Розглянуто стратегію удосконалення та інноваціїструктури посівних площ і науково обґрунтованихсівозмін з урахуванням ґрунтово-кліматичних умовта спеціалізації господарств. Встановлено, що висо-копродуктивними й екологічно безпечними є різноро-таційні: короткоротаційні 3–4–5-пільні й довгоро-таційні 6–10-пільні зернові, зерно-просапні, зерно-паро-просапні, просапні, кормові сівозміни із широ-кими межами насичення зерновими, технічними йкормовими культурами. Виявлено, що ефект сівозмі-ни підвищується за збільшення різновидності сільсь-когосподарських культур і довжини ротації, що по-трібно враховувати в процесі розробки проектів зем-леустрою для забезпечення еколого-економічного об-ґрунтування сівозмін і впорядкування угідь, їхньогоскладу й змісту. Strategy of improvement and innovation of structure of sowing areas and scientifically reasonable crop rotations is considered taking into account ground-climatic terms and specialization of economies. It is set that high-performance and environmentally sounds different term: shot term 3–4–5-fields and long term 6–10-fields grain, grain-growing, grain-par-growing, cultivated, forage crop rotations with the wide limits of satiation grain, technical and forage crops. It is discovered that the effect of crop rotation rises for the increase of variety of agricultural cultures and length of rotary press, that it is needed to take into account at development of projects of organization of the use of land for providing of eco-economical ground of crop rotations and organization of lands, their composition and maintenance.

Метою наших досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу в рослин пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. 2019–2020 рр. експерименти проводили на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановле-но, що вища депресія за всіма дослідженими ознаками проявилась у сорту Співанка, крім дози 250 Гр, що свідчить про специфічність взаємодії депресійної активності гамма-променів із геноти-пами окремих сортів та складний характер розвитку депресивних наслідків на рівні організму. Най-більш інформативними показниками щодо мутагенної депресії в М1 поколінні рослин сортів пшениці озимої м’якої були: схожість та виживання рослин, фертильність пилку та такі показники струк-тури врожайності, як висота рослин, вага зерна з головного колосу, маса тисячі зерен. Усі ці показ-ники з високим рівнем значущості пов’язані з показником доза мутагену. Генотипи сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) виявилися високочутливими до дії гамма-променів, що проявилось у напівлетальності навіть початкових, помірних доз (100 Гр). Дисперсійний аналіз показав, що насамперед на формування показників структури врожайності впливав фактор «доза мутагену», потім генотип вихідного сорту. Виявлено, що може відбуватися стрімке зниження окремих пара-метрів у першому поколінні при досягненні окремих граничних доз, причому ці дози визначаються генотипом суб’єкта мутагенної дії.