During the last decades in the modern society becomes more popular the idea of lifelong education which means the possibility of adults to join the educational environments for further professional development. In the current article we disclose the essence of the lifelong education in common and in the field of artistic education. In addition, we specify the adulthood age-peculiarities according to the educational expectations and define the role of educator (teacher, tutor) in the context of musical studies for adults. The contemporary educational system is characterized by the openness and availability. It is represented through the threefold structure which includes formal, non-formal and informal education. These types of lifelong education provide the opportunity to practice music for all who want to achieve their skills and get new knowledge. Among the adult audience the most popular forms of musical lifelong education are both formal and non-formal. Some adults begin to practice music for their work and some people choose music as a hobby. But all of these students have the same goals – to realize their self-development ambitions and improve themselves. According to these goals students could choose the place where to get the music education: at musical colleges, universities, academies, musical schools, studious or courses, at the private lessons with a teacher or with online coacher etc. In consequence of musical studies, the student can develop his/her music and performing competence. It provides formation of students’ skills, knowledge and experience of musical activities. They learn how to do the everyday routines and prepare the interpretation of music pieces, how to organize and follow the self-guided work. In addition, during the musical classes students develop their aesthetic tastes and artistic tolerance, learning how to think about the artistic ideas in music pieces and how to build the interpretation plan according to composer’s view. Following the basic frameworks of andragogy (the science about adults’ education) the author highlights that music studies cannot be limited by the age of students. Contrary, the educational process obtains the new characteristics and qualities depend on who is a student – an adult or a child. But the author notices that teacher (tutor, educator) is a very important figure in the educational chain both with children and adults.

No abstract

Соболь Н.В., аспірант кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка Художньо-творча толерантність у контексті інструментально-виконавської діяльності майбутніх учителів музики Стаття присвячена висвітленню значення художньотворчої толерантності майбутнього вчителя музики як характеристики особистості сучасного фахівця та показника суб'єктивного у розумінні та інтерпретації творів мистецтва. Розглядається зміст, завдання та компоненти інструментальновиконавської діяльності майбутнього вчителя музики як такої, що сприяє набуттю різнобічного художнього досвіду, необхідного для успішного формування художньо творчої толерантності. Простежується зв'язок між потребою у розвитку художньої освіче ності особистості студента та формуванням у нього художньотворчої толерантності. Ключові слова: художньотворча толерантність, майбутній вчитель музики, інструмен тальновиконавська діяльність, фахова підготовка майбутнього вчителя музики, художній досвід, художня освіченість, художня ментальність. Соболь Н.В. Художественно-творческая толерантность в контексте инструментально-исполнительской деятельности будущих учителей музыки Статья посвящена определению значения художественнотворческой толерантности буду щего учителя музыки как характеристики личности современного специалиста и показа теля роли субъективного в понимании, а также интерпретации произведений искусства. Рассматривается содержание, задания и компоненты инструментальноисполнительской деятельности будущего учителя музыки, способствующей получению разностороннего худо жественного опыта, необходимого для успешного формирования художественнотворческой толерантности. Прослеживается связь между потребностью в развитии художественной образованности личности студента и формированием у него художественнотворческой толерантности. Ключевые слова: художественнотворческая толерантность, будущий учитель музыки, инструментальноисполнительская деятельность, профильная подготовка будущего учителя музыки художественный опыт, художественная образованность, художественная менталь ность. Sobol N.V. Artistic Tolerance within Context of Future Music Teachers' Instrumental Performing Activity The article is focused on the problem of future music teacher's artistic tolerance formation. This phenomenon is defined as an important characteristic of contemporary specialists in the art education which influence their comprehension and interpretation of the works of art. The author reviews the content, aims and components of instrumental performance as a part of educational and artistic activities of future music teachers. The article highlights interconnection between future music teacher's instrumental performing experience and development of his artistic creative tolerance. The quality of personality's artistic experience depends upon the quantity of his passive contacts with works of art (a sort of "artistic communicative sessions" in auditory) and active interaction with artistic texts during its interpretation. The acquired fu...

У статті розкрито суть поняття «американський футбол»та його метафоричного вживання у сучасній літературі у якості синоніма до слова «американець». На конкретних прикладах з художньої літератури, текстів пісень, газетних статей показано поповнення лексичного складу англійської мови іншими метафоризованими футбольними термінами. Акцентовано увагу на тому, що американський футбол – один із важливих складників американської ідентичності, як культурної, так і мовної.

The article deals with the issue of international economists’ vocational training. The results of the pilot research have revealed a number of inconsistencies in the process of studies such as the growing load of educational material and inefficient traditional methods of its study; requirements to solve professional problem situations combined with rare practice of applying innovative pedagogical technologies that could enhance interpersonal interaction; the need to develop practical readiness to build functional relationships in a foreign-language and lack of interdisciplinary approaches, professional simulation and adaptation techniques. With the aim of eliminating the aforementioned problems a graphical model of vocational training of future international economists using interactive technologies has been developed on the basis of theoretical and empirical research which determines the main directions of the experimental work. The key constituents of the suggested model such as pedagogical conditions, components, criteria, indicators, levels, have been described. The article gives a comparative analysis of the research results which proves the efficiency of using interactive technology tools in the humanitarian and professional practical training of international economists: in the control groups the average indicator of students’ readiness for foreign economic activity has changed during the course of studies from 3.03 grade points to 3.19 points (i.e. by 0.16 points), and in the experimental groups – from 2.98 points to 3.64 points (i.e. by 0.66 points), which is 0.5 points better than in control groups. The validity of the results has been verified with the methods of mathematical statistics proving the plausibility of the conducted experiment.