Постійний екологічний моніторинг, контроль за туристично-рекреаційними територіями та проведення необхідного комплексу заходів для збереження та відновлення туристичних об’єктів і територій, які поступово втрачають свою первинну привабливість і цінні рекреаційні властивості, є досить актуальними. Малі річки виступають індикаторами змін екологічного стану довкілля, оскільки внаслідок малої площі вони дуже чутливі до деяких антропогенних навантажень. Мета дослідження – визначення якості поверхневих вод басейну річки Опір у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди» і оцінка екологічного ризику порушення водного благополуччя. Поверхневі води є нейтральними, слабомінералізованими, гідрокарбонатно-кальцієвого складу, що загалом характерно для цього регіону. За гідрохімічними показниками поверхневі води річки Опір у межах ділянки Національного природного парку «Сколівські Бескиди» можна вважати задовільними. Уздовж течії річки спостерігали зміни стану водної екосистеми від оптимально-тривожної до конфліктної. Найкращою вважається якість води, відібраної в селі Гребенів, найгіршими – проби, відібрані поблизу міста Сколе й у межах самого міста, де екологічний ризик порушення благополуччя досягнув критичної межі. Загалом, із збільшенням густоти населення спостерігається зростання антропогенного тиску на водні об’єкти, що погіршує їхній екологічний стан: за показником гідроекологічного потенціалу оцінка змінюється із «зони оптимуму» до зони «песимуму». Упродовж 2018–2022 років екологічний ризик постійно зростає. Це спонукає до ранжування позитивних і негативних чинників впливу на розвиток стабілізаційних процесів у річкових басейнах і розроблення комплексу природоохоронних заходів для їх збереження. Аналіз природних і антропогенних чинників і раціональність господарського використання водозабірної площі річкового басейну дозволить визначити комплекс природоохоронних заходів. Планується продовження дослідження екологічного стану гідрологічної мережі Національного природного парку «Сколівські Бескиди» з метою загального оцінювання ризику розвитку деградаційних процесів водних екосистем. Використання різних систем оцінювання показників якості поверхневих вод дозволить визначити екологічний ризик, що враховує здатність водної екосистеми до самовідновлення, тривалість і віддаленість від джерела антропогенного тиску.

Подвоєння швидкості осідання нітрогену на землі, збільшення нітратного забруднення питної води та збільшення ризику виникнення певних захворювань при цьому є актуальним питанням для людства. Метою дослідження було визначення якості питної води децентралізованого водопостачання впродовж 2018-2021 років на території Волочиської МТГ, Війтівецької ОТГ та Наркевицької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області та встановлення можливого ризику виникнення різних захворювань в умовах постійного зростання антропогенного навантаження. Використовувались польові, лабораторно-аналітичні та статистичні методи. Проведений аналіз якості децентралізованого водопостачання води впродовж 2018-2021 років з 297 точок відбору, що знаходяться на території Волочиської МТГ, Війтівецької ОТГ та Наркевицької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області встановив, що більшість гідрохімічних показників мають допустимі значення. Винятком були поодинокі перевищення нітритів та йонів амонію. Крім того, усі зразки за твердістю відповідають твердому (35%) та дуже твердому (65%) типу природної води, що перевищує допустимі встановлені норми. Майже у 33% проб зафіксовано відхилення від нормативних значень за вмістом нітратів. У селах Криваченці, Гайдайки, Писарівка Війтівецької ОТГ, Ріпна, Поляни, Тарноруда, Канівка, Липівка, Гонорівка, Великі Жеребки Волочиської МТГ, Бубнівка Напркевицької ОТГ виявлено перевищення нітратів було у 1,3÷3,2 рази. Не рекомендується вживати воду з криниць, розташованих в освітніх закладах сіл Авратин, Лозова (Волочиська МТГ), Писарівка, Криваченці (Війтівецька ОТГ), Бубнівка, Дзеленці (Наркевицька ОТГ), оскільки вміст нітратів становить 59÷184 мг/ м3. За усередненим значенням ІЗВ досліджувані проби належать до 3 класу (ІЗВ=1,2), а за усередненим значенням по нітратній групі – 7,1, що відповідає 6 класу. У десяти селах питна вода за нітратною групою відноситься до 7 класу. Коефіцієнт небезпеки можливого виникнення певних захворювань спричинених підвищеним вмістом нітратів становить 1,1÷4,6, що відповідає середньому рівню небезпеки. Коефіцієнт ризику для неповнолітніх є більший (0,6÷4,6), ніж для дорослого населення (0,03÷3,0). Вживання води з підвищеним вмістом нітратів небезпечно використовувати для господарських потреб, оскільки тривале споживання може привести до патологічних змін в організмі людини, а у дітей може викликати безсимптомну метгемоглобінемію.

Російські агресори все частіше спрямовують свої удари по критичній інфраструктурі України, залишаючи мирне населення без електрики, опалення та центрального водопостачання. Воєнні дії змушують мігрувати населення і залишатись, головно, у західних областях України, збільшуючи при цьому антропогенне навантаження. Тому постійний моніторинг біоресурсів є однією з обов’язкових і ключових завдань, що дозволяють відслідковувати екологічний стан наявних водних екосистем. Найкращим індикатором екологічного стану довкілля є малі річки поблизу населених пунктів, які швидко реагують на зміни антропогенних навантажень. Мета дослідження: визначення екологічного стану басейну річки Опір в межах ділянки с. Опорець (від витоку річки) до с. Гребенів. За гідрохімічними показниками поверхневі води річки Опір в межах ділянки села Опорець – села Гребенів можна вважати задовільними. Поверхневі води є нейтральними, слабомінералізованими, гідрокарбонатно-кальцієвого складу, що загалом характерно для цього регіону. Вздовж течії річки відчутних змін у складі вод не спостерігалось. Практично у всіх пробах зафіксовано підвищений вміст йонів амонію, що свідчить про потрапляння у річку побутових стоків. Води достатньо насичені киснем. Низькі концентрації деяких компонентів, ймовірно, зумовлені відносно великою протяжністю ріки Опір та її приток, гірською місцевістю та достатньою здатністю до самоочищення. Найкращою вважається якість води у пробі, відібраної з річки Опір поблизу с. Опорець, яку можна вважати фоновою, найгіршою – проби, відібрані з річки Славська. Усереднені показники якості води та екологічного стану річки Опір на досліджуваній ділянці наступні: за індексом забрудненості води – клас ІІ, помірно чисті, 2-3 категорії (чисті – помірно забруднені); за індексом рівня забруднення води – слабко забруднена; за індексом гідроекологічного потенціалу – тривожний (напружений) стан водної екосистеми, задовільна категорія природно-техногенної безпеки водної екосистеми. Здатність водної екосистеми до самоочищення – середня, а загальна оцінка – напруження адаптації. Використання екосистемного підходу до аналізу якості поверхневих вод дозволить оцінити екологічний ризик, що враховує здатність водної екосистеми до самовідновлення, тривалість та віддаленість до джерела антропогенного тиску.