Розвинені економіки на сучасному етапі функціонування вже можуть упроваджувати заходи з підвищення енергоефективності. При цьому економіки країн, що розвиваються, здебільшого акцентують увагу на швидкому розвитку, який супроводжується стрімким зростанням попиту на енергію. Упровадження інноваційних технологій має забезпечувати потреби економік країн в енергії при одночасному підвищенні енергоефективності. Зокрема це стосується підвищення споживання енергії з відновлюваних джерел, розвиток якого можливо прискорити з упровадженням Індустрії 4.0. Метою дослідження є визначення впливу Індустрії 4.0 на моделювання сценаріїв енергетичного розвитку економік країн, що розвиваються. У ході дослідження використано методи аналізу та синтезу, економіко-статистичного аналізу, графічні методи, метод порівнянь. У результаті дослідження відзначено високий ступінь упливу Індустрії 4.0 на українську економіку, зокрема енергетику. Поза іншим, результатом такого впливу є підвищення енергоефективності. Визначено, що за досліджуваний період енергоспоживання на основі відновлюваних джерел в Україні значно зросло – в 11,5 разів. Окреслено відмінності в енергетичному розвитку України та Китаю, що полягають у виборі Китаю на користь своєї енергетичної незалежності. Зроблено висновок, що вагома роль у сценаріях розвитку енергетики належить розвиткові та впровадженню новітніх технологій. Головна відмінність у сценаріях розвитку енергетики між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються, полягає в строках досягнення цілей. Перспективою подальших досліджень має бути формулювання переліку засобів визначення впливу невизначеності на моделювання сценаріїв енергетичного розвитку.

Using general and special scientific methods and generalized statistical data, the article reveals the essence of venture entrepreneurship, identifies the features and influence of venture investments on the innovative development of the Ukrainian economy in conditions of limited state resources. It has demonstrated the need to develop a strategy to improve the investment climate and expand venture investment in Ukraine, the main measures of which should include: improvement of the legislative framework; development of the innovation ecosystem in accordance with major global trends; formation of a favorable investment climate and tax regime for investors; development and implementation of new organizational and legal forms of venture investment; creation of conditions for the development of infrastructure units of the entrepreneurship ecosystem; formation of conditions for the development of innovative entrepreneurship in the real sector of the economy, as well as in the scientific and technical sphere, etc. It concludes with recommendations on the need to increase the volume of venture capital investments in high-tech projects with an emphasis on the defense industrial complex, IT sphere and construction, among others.

В рамках даної наукової статті розкривається теоретична сутність середньострокового бюджетного планування, та його ролі в повоєнному відновленні економіки держави. В статті аналізуються теоретичні аспекти середньострокового планування державного бюджету, його ефективність та можливості для досягнення певних цілей. Зокрема, автор обговорює питання визначення термінів середньострокового планування, а також переваги та недоліки використання цього методу. Звертається увага на те, що забезпечення стабільності та економічного зростання вимагає системного та довгострокового підходу до бюджетного планування. Виділяються ключові вітчизняні автори які займалися дослідженням даних процесів. Окреслюються особливості використання даного методу планування у сфері бюджетної політики України. Здійснюється порівняльний аналіз планових та фактичних показників доходів, видатків і дефіциту Державного бюджету України за період з 2017 року по 2022 рік включно. Аналізуються проблеми у сфері невідповідності планових та фактичних показників в даній сфері. Проводиться розкриття процедури запровадження та прийняття методу середньострокового бюджетного планування в Україні. Виділені ключові проблеми які в значній мірі обмежували реалізацію даних процесів в 2018-2020 роках. Аналізується співвідношення показників короткострокового та середньострокового плану доходів, видатків та дефіциту бюджету, з фактичними значеннями у 2022 році. Аналізуючи планові та фактичні значення бюджету, автор визначає проблеми, що виникають при застосуванні середньострокового планування, такі як недостатня увага до несподіваних подій та факторів, що впливають на економіку, та нестача ресурсів для виконання планів. У статті також розглядаються перспективи використання даного методу у післявоєнному відновленні України. Формуються кінцеві висновки в рамках досліджуваної проблематики в науковій роботі. Рекомендується використовувати середньострокове планування як інструмент для досягнення стратегічних цілей, а також для забезпечення стабільності бюджету та зменшення ризиків фінансових невдач. Однак, при цьому наголошується на необхідності постійного аналізу та оновлення планів відповідно до змін у економічній та політичній ситуації.

У статті доведено, що успішне реформування вищої педагогічної освіти потребує глибокого вивчення як надбань ЗВО, так і переосмислення їх місця та ролі відповідно до потреб ринку праці, запитів людини й суспільства. Початок ХХІ ст. – важливий етап підготовки закладів вищої педагогічної освіти до якісних змін за європейським вектором розвитку. Зазначено, що історія вищої педагогічної освіти України, зокрема вищих педагогічних навчальних закладів, завжди привертала увагу широких кіл науковців. Історіографію проблеми представлено дисертаціями, монографіями, навчально-методичноюлітературою, науковими статтями, у яких розкрито провідні тенденції розвитку вищої педагогічної освіти України в умовах європейської інтеграції початку ХХІ ст., нормативно-правове поле діяльності ЗВО в історіографічній рефлексії, науково-методичне, інформаційне, фінансове забезпечення освітнього процесу та їх інноваційну діяльність. Заслуговують на увагу монографії сучасних дослідників, присвячені розвитку вищої педагогічної освіти, історіографічні розділи дисертацій, у яких розкрито особливості досліджень з історії вищої педагогічної освіти, праці вітчизняних дослідників щодо аналізу проблеми періодизації в історико-педагогічних розвідках. Наголошено, що провідними напрямами наукових розвідок вітчизняного історіографічного простору початку нового століття стали перебудова освітньої галузі на засадах компетентнісного підходу, запровадження новітніх інформаційних технологій, оновлення нормативно-правової бази вищої школи, організаційна, науково-методична, інформаційна інтеграція ЗВО через створення навчально-наукових комплексів. Підкреслено, що в історіографічному дискурсі початку ХХІ ст. чільне місце відведено загальним засадам правового регулювання вищої освіти в Україні, яке здійснювалося законодавчим органом – Верховною Радою України – та було спрямоване на вдосконалення нормативно-правового забезпечення вищої школи. Ключові слова: історіографія, розвиток, вища педагогічна освіта, періодизація, дослідження, публікація, університетська освіта.