The war in Ukraine and, as a result, the growth of international tensions became the main issue of national security and the need to identify effective prospective weapons. In conditions where the enemy is significantly superior in all components (technically and quantitatively), unmanned (robotic, remotely controlled) powerful fire weapons are able to influence the course of hostilities. The war Nagorno-Karabakh (2020) in and Ukraine (2014-2022) showed the high effectiveness of weapons placed on unmanned (robotic) platforms. The development and adoption of new weapons systems and military equipment, high-precision means of reconnaissance and attack, automated control systems will lead to the review and reform of the organizational and personnel structure of the troops, the timeliness and efficiency of the execution of combat tasks, the maximum preservation of personnel, etc. One of these means of fire damage can be a robotic flamethrower complex. The prospect of using robotic systems, their tactical and technical justifications are quite relevant and in demand in today's conditions. The purpose of the research is to study the perspective of using a robotic flamethrower complex, to determine its main characteristics, role and place in the organizational and staff structure of a flamethrower platoon of a radiation, chemical, biological protection company. The work analyzes the typical organizational and personnel structure of a flamethrower platoon and its combat capabilities. Tactical and technical characteristics for the development of a new robotic flamethrower complex were proposed, and a new typical organizational and personnel structure of the flamethrower platoon, which will be adopted, was developed. The effectiveness (probability) of hitting the target with the proposed weapon sample was calculated. Based on the analysis of the obtained results, the main advantages of the flamethrower platoon, which will be armed with a robotic flamethrower complex, are formulated. In particular, the autonomy of task performance, high accuracy of damage, mobility and survivability, increased damage range and power of flamethrower shots, the ability to perform tasks in any weather and at any time of the day, and the absence of a psychological factor. The introduction of a robotic flamethrower complex into the staff of a radiation, chemical, biological protection company will help reduce the number of personnel on the battlefield.

Постійний екологічний моніторинг, контроль за туристично-рекреаційними територіями та проведення необхідного комплексу заходів для збереження та відновлення туристичних об’єктів і територій, які поступово втрачають свою первинну привабливість і цінні рекреаційні властивості, є досить актуальними. Малі річки виступають індикаторами змін екологічного стану довкілля, оскільки внаслідок малої площі вони дуже чутливі до деяких антропогенних навантажень. Мета дослідження – визначення якості поверхневих вод басейну річки Опір у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди» і оцінка екологічного ризику порушення водного благополуччя. Поверхневі води є нейтральними, слабомінералізованими, гідрокарбонатно-кальцієвого складу, що загалом характерно для цього регіону. За гідрохімічними показниками поверхневі води річки Опір у межах ділянки Національного природного парку «Сколівські Бескиди» можна вважати задовільними. Уздовж течії річки спостерігали зміни стану водної екосистеми від оптимально-тривожної до конфліктної. Найкращою вважається якість води, відібраної в селі Гребенів, найгіршими – проби, відібрані поблизу міста Сколе й у межах самого міста, де екологічний ризик порушення благополуччя досягнув критичної межі. Загалом, із збільшенням густоти населення спостерігається зростання антропогенного тиску на водні об’єкти, що погіршує їхній екологічний стан: за показником гідроекологічного потенціалу оцінка змінюється із «зони оптимуму» до зони «песимуму». Упродовж 2018–2022 років екологічний ризик постійно зростає. Це спонукає до ранжування позитивних і негативних чинників впливу на розвиток стабілізаційних процесів у річкових басейнах і розроблення комплексу природоохоронних заходів для їх збереження. Аналіз природних і антропогенних чинників і раціональність господарського використання водозабірної площі річкового басейну дозволить визначити комплекс природоохоронних заходів. Планується продовження дослідження екологічного стану гідрологічної мережі Національного природного парку «Сколівські Бескиди» з метою загального оцінювання ризику розвитку деградаційних процесів водних екосистем. Використання різних систем оцінювання показників якості поверхневих вод дозволить визначити екологічний ризик, що враховує здатність водної екосистеми до самовідновлення, тривалість і віддаленість від джерела антропогенного тиску.