Аспарагус, холодок лікарський або спаржа (Aspáragus officinalis L.) входить до 20-ти найбільшрозповсюджених овочевих рослин. Для надходження до споживання ранньої екологічно безпечноїовочевої продукції та розширення асортименту овочів є актуальним розроблення основних прийомівйого вирощування. Метою наших досліджень було удосконалити основні елементи біологізаціїтехнології вирощування аспарагусу за краплинного зрошення в умовах Півдня України. Методидосліджень: польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналіз. На формування продуктивності рослин найбільший впливмають морфологічні особливості та адаптивний потенціал гібридів аспарагусу, що досліджувалися.У перший рік вирощування товарні пагони не зрізали, з огляду на те, що необхідно було датирослинами сформувати сильну кореневу систему та вегетативну масу для забезпечення високоїпродуктивності у наступні роки. На другий рік вирощування врожайність молодих пагонів гібридуGijnlim становила 0,88 т/га, Baklim – 0,92 т/га. На третій рік вирощування (четвертий ріккультури) врожайність гібриду Baklim була на 28,7 % більшою порівняно з Gijnlim (1,22 т/га). Усередньому за роки досліджень гібрид Baklim перевищував гібрид Gijnlim на 18,1 %. Продуктивністьрослин також різнилася залежно від віку плантації. На третій рік вирощування врожайністьдосліджуваних гібридів була на 47,8 % більшою, ніж у попередній рік. Двократне внесення рідкоїформи органічного добрива Біопроферм через систему краплинного зрошення сприяє підвищеннюпродуктивності рослин на 15,6 % та покращенню якості товарних пагонів аспарагусу. Встановлено,що найбільшу кількість сухої речовини відзначено у пагонах гібриду Baklim, за вмістом загальногоцукру та аскорбінової кислоти виділився гібрид Gijnlim. Внесення сучасного біодобрива Біопроферм імульчування рослин чорною поліетиленовою плівкою навесні дозволило розпочати збір урожаю натиждень раніше, суттєво збільшити врожайність пагонів та покращити якість продукціїаспарагусу.

Purpose. To evaluate the effect of pre-sowing soaking of seeds on the plant performance and economic efficiency of watermelon and melon growing on drip irrigation in the South of Ukraine. Methods. Field, measuring, computational, comparative, and mathematical/statistical methods, analysis of economic efficiency. Results. Pre-sowing soaking of seeds in solutions of silicon-containing fertilizers was shown to help obtain early and full-bodied watermelon and melon seedlings, increase the length and number of lateral shoots, and improve fruit setting. Balanced plant nutrition contributed to high performance of watermelon and melon plants in the South of Ukraine. The highest yields of watermelon (23.4 t /ha) and melon (17.5 t/ha) fruits were harvested with 10% Quantum AquaSil solution, which increased the yield by 35.3 and 35.7%, respectively, compared to the untreated control. Silicon-containing fertilizers, 15% Bai-Si and Kelik PotassiumSilicon solutions, increased the fruit yield in watermelon fields by 22.5% and 19.7%, respectively, compared to the untreated control. The greatest economic effect of watermelon and melon growing was achieved by soaking seeds in 10% Quantum AquaSil solution prior to sowing; the profitability amounted to 122 and 101%, respectively. Conclusions. Pre-sowing soaking of seeds in silicon-containing fertilizer solutions contributed to high performance of plants and allowed increasing the economic efficiency of cultivation. The maximum percentage of fruit setting was recorded after seed treatment with 10% Quantum AquaSil solution. For example, this parameter was 67% in watermelon ‘Charivnyk’ and 87% in ‘Didona’ melon. In the south of Ukraine, the economic effect of outdoor watermelon and melon cultivation increased by 16,030–19,220 UAH/ha and 21,230–26,340 UAH/ha, respectively.

Мета. Визначити вплив передпосівного замочування насіння у розчинах кремнієвмісних добрив на формування продуктивності і якості плодів дині за краплинного зрошення на Півдні України. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний аналіз. Результати. Встановлено, що передпосівне змочування насіння у розчинах кремнієвмісних добрив має суттєвий вплив на формування продуктивності рослин дині сорту Дідона. Визначено, що оброблення насіння у Квантум АкваСил (концентрація розчину 5%) і Bai-Si (концентрація розчину 10%) підвищує інтенсивність проростання насіння, довжина колеоптилю на третю добу пророщування була на 120,4% і 115,1% більше, ніж у необробленому контролі. Енергія проростання насіння дині збільшувались за оброблення досліджуваними препаратами на 1–5%, схожість насіння – на 1–3% порівняно з контролем. Використання кремнівмісних добрив сприяє пришвидшенню з’явлення сходів, збільшенню кількості та довжини бокових пагонів, покращує зав’язування плодів. Дослідженнями доведено, що збалансоване живлення рослин сприяє формуванню високої продуктивності рослин дині в умовах півдня України. Найбільшу врожайність плодів дині (17,5 т/га) отримано за використання препарату Квантум АкваСил (10%), збільшення над необробленим контролем – 35,7%. В плодах дині за передпосівного замочування насіння у розчинах добрив Келік Калій-Кремній, Квантум АкваСил і Bai-Si відзначено збільшення вмісту сухої розчинної речовини, цукрів, вітаміну С. Найбільший вміст цукрів та вітаміну С в плодах відмічено за передпосівного замочування насіння у препараті Квантум АкваСил з концентрацією розчину 15%. Висновки. Передпосівне замочування насіння у розчинах кремнієвмісних добрив сприяє формуванню високої продуктивності рослин і дозволяє збільшити врожайність плодів дині сорту Дідона на 14,0–35,7% та покращити якість плодів.

Мета. Встановити вплив різних видів добрив на формування асиміляційної поверхні, продуктивність рослин томата та якість плодів за краплинного зрошення на Півдні України. Методи. Використовували загальнонаукові методи : польовий, лабораторний, вимірювально-розрахунковий, порівняльний, математично-статистичний та системний аналіз. Результати. Дослідженнями встановлено, що за режиму краплинного зрошення з призначенням поливів за передполивної вологості грунту 80% НВ внесення мінеральних добрив дозою (N109P101K72) сприяє збільшенню площі асиміляційної поверхні рослин томата сорту ‘Кумач’ на 0,85 тис. м2/ га порівняно з контролем (без добрив). За передпосівного внесення органічного добрива Біопроферм (6 т/га), що є рівнозначним за діючою речовиною с мінеральному живленню, приріст асиміляційного апарату рослин томата був найбільшим у досліді – 1,83 тис. м2/га. Фотосинтетичний потенціал за органічного удобрення становив 1089,55 тис.м2*діб/га, що на 113,59 тис.м2*діб/ га більше контролю. При застосуванні всіх видів добрив відзначено сповільнення зменшення (відмирання) листкового апарату рослин у фазу масового достигання плодів. Внесення органічних добрив створює умови для формування найбільшої врожайності плодів – 79,5 т/га. Внесення біодобрива сприяло покращенню показників якості плодів, а саме збільшенню вмісту розчинних сухих речовин, загальних цукрі, вітаміну С та зниження кислотності соку. Висновки. За безрозсадного способу вирощування рослини томата сорту ‘Кумач’ формували найбільшу площу асиміляційної поверхні та фотосинтетичний потенціал у фазу плодоутворення. Внесення мінеральних добрив та біодобрива Біопроферм сприяє збільшенню площі листкового апарату та фотосинтетичного потенціалу рослин порівняно з неудобреним контролем. За органічного удобрення якість плодів була вищою порівняно із застосуванням мінеральних добрив.

No abstract