Резюме. Вступ. Цукровий діабет (ЦД) 1-го типу призводить до розвитку та несприятливого клінічного пере-бігу хронічних запальних захворювань, у тому числі і лор-органів. ВступДисбіоз кишечника -це клініко-лабораторний синдром, в основі якого є зміни якісного і кількісного складу мікрофлори кишечника з розвитком метабо-лічних та імунологічних зрушень, які на тлі цукрового діабету (ЦД) 1-го типу призводять до виникнення, роз-витку та несприятливого клінічного перебігу більшості захворювань, у тому числі і лор-органів [2,5,6].Слизова оболонка верхніх дихальних шляхів є пер-шим захисним бар'єром між навколишнім і внутріш-нім середовищем людини. Її стан разом з функціональ-ною спроможністю слизової оболонки товстої кишки визначають ризик виникнення захворювань як лор-органів, так і організму загалом. Чинники місцевого імунітету та стан мікробіоти товстого кишечника при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів на тлі ЦД 1-го типу вивчені недостатньо [1].Адреси для листування з авторами: Мазур Ольга Олександрівна

Вступ. Дисбіоз кишечника на фоні цукрового діабету (ЦД) 1-го типу призводить до розвитку та несприятливого клінічного перебігу хронічних захворювань, у тому числі лор-органів. Мета дослідження — вивчити видовий склад і популяційний рівень мікрофлори вмісту порожнини товстої кишки у хворих на ЦД 1-го типу залежно від тривалості захворювання та віку хворих. Матеріал і методи. З використанням сучасних бактеріологічних і мікологічних методів проведено дослідження видового складу та популяційного рівня мікробіоти товстої кишки у 50 хворих на ЦД 1-го типу таких вікових груп: 15–20 років (n = 10); 21–35 років (n = 14); 36–60 років (n = 26). Результати. У хворих на ЦД 1-го типу формується виражений дефіцит автохтонних анаеробних біфідо- і лактобактерій у вмісті порожнини товстої кишки. З віком хворого цей дефіцит посилюється, прогнозується чітка картина зниження ролі біфідобактерій у товстокишковому мікробіоценозі. Схожа ситуація формується у бактерій Lactobacillus, Peptostreptococcus та Enterococcus. При цьому зростає біологічна роль у мікробіоценозі бактероїдів, патогенних (E. coli Hly+, ЕПКП) та умовно патогенних (Proteus, Enterobacter, Citrobacter) ентеробактерій, клостридій, стафілококів і дріжджоподібних грибів роду Candida. Висновки. З віком посилюються негативні процеси змін видового складу і популяційного рівня, індексу постійності, домінування Бергера — Паркера, частоти виявлення, коефіцієнтів кількісного домінування та значущості. Формується дефіцит і знижується роль у мікробіоценозі бактерій роду Bifidobacterium, Lactobacillus, Peptostreptococcus і бактерій роду Enterococcus.