногенному ризику. Теоретично визначена складова кількісного потенціалу гідроекосистем досліджуваної території, яка може бути використана з метою водопостачання; на величину потенціалу розрахована максимально можлива величина скиду стічних вод, як резерв для самоочищення, та акумуляції у водозбірних басейнах. Авторами був проведений аналіз отриманих даних середніх, максимальних і мінімальних концентрацій хімічних речовин в створі р. Чорна Тиса 1,0 км вище смт Ясіня та середніх, максимальних і мінімальних концентрацій хімічних речовин в створі р. Чорна Тиса 1,5 км нижче смт Ясіня за період 2014-2019 рр., виконаних Закарпатським обласним центром з гідрометеорології ДСНС України в сертифікованій лабораторії. Запропоновано місце розташування очисних споруд проектованого туристичного комплексу.

Принципи сталого розвитку та основи збереження довкілля є пріоритетом розвитку туристичної індустрії, тому готелі повинні пропагувати відповідальне ставлення до довкілля серед відпочиваючих, відновлювати екосистеми та використовувати перероблені матеріали. Мета роботи полягає у створенні проекту та бізнес-плану екологічного 5-зіркового готельно-ресторанного комплексу у Буковелі з урахуванням інноваційних технологій для гарантування безпечного перебування гостей на території комплексу. Екоготель – це заклад тимчасового розміщення, що, з одного боку, надає туристам широкий спектр послуг, а з іншого – зводить до мінімуму негативний вплив на довкілля. Екологізація готельних послуг у сучасних умовах набуває великого значення у зв’язку з необхідністю збереження довкілля, зростанням попиту туристів на екологічно безпечні послуги і товари Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання роботи: обґрунтувати вибір території для комплексу; охарактеризувати функціональну організацію комплексу; створити ландшафтний дизайн обраної території комплексу; розробити планувальну організацію житлового фонду; обґрунтувати планування адміністративних приміщень та зони культурно-побутового обслуговування; розробити бізнес-план проекту. Для досягнення поставленої в роботі мети використано такі методи: аналіз і синтез, метод теоретичного узагальнення, систематизація вітчизняної та зарубіжної літератури, метод експертних оцінок, розрахунковий метод, моделювання, проектування. Вперше розроблено проект готелю екологічного спрямування з урахуванням новітніх технологій, які можуть забезпечити безпеку туристів під час перебування на відпочинку. Результати дослідження можуть бути використані для задоволення зростаючого попиту туристів на розміщення у комфортних та безпечних умовах на курорті Буковель.

Яремчанська  туристична  дестинація  є  місцем  скупчення значної  кількості  туристичних  закладів розміщення, готелей, зелених садиб, тощо, скиди з яких спричинюють як пряме так й дифузійне забруднення поверхневих вод. В роботі досліджено  сезонні  зміни  та  коливання фізико-хімічних  показників  якості  поверхневих вод басейну р. Прут в  рамках регулярного моніторингу в межах Яремчанської туристичної дестинації на основі проведених авторами польових досліджень. Програма спостережень включала два гідрологічні сезони: весняний багатоводний період та осінню  межень  2021  року. Лабораторно досліджено поверхневі води з р. Прут та її приток на ділянці від с. Дора (передмістя м. Яремче) вгору за течією до с. Ворохта. Проби відбирались на десяти пунктах спостережень. Для виконання лабораторних досліджень використано нормативно затверджені методики та сертифіковане обладнання. У період весняної повені 2021 р. величина рН мала відносно стабільні значення в усіх пробах з середнім показником –7,8. Вміст іонів амонію (NH₄⁺) в пробах відібраних в період повені дещо підвищений у порівнянні з періодом межені. Найбільший зафіксований показник амонію складає (0,5 мг/дм3) в створі р. Кам’яниця - урочище Магура  в інших пробах коливається від 0,15 до 0,25. Вміст фосфатів (PO₄³⁻) досягнув найбільшого зафіксованого показника (0,15 мг/дм3), а загальна мінералізація води р. Прут м. Яремче переважно слабка і помірна (150-250 мг/дм3). Найменші показники мінералізації мають місце в період весняної повені, найбільші характерні для зимової межені, що загалом відповідає природним умовам сезонних змін. Значення якісного складу вод в меженний період за показником нітратів в усіх пробах вищі, ніж у період весняної повені. Найвищу концентрацію нітратів (56,7 мг/дм3) було зафіксовано в осінній період у  створі  р. Жонка - м. Яремче нижче за течією сконцентрованого скупчення зелених садиб та готелів. Як показали отримані лабораторні результати, крім нітратного забруднення, всі решта проаналізовані показники фізико-хімічного складу поверхневих вод на дослідженій території знаходяться в допустимих межах. Обидва періоди дослідження належать до туристичного міжсезоння з найменшою кількістю відвідувачів протягом року. Отримані результати доводять, що за цих умов самоочищуюча властивість поверхневих вод спроможна справлятись із прямим та дифузійним забрудненням як у період високої води, так й у період межені.

В Україні тема екосистемних послуг є новою, визначення екосистемних послуг значною мірою залишається дискусійним. Тому метою дослідження стало проведення всебічного аналізу міжнародного і вітчизняного досвіду дефініції «екосистемні послуги» з метою подальшого врегулювання нормативно-правового середовища, обґрунтування комплексних методик та системних практик економічної оцінки екосистемних послуг. Відповідно до існуючої класифікації екосистемних послуг, яка запропонована у програмі ООН «Оцінка екосистем на порозі тисячоліття» (2005), послуги, що «надаються екосистемами, можуть належати до однієї з чотирьох широких категорій, які певною мірою співпадають з функціями природного капіталу та включають: забезпечуючі, регулюючі і культурні послуги, які безпосередньо впливають на людей, і підтримуючі послуги, необхідні для збереження інших послуг». В статті розглянуто визначення, які використовуються в науковій літературі для характеристики окремих аспектів екосистемних послуг, зокрема процесів в екосистемах, функцій екосистем, послуг екосистем, вигод та інвестицій в екосистемні послуги. Наведено схему  концептуальних зв'язків між ключовими термінами. За результатом аналізу літературних джерел обґрунтовано прийнятні принципи оцінки екосистемних послуг та  класифікацію послуг екосистем. Екосистемні послуги включають: забезпечуючі послуги, тобто блага, які дають екосистеми (продукти харчування, прісна вода, деревина, генетичні ресурси, біохімічні сполуки та ін.); регулюючі послуги, тобто вигоди, які отримують внаслідок регулювання екосистемних процесів (наприклад, регулювання клімату, регулювання водного режиму, очищення води та ін.); культурні послуги, тобто нематеріальні вигоди, які люди отримують від екосистем (духовні та релігійні, естетичні, освітні послуги, рекреація та екотуризм, культурна спадщина та ін.); а також підтримуючі послуги, необхідні для збереження і функціонування всіх інших екосистемних послуг (наприклад, ґрунтоутворення, кругообіг поживних речовин, фотосинтез, кругообіг води). Результати досліджень можуть бути використані для наукового обґрунтування оцінок екосистемних послуг в Україні з метою подальшої імплементації Європейського екологічного законодавства.