Professional broadcasting of future medical foreign workers in the medical

У статті висвітлено методи і прийоми оволодіння українською мовою англомовними студентами-медиками. Наголошено на важливості трьох основних компонентів, що сприяють вивченню української мови як іноземної. Подано низку пропозицій щодо застосування різноманітних методів і прийомів навчання. Визначено сутність поняття “професійна медична термінологія”, “комунікативна культура студента медичного закладу” та з’ясовано основні шляхи її формування.

Алопеція X – захворювання собак недастатньо вивченої етіології, що характеризується симетричною незапальною алопецією без ознак свербежу, яка вражає голову та дистальні відділи кінцівок. Зважаючи на значне поширення зазначеної патології в різних країнах світу, зокрема і в Україні, важливим є вивчення окремих аспектів цієї хвороби у дрібних декоративних собак на території нашої держави. Метою роботи було вивчити особливості діагностики та терапевтичну ефективність різних схем лікування у разі появи алопеції Х у собак в умовах ветеринарної клініки «Зооветцентр», м. Шостки Сумської області. З метою встановлення діагнозу використано лабораторний метод діагностики – трихоскопію, який дав змогу встановити зміни у стадії росту волосся. Проведене лабораторне дослідження зразків сприяло виявленню стадії спокою волосяного фолікула (телоген), при цьому візуально корінь волосся втрачав пігмент, проксимально звужувався і набував вигляду «спису». Окрім того досліджено кров хворих тварин. При клінічному і біохімічному аналізах крові виявили незначне збільшення аланінамінотрансферази (АЛТ) (77,4±0,65 МО / л) та сечовини (13,05±0,37 ммоль / л). Для лікування в умовах клініки використано дві схеми. Перша схема включала застосування хворим тваринам препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) шляхом орального введення. Згідно з іншою схемою другій дослідній групі тварин застосовано мікроголкову терапію з використанням дермаролера для відновлення росту волосяного покриву. Встановлено, що застосування з лікувальною метою препарату мелатонін (Melatonin, Bioveta) частково відновило зростання волосяного покриву 50 % собак (6 із 12), за такої умови у 20 % спостерігали повне відновлення шерстного покриву через 8 місяців терапії. До того ж на фоні лікувальних заходів у дослідних тварин першої групи виявляли понад 52 % волосся у стадії анагену. Тоді як у 30 % собак ріст волосяного покриву попри застосування терапевтичних маніпуляцій так і не відновився. Застосування дермаролеру як засобу мікрогольчастої терапії дозволило відновити ріст волосся в 68 % випадків.

Здоров’я коней багато в чому визначається станом копит, тому кінцівки цих благородних тварин вимагають особливої уваги. Для попередження захворювань копит потрібен регулярний догляд, що включає: щоденний огляд і очищення під проточною водою; розкрючування; лікування спеціальними мазями (за необхідності). Регулярний догляд не тільки запобігає розвитку багатьох патологій, але і дає змогу помітити небезпечні ознаки – тріщини, синці, проколи, гнійні утворення. Обрізання копит здійснюється з метою запобігання захворюванням копит, створення нормальних умов росту копитних рогів та запобігання різним механічним пошкодженням. Необхідно мати на увазі, що запущена хвороба копит може коштувати коню життя, а точна діагностика та лікування вимагають особливих навичок. Метою роботи було виявлення в коней наявних деформацій копит, опрацювання техніки ортопедичної розчистки залежно від виду деформації. Дослідження проведено на базі конезаводів Київської області «KK‒delight», «Золота підкова» та ЧП «Metal Horse». Деформацію копит визначали на підставі клінічного огляду та вимірювань копит за допомогою спеціального обладнання. Отримані дані були включені до протоколу клінічного дослідження тварини. За наслідками проведених досліджень у 25 % коней виявлено деформації копит, що супроводжувалися порушенням рухів, недостатнім виносом кінцівок та кульгавістю різного ступеня. Після визначення виду деформації проводили ортопедичне очищення копит, яке здійснювали в сім етапів. Під час очищення деформоване копито оглядали та нагрівали газовим нагрівачем для розм’якшення його оболонки. У подальшому проводили механічне очищення поверхні підошви і видаляли ділянки відшарованого рогу. На наступному етапі здійснювали обрізку підошви, з подальшим видаленням задніх стінок та утворенням стрілки шляхом відшаровування зайвої частини копитної стінки. Така процедура дозволяла створити рівномірний розподіл навантаження на підошву за рахунок його балансування. Маніпуляцію повторювали через 35–55 днів. За необхідності коригували латеро-медіальний дисбаланс копит після оцінки їх стану. Вказані маніпуляції у запропонованій послідовності є логічними, вкрай простими у виконанні та дадуть змогу вчасно попереджати виникнення патологій дистального відділу кінцівок коней.

No abstract