The aim: To study the effect of cryotherapy with adjustable pulse compression in patients after arthroscopic partial meniscectomy on the functional state of the knee joint in the early period of rehabilitation. Materials and methods: A total of 63 patients took part in the research: the experimental group included 32 patients (23 men and 9 women), and the control group - 31 patients (21 men and 10 women). In order to determine the effect on the functional state of the knee joint after arthroscopic partial meniscectomy in the experimental group, cryotherapy with adjustable pulse compression was used with the help of «GIOCO CRYO – 2» system; ice bags were used in the control group. In the research process, the following methods were used: visual analogue point scale, sonography, goniometry and myotonometry. Results: It was found that in the experimental group, under the influence of cryotherapy with adjustable pulse compression, there was a progressive decrease in the intensity of the pain syndrome, the accumulation of reactive synovial fluid, a dynamic increase in the amplitude of movements of the operated joint, and an improvement in the muscle tone of the quadriceps femoris (p<0,05-0,001). Conclusions: Thus, cryotherapy with adjustable pulse compression has shown a positive effect on the functional state of the knee joint in the early period of patients’ rehabilitation, after partial meniscectomy and can be recommended for use in clinical practice.

<p><strong>The Purpose</strong> was to improve the treatment outcomes of patients who undergo ACL reconstruction under arthroscopic control through a comprehensive approach to their rehabilitation program.<strong> </strong></p><p><strong>Materials and methods. </strong>We have implemented a system of comprehensive rehabilitation of patients after the ACL reconstruction under arthroscopic control, which relied on the phase of the clinical course of the postoperative period.</p><p><strong>Results. </strong>The study involved 40 patients who underwent anterior cruciate ligament reconstruction under arthroscopic control. Experimental group (20 people) who applied a comprehensive approach in rehabilitation after ACL reconstruction, taking into account the phase of the clinical course of the postoperative period. The second group was the control group (20 patients) in which rehabilitation was carried out under the existing program. The use of cryotherapy with adjustable pulse compression in patients of the experimental group from the first day allowed to reduce twice the use of non-narcotic analgesics. Analyzing the dynamics of flexion in the knee joint, it was found that patients of the experimental group on the 25th day performed flexion by 88.46% of the appropriate maximum. Whereas in the control group just - 69.23%. Positive dynamics were noted in the indicators of myotonometry of the quadriceps muscle and measurement of the perimeter of the knee joint.</p><strong>Conclusions.</strong> The program of physical rehabilitation of patients after the anterior cruciate ligament reconstruction under arthroscopic control, which was built taking into account the phase of the clinical course of the postoperative period, has been developed and offered positive results in clinical practice. The effectiveness of the program was shown by the improvement of such indicators as: decrease in intensity of pain syndrome in the early postoperative period, increase in the range of motion in the knee joint, faster restoration of the tone of the quadriceps muscle of the thighs of patients of the experimental group as opposed to the control group

Мета. Вивчити вплив зміни часових поясів на динаміку психофізіологічних показників квалі-фікованих фристайлістів. Методи. Під час дослідження використані такі методи: теоретичний ана-ліз; педагогічний експеримент; тестування та анкетування; фізіологічні та психологічні тести; мето-ди математичної статистики. У досліджені брали участь десять кваліфікованих фристайлістів.Результати. Анкетування кваліфікованих фристайлістів свідчать, що усі вони відчувають погіршенняпсихофізіологічного стану власного організму при зміні часових поясів. У більшості опитаних спортсме-нів знижуються: працездатність, фізичні кондиції, техніка та координація рухів; погіршується сон,апетит, самопочуття та настрій. Спортсменам потрібно до тижня часу, щоб адаптуватися донового часового поясу та вийти на оптимальний стан власного організму. Педагогічний експериментудозволили з’ясувати, що у кваліфікованих фристайлістів при перельоті в західному напрямку найбільшезниження функціональних показників (фізичної працездатності, адаптаційного потенціалу, координаціїрухів), та психоемоційного стану (самопочуття, активності, настрою) припадає на третій день пере-бування та поступове їх відновлення до семи днів. Результати фізіологічних, педагогічних та психо-логічних досліджень кваліфікованих фристайлістів значною мірою співпадають з даними анкетуваннящодо суб’єктивної оцінки стану свого організму при зміні часових поясів, а також з даними науково-методичної літератури присвяченими цій проблемі. Висновок. Під час зміни часових поясів у кваліфі-кованих фристайлістів відбувається погіршення психофізіологічного стану, а саме: знижується фі-зична працездатність, здатність до точного виконання технічних елементів, координація рухів; погір-шується сон, апетит, самопочуття та настрій. Як правило нормалізація всіх показників наступає післясьомого дня перебування в новому часовому поясі.Ключові слова: психофізіологічний стан, адаптація, зміна часового поясу, кваліфіковані фрис-тайлісти, працездатність.

Анотація. Аналіз інформаційних джерел вказує на позитивні відгуки про вплив кросфітзанять на атлетів різних видів спорту. Для занять кросфітом характерні різноманітність засобів, високоінтенсивність, постійна мінливість тренувально-змагальної діяльності, яка вимагає максимальної концентрації, прояву силових, вольових якостей протягом тривалого часу. Беручи до уваги загальнозміцнювальну спрямованість кросфіт-тренувань, значна кількість фахівців говорить про доцільність введення елементів кросфіту в тренувальний процес представників різних видів спорту, в тому числі футболістів. Мета. Розробити методику кросфіт-тренувань для студентів, які відвідують секційні заняття з футболу, та експериментально перевірити її вплив на фізичний стан. Методи. Аналіз та узагальнення науково-методичних джерел, педагогічний експеримент, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, фізіологічні методи, методи  математичної статистики. Результати. У роботі запропоновано методику кросфіт-тренувань для студентів 17–18 років, які займаються в секції з футболу. Експериментальна методика включала три різні види тренувань: робота без урахування часу; робота з урахуванням часу; робота з урахуванням кількості раундів. З метою варіювання комплексу кросфіту через кожні 4–6 тижнів змінювали засоби впливу на різні м’язові групи. Методика була представлена трьома основними групами засобів: M – кардіо-вправи; G – вправи з обтяженням власною вагою; W – вправи з вагою. Доведено позитивний вплив методики кросфіт-тренувань на фізичний стан студентів, які відвідують секційні заняття з футболу. Футболісти експериментальної групи, показали вищий рівень фізичної підготовленості та функціональних можливостей організму, ніж футболісти контрольної групи, які практикувати традиційну методику фізичної підготовки. Ключові слова: кросфіт-тренування, фізичний стан, фізична підготовка, студенти-футболісти, секційні заняття.

Differences in the regulatory effects of cardiovascular mechanisms and heart rate variability in female students of the first year of study are considered in this article. A lot of changes occur in the social sphere and in the psychophysiological state of the students' bodies after admission to the higher educational school. Adaptive processes are multi-level and are accompanied by stress on body systems. The most striking functional changes in the body are manifested in changes in the state and functions of the cardiovascular system. The circulatory system is one of the first to be involved in the formation of adaptive reactions under the reflex-regulatory control of the ANS. Individuals with different types of blood circulation are characterized by different adaptation possibilities and different degrees of resistance to the action of extreme influences. The conditions of educational activity in the specialty at the university will be an extreme factor for students of the first year. In order to evaluate central hemodynamic parameters, height and body weight indicators, heart rate (HR), systolic blood pressure (BPs), diastolic blood pressure (BPd) were obtained at rest. Based on them, the following are calculated: pulse blood pressure (BP), systolic blood volume (SBV), minute blood volume (MBV), body surface area (S), cardiac index (CI). The regulatory effects of ANS were determined by heart rate indicators. Cardio intervals were registered and recorded for 5 minutes. Indicators of vegetative homeostasis were calculated according to the formulas of Baevsky R.M. According to CI indicators, the subject contingent was divided into groups according to the type of hemodynamics: eukinetic (n=70) and hyperkinetic (n=53). The obtained results showed the absence of significant differences in body weight and growth indicators between groups (p ≥ 0.05). The differences between groups were in indicators of central hemodynamics and heart rhythm. It was established that in students with a eukinetic type of central hemodynamics, adaptation to the conditions of a higher educational institution was ensured by optimal adaptive mechanisms - low HR, SBV, MBV and HVR. This indicates the economy in the work of the circulatory system and the predominance of parasympathetic regulation. In students with a hyperkinetic type high HR and SBV, MBV, HVR were recorded (p ≤ 0.05), which indicated an increase in the work of the circulatory system and the activity of the sympathetic branch of the ANS. These indicators in both groups were within the normal range, but in the group with the hyperkinetic type they approached the upper limit (p ≤ 0.05). This indicated an increase in the stress on the regulatory mechanisms in maintaining vegetative homeostasis and the stress on the body's functional reserves of students of this group.