Гібридний метод лікування патології грудної аорти позбавлений недоліків традиційних «відкритих» хірургічних методів лікування і водночас має ширші можливості застосування, ніж ендоваскулярний метод, з огляду на суттєві анатомічні обмеження останнього. З 2014 по 2017 роки в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова НАМН» 41 пацієнт з патологією грудної аорти був пролікований гібридним методом (відкрита операція на судинах дуги аорти та ендопротезування низхідної аорти стент-графтом). (n=19) хворих мали аневризму низхідної аорти без розшарування або розриву; (n=19) хворих мали розшаровуючу аневризму аорти (n=4 – гостру, n=2 – підгостру, n=13 – хронічну), двоє хворих мали розрив аорти без розшарування, і в одному випадку спостерігалася пенетруюча виразка аорти. Пацієнтам, що поступали у плановому порядку або не мали загрозливих для життя станів, проводилося переключення судин дуги аорти (debranching) на першому етапі та ендопротезування низхідної аорти на другому етапі. Якщо існувала безпосередня загроза для життя пацієнта (розрив аорти, мальперфузія внутрішніх органів), спочатку проводилось ендопротезування аорти стент-графтом, а після стабілізації стану пацієнта виконувався відкритий етап лікування. Контроль стану пацієнтів у віддаленому періоді проводився через три та шість місяців після гібридного лікування. Летальність склала 2,4%, що значно менше цього показника при відкритому хірургічному протезуванні низхідної аорти. Серед ускладнень були endoleak І типу у віддаленому періоді; тромбоз каротидно-підключичного анастомозу, розшарування лівої підключичної артерії та травма зворотного гортанного нерва (по одному випадку). Віддалені результати лікування через три та шість місяців добрі.

Однією з причин криптогенних інсультів в осіб молодого та середнього віку є відкрите овальне вікно, що уможливлює парадоксальну емболію судин мозку тромбами з венозної системи великого кола кровообігу. За даними літератури останніх років, закриття овального вікна оклюдером є оптимальним способом профілактики повторних криптогенних інсультів. У ДУ «НІССХ імені М. М. Амосова» з 2011 по 2018 р. було виконано 10 процедур ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна оклюдером у молодих пацієнтів, які мали в анамнезі криптогенні інсульти та парадоксальну системну емболізацію. Успішність процедури склала 100%, серйозні ускладнення в післяопераційному та віддаленому періоді відсутні. Всі пацієнти живі та відмічають суб’єктивне покращення стану (зникли головний біль та мігрені). В одному випадку через 1,5 року після операції відбувся підтверджений на МРТ ішемічний інсульт без залишкових змін, імовірною причиною якого була емболія мікротромбами з вушка лівого передсердя (в анамнезі наявна аритмія невизначеного ґенезу), оскільки допплерЕхоКГ та бульбашковий тест визначили відсутність шунта між правими та лівими відділами серця. Таким чином, наші дані підтверджують ефективність і безпечність ендоваскулярного закриття відкритого овального вікна для профілактики криптогенних тромбоемболій.