Проаналізовано біологічні та екологічні особливості берези повислої та її біоіндикаційну перспективність в умовах нафтового забрудненя довкілля. Зясовано широкий ареал поширення берези повислої як в умовах урбанізованих та природних територій України, так і в природних зонах північної півкулі. Досліджено морфологічні та фізіолого-біохімічні показники життєвості виду під впливом нафтового рододовища. Встановлено стабільність лінійних фоліарних показників та площі листків в умовах дослідної території, за винятком параметра асиметрії листків, що зростає удвічі щодо фонового значення. Досліджено особливості некротизації асиміляційних органів берези повислої пд впливом нафтового забруднення. Зясовано, що домінуючим типом некрозу в умовах фонової території є плямистий, тоді як в умовах нафтового забруднення – некроз типу «рибячий скелет» та міжжилковий. В умовах фонової території некротичне ураження характерне для меншої половини листків берези повислої і при цьому найбільша кількість листків уражена другим ступенем некрозу. В умовах нафтового забруднення 65% листкових пластинок виду уражено пятим ступенем некрозу. Це свідчить про потрапляння забруднювачів через кореневу сиcтему до надземних органів рослини. Під впливом нафтового забруднення відзначається зниження буферної стійкості внутрішнього середовища клітин листків берези повислої щодо фонових значень. Береза повисла чутливо реагує на додатковий стресовий фактор – кислотний дощ, та відновлює буферну стійкість лише на 38,2%, тоді як в умовах фонової території це значення становить 55,8%. Найчутливішими морфологічними біоіндикаційними маркерами життєвості виду в умовах нафтового забруднення довкілля є коефіцієнт флуктуючої асиметрії та ступінь некротичного ураження листків. Показник буферної стійкості відзначається найвищою інформативністю серед інших фізіолого-біохімічних показників. За комплексом морфологічних та фізіолого-біохімічних показників береза повисла проявляє середню чутливість до нафтового забруднення довкілля та може використовуватися у якості біологічного індикатора екологічного стану техногенно-змінених територій.

Досліджено особливості акумуляції хімічних елементів деревними рослинами в умовах впливу Битків-Бабчинського нафтового родовища. Рентгенофлуоресцентним методом встановлено концентрацію алюмінію, цинку, титану, феруму, стронцію, нікелю, купруму, арсену, брому, рубідію, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у сухій масі листкових пластинок клена гостролистого, бука лісового, ліщини звичайної, берези повислої, липи серцелистої та осики, що зростають у забрудненому нафтопродуктами довкіллі. За допомогою програм CorelDRAW та ImageJ розраховано частку некротизованої тканини асиміляційних органів деревних рослин в умовах впливу родовища. Встановлено прямо пропорційну залежність між ураженням листкових пластинок дерев некрозами та накопиченням хімічних елементів рослинами. Зафіксовано відсутність арсену, брому, молібдену, паладію, аргентуму, плюмбуму, ванадію у листках клена, бука, липи. Виявлено зростання вмісту хімічних елементів у асиміляційних органах дослідних дерев у такому ряді: Mo → Pb → Pd → Ag → Br → As → V → Ni → Rb → Cu → Sr → Ti → Zn → Fe → Al. Частка некротизації листків в умовах Битків-Бабчинського нафтового родовища зростає у ряді дослідних рослин: бук → клен → липа → осика → береза → ліщина. Максимальною акумулятивною здатністю хімічних елементів володіє ліщина, мінімальною – бук та клен. Враховуючи значні кумулятивні ресурси ліщини, доцільно використовувати вид як фіторемедіант забрудненого хімічними елементами довкілля. Клен та бук належать до рослин-елімінаторів, які вибірково та в невеликих кількостях поглинають токсиканти з довкілля, що зумовлено наявністю у цих видів потужних протекторних механізмів. Береза, липа та осика відзначаються цінними біоіндикаторними характеристиками та їх можна використовувати для оцінювання екологічного напруження середовища.