The study of possible mechanisms resulting in changes in the immune system after exposure to ionizing radiation is an area that has not been thoroughly evaluated during recent years. This article presents an overview of immunological monitoring studies of personnel from the radiation-hazardous factories that took place over the past 20 years in Russia. The methodology of these studies is based on: (1) the preclinical evaluation of immune status of workers whose occupation involves potential exposure to ionizing radiation; (2) selecting at risk groups according to the nature of immune deficiency manifestation; and (3) studying the changes of immune status of employees with regard to the potential effects of radiation exposure. The principal aim of these studies is accumulation of new data on the impact of radiation exposure on the human immune system and search for the relationship between the clinical manifestations of immune disorders and laboratory parameters of immunity to improve the monitoring system of the health status of the professional workers involved in radiation-hazardous industrial environments and the population living close to these facilities.

<p class="1"><em>На території Сумської області зареєстровано 4 види опісторхід: Opisthorchis felineus, Pseudamphisto­mum truncatum, Metorchis bilis і Metorchis xanthosomus. Встановлено, що осередки опісторхідозів в умовах досліджуваної території прив’язані, в першу чергу, до малих річок. Марити опісторхід у природних екосистемах Сумської області зареєстровані у 5 видів м’ясоїдних ссавців. В антропогенних екосистемах Сумської області провідну роль у циркуляції опісторхід відіграють домашні коти. Проведена оцінка зараження коропових риб метацеркаріями опісторхід. Встановлено, що домінантними з точки зору зараження і накопичення метацеркарій опісторхід є 3 види коропових риб: плітка, краснопірка і уклейка. Опісторхоз переважно перебігає латентно. З маніфестних форм хвороби найчастіше виявляється холецистит (78,6 %). Вирішальну роль у діагностиці хронічного опісторхозу має копроовоскопія (100 %). Групу ризику складають рибалки та члени їх сімей (71,9 %). Основним фактором передавання є солена та в’ялена риба.</em></p>

The aim of the study was to assess efficacy and safety of 24-month treatment with Seretide (salmeterol / fluticasone propionate, 100 / 1 000 mcg daily) or Flixotide (fluticasone propionate, 1 000 mcg daily) in 105 steroid-dependent asthma patients aged 18 to 60 yrs who had received oral steroids for at least 6 months but not longer than 10 years. Methods. The study was comparative, randomized, multicentre, open in parallel groups (15 visits with 2-week intervals). Reduction of oral steroid doses started at the 3-rd visit. Results. In spite of the continual treatment with oral steroids patients did not reach asthma control. After 6-month therapy with fluticasone propionate or salmeterol / fluticasone propionate the maintaining dose of prednisolone was 6 times lower in comparison with baseline. Moreover, oral steroids were abolished in each second patient receiving Seretide and each third patient receiving Flixotide. The asthma control and quality of life significantly increased. Conclusion. The therapy with fluticasone propionate or salmeterol / fluticasone propionate allows to reduce doses of oral steroids and to cease oral steroids in most causes. Moreover, the patients can maintain good asthma control.

Мета дослідження: на підставі даних сучасної літератури проаналізувати епідеміологічні особливо­сті бруцельозу, поширеність, захворюваність населення, клінічний перебіг, діагностику в умовах сьогодення в Україні та інших країнах.Результати. Проведено дослідження та наведені дані про захворюваність на бруцельоз сільськогосподарських тварин і людей в Україні та інших країнах. Зростання захворюваності на бруцельоз населення пов’язано з епізоотичним процесом у приватних господарствах як наслідок послаблення ветеринарного контролю. В Україні майже 25 років не реєструється бруцельоз сільськогосподарських тварин. Серед людей підтверджені поодинокі завезені випадки бруцельозу. Змінилась епідеміологія недуги під впливом сучасних соціально-економічних чинників і міграційних процесів, а також відкриття нових видів бруцел та їх природних резервуарів. Відмічається формування осередків хвороби на територіях, раніше вільних від бруцельозу, внаслідок транскордонного занесення інфекції.

Введение. Одна из важных эпидемиологических проблем Сумщины — описторхоз. Социальная и медицинская значимость инвазии велика в связи с высокой пораженностью населения, развитием тяжелых осложнений.Цель. Проанализировать заболеваемость и определить параметры эпидемического процесса описторхоза в Сумской области Украины, установить особенности его клинического течения в природном очаге.Материалы и методы. Объект исследования — больные описторхозом, медицинские карты стационарных больных (ф. 003/у), отчетная документация Сумской областной санитарно-эпидемиологической станции. Методы исследования: клинико-анамнестические, лабораторные с использованием клинического (Сobas Micros) и биохимического (Сobas Emira) анализаторов; иммуноферментный анализ для определения антител к возбудителю; копроовоскопия формалин-эфирным методом, исследование дуоденального содержимого; инструментальные — фиброгастродуоденоскопия, ультразвуковое исследование, фракционное исследование желудочного сока. Результаты. Проведен анализ эпидемиологической ситуации по описторхозу в Украине и Сумской области, на территории которой находится крупнейший природный очаг инвазии. Заболеваемость составляет 23,0 на 100 тыс. населения, что превышает заболеваемость по Украине более чем в 20 раз. Изучены клинические особенности течения заболевания в эндемическом очаге, установлено преобладание латентной формы описторхоза, что существенно влияет на своевременную диагностику инвазии.Выводы. Заболеваемость описторхозом в Сумской области высокая и значительно превышает среднеукраинские показатели. Стойкое функционирование очага инвазии обусловлено особенностями гидрологического режима региона, высокой пораженностью описторхисами карповых рыб, которые имеют значительный удельный вес в пищевом рационе населения. Группу риска составляют рыбаки и члены их семей (72,3 %). Основным фактором передачи является соленая и вяленая рыба (58,7 %). Из клинических форм преимущественно регистрируется хронический описторхоз с латентным течением. При манифестном течении инвазии у больных чаще всего выявляется холецистит (82,6 %). Решающую роль в диагностике описторхоза играет копроовоскопия (100 %).