20ливого значення набуває технологічна компетенція, оскільки акумулює вищевказані компетенції -володіння знаннями, навичками та вміннями за показниками: методика навчання сприйняття музичного твору; методика навчання співу; методика навчання основам музичної грамоти; методика навчання гри на дитячих музичних інструментах; методика навчання музично-ритмічним рухам; методика розвитку творчих здібностей учнів по-чаткової школи. Для більш диференційованого підходу в оцінюванні вмінь і навичок студентів нами розробле-на трирівнева якісна характеристика кожного показника. Спостереження впродовж експерименту, аналіз мате-ріалів перевірки виробничої педагогічної практики показали, що студенти з високим рівнем володіння техноло-гічною компетенцією відрізняються, зазвичай, продуктивним характером музично-естетичної діяльності, яка виявляється у їхньому творчому самовираженні, для якого характерним є інтерес до пізнання, швидкість і гли-бина оволодіння знаннями, навичками та вміннями, велика працездатність, розвинене сприйняття, спостереж-ливість, пам'ять і уява, вміння спрямовувати увагу, пошук більш раціональних і простих прийомів, методів для розв'язання поставлених завдань. Характеристика студентів із середнім рівнем володіння технологічною ком-петенцією така: ситуаційна продуктивність у музично-естетичній діяльності, часткова самостійність в організа-ції роботи над музичним твором (у виборі й оцінюванні твору керуються інтуїцією, звертають увагу переважно на зовнішні ознаки). Для студентів із низьким рівнем володіння технологічною компетенцією характерним є репродуктивна музично-естетична діяльність, недостатнє знання методики самостійної роботи, невміння педа-гогічно трансформувати набуті знання, самостійно довести почате до кінця, вузький музичний кругозір, безіні-ціативність, невпевненість. Проведення замірів за вказаними показниками допомогло простежити рівень сфор-мованості технологічної компетентності майбутніх учителів початкової школи, виявити недоліки та потребу в удосконаленні педагогічних умов її формування.Ключові слова: технологічна компетенція, рівень, показник, музично-естетична компетентність, майбутній учитель початкової школи.

The collective monograph is a scientific and practical publication that contains scientific articles by doctors and candidates of sciences, doctors of philosophy and art, graduate students, students, researchers and practitioners from European and other countries. The articles contain research that reflects current processes and trends in world science.

У статті охарактеризовано зміст поняття “виховання” у педагогічній літературі Польщі. Акцентовано увагу на вихованні дітей від трьох до шести років. Мету і зміст виховання визначає базова програма дошкільної освіти. Зазначено, що виховна діяльність спрямована на засвоєння дитиною правил самообслуговування, спілкування і співпраці з однолітками та дорослими. Основною метою дошкільної освіти є підготовка дитини до школи. Вагомий вплив на формування особистості дитини має оточення, місце її перебування, ситуації, стосунки. Скоординований та інтегрований процес освітньої діяльності, певна узгодженість закладу дошкільної освіти та сім’ї вихованця може вплинути на досягнення очікуваних педагогічних результатів.

W artykule przedstawiono koncepcje pedagogiczne Bogdana Navrochinskiego dotyczące organizacji procesu edukacyjnego w placówce wychowania przedszkolnego, warunków organizacyjnych i pedagogicznych grupy przedszkolnej oraz ich znaczenia dla współczesności. Omówiono główne idee książki "Uczeń i klasa. Zagadnienia pedagogiczne, związane z nauczaniem i organizowaniem klasy szkolnej". Zasady funkcjonowania placówek przedszkolnych i szkolnych zostały opisane na podstawie analizy porównawczej literatury oraz przepisów prawa. Słowa kluczowe: Bogdan Navrochinski; oddział przedszkolny; placówka edukacji przedszkolnej; edukacja; proces edukacyjny. Bibl. 20.

П остановка проблеми. Фізичне виховання займає вагоме місце у формуванні особистості. Рухливі ігри і забави, спорт, фізична культура відіграють суттєву роль у фізичному вихованні підростаючого покоління. Технологічний і цивілізаційний поступ зумовив трактування фізичного виховання у школі як "другорядного", мало значущого предмета. Сьогодні діти і молодь неохоче беруть участь в уроках фізичного виховання, а фізичне виховання підпорядковується інтелектуальному чи моральному. Але все між собою пов'язане-тіло УДК 373.29 DOI: Марія Чепіль, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри загальної педагогіки та дошкільної освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ І МОЛОДІ У ПОЛЬЩІ (1918-1939 РР.) У статті охарактеризовано концепції фізичного виховання дітей і молоді у міжвоєнний період Польщі. Їх фундаментом було поєднання компонентів фізичної культури-фізичного виховання, спорту, туризму. Спільним для них було те, що фізичне виховання мусить бути на п'єдесталі серед суспільних цінностей, щоб держава могла краще функціонувати. Фізичне виховання розглядалося на рівні з моральним та інтелектуальним, а інколи навіть було важливішим за них. Велику роль фізичне виховання відігравало у формуванні доброго громадянина. Акцентовано увагу на підручниках, на рухливих іграх і забавах, вправах, гімнастиці і спорті.