Карпатський національний природний парк (КНПП) є місцем скупчення великої кількості розвіданих підземних джерел питної води, значної кількості туристичних потоків, розповсюдженої децентралізованої системи водопостачання, які в сукупності зі специфікою гірського регіону і сезонністю утворюють актуальний для регулярного моніторингу об'єкт. Підземні джерела та колодязі є водозабезпеченням житлових об'єктів у цьому регіоні. Моніторингові дослідження фізико-хімічного складу питної води з підземних джерел, свердловин та колодязів є необхідністю, оскільки в обраному регіоні нами було досліджено проби питної води на вміст нітратів, нітритів, фосфатів, амонію,  визначено загальну мінералізацію та визначено pH, проаналізовано отримані результати та на їх основі сформовано висновки про вплив сезонних змін на живлення підземних вод. Сезонні зміни чітко виражені на території НПП за період спостереження вересень-листопад під час межені та квітень-травень під час незначної повені 2021 року. Ми спостерігаємо збільшення вмісту нітратів та коливання вмісту фосфатів і амонію, в деяких досліджених пробах води показники нітратів значно вищі в період межені, ніж повені. Присутні відхилення від норми показника pH декількох досліджених пробах та низька загальна мінералізація води з природних джерел, що може містити негативний вплив на здоров’я людини при довготривалому споживанню. Наведено можливі фактори впливу децентралізованого водовідведення та антропогенного навантаження туристичними закладами розміщення на потенційне збільшення забруднення підземних питних вод, встановлено, що сезонні коливання виникають насамперед внаслідок змін головних джерел живлення та процесів денітрифікації.

Сучасні наукові моделі потребують значних обчислювальних потужностей і доступу до можливостей суперкомп’ютерів. Для вирішення цієї проблеми використовується система розподільного обчислення BOINC, яка базується на відкритій програмній платформі університету Берклі для GRID обчислень – програмне забезпечення для розподілення між персональними комп’ютерами масиву інформації і подальшого математичного опрацювання. З даною системою працюють безліч університетів світу з багатьох країн для розв’язання поставлених завдань, та сформовані національні центри з розподільних обчислень, до яких входять безліч команд та поодиноких волонтерів. В Україні такий центр носить назву Український національний грід (УНГ) і є єдиною дослідницькою національною е-інфраструктурою  України, яка об’єднює в собі 39 ресурсних центрів науково-дослідних організацій (з них 29 належать НАН України). Інтегрованість УНГ в європейську систему допомагає спільно працювати над глобальними проблемами математики, екології та фізики, використовувати європейські ресурси для опрацювання та зберігання даних. Математичні моделі набули широкого використання в екології. За допомогою яких складаються екологічні і кліматичні прогнози, моделюються фізичні властивості природних компонентів при різних умовах для забезпечення оптимальних умов певних досліджуваних явищ. Ефективність застосування грід-технологій в екології демонструється успішно завершеними і теперішніми дослідними проектами World Community Grid, результати яких мають глобальне значення. З розвитком розподільних обчислень в науці та бумом популярності криптографії постає питання про доцільність використання доступним користувачам стаціонарних ПК (персональний комп’ютер) з їхніми потенційно низькими потужностями та необхідність аналізу їх ефективності в різноманітних грід-проектах для визначення найбільш ефективного використання.