Ñîðòîâèâ÷åííÿ òà ñîðòîçíàâñòâî Âñòóï  Óêðà¿í³ íà ôîí³ âèñîêî¿ çàö³êàâëåíîñò³ ó âèðîáíèöòâ³ á³îïàëèâà ³ç åíåðãåòè÷íèõ êóëüòóð, ðîçøèðåííÿ ïëîù äëÿ ¿õíüîãî âèðîùóâàííÿ, âèîêðåìëþºòüñÿ ïðîáëåìà çà-áåçïå÷åííÿ àãðàð³¿â ÿê³ñíèì íàñ³ííºâèì ìà-òåð³àëîì. ³äñóòí³ñòü â íàø³é êðà¿í³ íàëàãîäaeåíîãî íàñ³ííèöòâà åíåð´åòè÷íèõ êóëüòóð, ó òîìó ÷èñë³ ïðîñà ïðóòîïîä³áíîãî, éîãî íèçüêà íà-ñ³ííºâà ïðîäóêòèâí³ñòü é ñõîae³ñòü òà âèñîêà âàðò³ñòü çìóøóþòü ïîñòàâèòè öå ïèòàííÿ íà

No abstract

Екологічне обґрунтування вирощування енергетичних культур нині має актуальне значення. Особ-ливо це важливо при вирощуванні проса прутоподібного на виведених із обробітку землях та зміні землекористування. У статті наведено шляхи науково обґрунтованого вирощування проса прутопо-дібного (Panicum virgatum L.) із бобовим компонентом – люпином повзучим (Lupinus repens Kuptsov N and Miron.). Метою наших досліджень було вивчення динаміки вмісту органічної речовини у ґрунті та особливості формування врожайності біомаси проса за умови вирощування в різновидових посі-вах, зважаючи на застосування азоту в підживленні. Завдання досліджень: визначити зміни струк-тури фітоценозу, динаміку вмісту органічної речовини у ґрунті та рівень урожайності сухої біомаси залежно від способу вирощування та підживлення посівів. Експеримент проведений в умовах цент-рального Лісостепу України на маргінальних ґрунтах. Дослід передбачав вирощування проса сорту «Cave-in-Rock» у монокультурі (Мo), у сумісних (С) та змішаних (Mi) посівах з люпином із застосу-ванням азоту в підживленні: N0, N15, N30, N45, N60. В експерименті застосовано методику досліджень в агрономії, спеціальні методики та рекомендації до вирощування проса прутоподібного, проведено статистичний обрахунок отриманих даних та відображення їх у графіках. Найбільшу врожайність за сухою біомасою просо прутоподібне формує в сумісних посівах (14,4–15,0 т/га) на варіантах пі-дживлення N15-30, а у змішаних досягає рівня 14,7 т/га при застосуванні більшої норми азоту N45. За результатами досліджень встановлено позитивний вплив бобового компоненту на збільшення вміс-ту органічної речовини у ґрунтах та отримання додаткового азотного живлення для рослин у суміс-них та змішаних посівах проса. Встановлено суттєве збільшення кількісних показників рослин проса (висоти та густоти стеблостою) та врожайності сухої біомаси в сумісних та змішаних посівах порівняно з одновидовими (Mo). Це підтверджується кореляційним аналізом, згідно з яким встанов-лено достовірний зв’язок між показниками продуктивності проса та вмістом органічної речовини у грунті (r=0,77 у змішаних посівах (Мі), r = 0,58 у сумісних посівах (С)).

Метою роботи є виявлення оптимальних градацій елементів технології вирощування материнських рослин сортів проса прутоподібного на поліпшення врожайних властивостей насіння. Методи. Дослідження проводили впродовж 2015–2021 рр. на середньогумусних типових чорноземах у стаціонарному досліді, який розміщений у центральній частині Лісостепу України. Матеріалом для експерименту слугували сорти проса прутоподібного: Зоряне, Кейв-ін-рок і Морозко. Досліди закладали згідно загальноприйнятих методик дослідної справи. У двофакторному та багатофакторному польовому експерименті варіанти розміщували рендомізованим способом у чотириразовій повторності. Результати. За результатами проведених досліджень виявлено мінливість врожайності материнських рослин проса прутоподібного протягом 2015–2019 рр. (перший дослід). Визначено, що застосування комплексу агрозаходів оптимізованої технології вирощування материнських рослин проса прутоподібного, порівняно із звичайною, дозволяє суттєво збільшити врожайність насіння сорту Зоряне до 0,71 т/га (прибавка 0,06 т/га), Кейв-ін-рок – до 0,45 т/га (прибавка 0,11 т/га), Морозко – до 0,32 т/га (прибавка 0,04 т/га). У другому досліді, протягом 2020-2022 рр. досліджували врожайні властивості насіння, отриманого з материнських рослин, які вирощували за різних елементів технології. Встановлено, що оптимізована технологія вирощування проса прутоподібного впливає на поліпшення врожайних властивостей дочірніх рослин досліджуваних сортів. Виявлено, що застосування оптимізованої технології за вирощування материнських рослин проса прутоподібного сприяє підвищенню врожайності насіння у дочірніх рослин: у сорту Зоряне на 0,05 т/га (від 0,77 до 0,82 т/га), у Кейв-ін-рок – на 0,12 т/га (від 0,62 до 0,74 т/га), у Морозко – на 0,08 т/га (від 0,38 до 0,46 т/га). Порівняно із звичайною технологією врожайність насіння материнських рослин за оптимізованої підвищилися: на 0,06 т/га (Зоряне), на 0,11 т/га (Кейв- ін-рок) і на 0,04 т/га (Морозко). Урожайність насіння дочірніх росли зросла, відповідно за сортами: на 0,05; 0,12 і 0,08 т/га. Висновки. Встановлено, що на збільшення врожайності насіння проса прутоподібного (на 0,04…0,11 т/га) суттєвий вплив має культивування сортів за оптимізованої технології вирощування. Ця технологія поєднує весняну сівбу культури, визначеною нормою висіву насіння (для сорту Зоряне – 5,7 кг/га, для сорту Кейв-ін-рок – 7,6 кг/га, для сорту Морозко – 7,9 кг/га), широкорядний спосіб сівби (для усіх сортів – міжряддя 60 см) та застосування весняного азотного підживлення рослин розрахунковою дозою азотних добрив (N45) на фоні основного удобрення та (РК)60. Підвищення врожайних властивостей насіння проса прутоподібного можливо досягти застосуванням оптимізованих елементів технології вирощування материнських рослин. У сорту Зоряне прибавка становить 0,05 т/га (від 0,77 до 0,82 т/га), у Кейв-ін-рок – 0,12 т/га (від 0,62 до 0,74 т/га), Морозко – 0,08 т/га (від 0,38 до 0,46 т/га).

Сьогоденні реалії змушують науковців все більше уваги приділяти альтернативним джерелам енергії., оскільки необхідність зниження енергетичної залежності та сталого розвитку біоенергетики в Україні є питаннями на часі. Маючи значні площі маргінальних земель, відпрацьовані технології вирощування та сорти енергетичних культур, можна досягти окреслених цілей. Також не повністю вивчено особливості формування врожайності бiомаси та потенціал інтродукованих сортiв проса прутоподiбного. Тому ми здійснили спробу вирішити цю проблему на основі багаторічних досліджень з вивчення одинадцяти сортiв проса прутоподiбного іноземного походження. Метою наших досліджень було виокремити за господарсько-цінними ознаками найкращі сорти проса прутоподiбного як вихідного матеріалу для селекції на продуктивність. Методика проведення доcлiджень відповідала вимогам дослідної справи в агрономії. Застосовували загальнонауковi, спецiальнi методи проведення експерименту та наукові рекомендації. Для iнтерпретацiї отриманих даних були застосованi однофакторний дисперсiйний та кореляцiйнi аналiзи. Результати досліджень дали змогу виокремити за кiлькiсними показниками рослин (висотою та густотою стеблостою) з-помiж дослiджуваних сортiв проса прутоподiбного саме тi, що мають найбiльшi значення. Найвищi рослини порiвняно iз сортом-стандартом (Кейв-ін-рок) формуються у сорту Канлоу із динамікою збільшення цього показника по вегетаційним рокам 256,7–298,9 см, в середньому –275,8 см. Середнє значення за цим показником мають сорти: Патфiндер (241,4 см), Шелтер (240,8 см); майже на однаковому рівні – Картрадж і Санберст. Найнижчою висота стеблостою була у сорту Дакота (160,4 см). За густотою стеблостою виокремлено сорти проса прутоподiбного Патфiндер (539,2 шт./м2), Блеквел (514,4 шт./м2) і Шелтер (513,7 шт./м2), на рiвнi стандарту – сорт Картрадж (506,9 шт./м2). Найменшим цей показник був у сорту Небраска (459,1 шт./м2). Найбільшу врожайнiсть надземної зеленої маси, що була на рівні стандарту, забезпечили сорти проса прутоподiбного Патфiндер й Картрадж, відповідно 24,2 i 23,6 т/га. Встановлено суттєвий зв’язок мiж густотою стеблостою та врожайнiстю бiомаси для всіх поставлених на вивчення сортiв проса прутоподiбного. Тісну кореляцію мiж висотою стеблостою та врожайністю бiомаси виявлено для сортiв Картрадж, Блеквелл, Патфіндер, Шелтер, Санберст, Канлоу, Аламо. Однозначний вплив обох цих показників із врожайнiстю встановлено для сортiв Картрадж, Блеквелл, Патфіндер, Шелтер, Санбурст, Канлоу, Аламо. Отже, за комплексом господарсько-цiнних ознак з-помiж сортiв проса прутоподiбного iноземного походження виокремлено Патфіндер і Шелтер, які є цiнним вихідним матерiалом для селекцiї на продуктивність.