Проблема лейкозу великої рогатої худоби є актуальною у всьому світі. На території України постійно реєструють неблагополучні щодо лейкозу великої рогатої худоби господарства в різних регіонах. Метою наших досліджень було проведення аналізу поширення лейкозу серед поголів’я великої рогатої худоби в Полтавській області на підставі результатів діагностичних заходів. Для досягнення зазначеної мети ми виконали такі завдання: дослідили лабораторно зразки сироваток крові від великої рогатої худоби з господарств Полтавської області; проаналізували дані лабораторних досліджень щодо лейкозу, проведених раніше. У статті викладені результати досліджень щодо діагностики та поширення ензоотичного лейкозу великої рогатої худоби господарств Полтавської області протягом 2020–2021 років. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби тваринницьких господарств щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили методом імуноферментного аналізу (ІФА) в умовах імунологічного відділу Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби з домогосподарств приватного сектора щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили лише за допомогою реакції імунодифузії в агаровому гелі (РІД). Встановлено, що протягом двох років усього було досліджено зразків сироваток крові від 275517 голів великої рогатої худоби з господарств Полтавської області, зокрема, 2020 року – 169368, а 2021 року – 106149 зразків. Кількість планових досліджень щодо лейкозу великої рогатої худоби зразків сироватки крові від тварин господарств Полтавської області 2021 року було у 1,6 раза менше, ніж 2020 року. Зменшення кількості досліджених зразків пов’язане зі зменшенням загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби. Протягом двох років у Полтавській області виявлено 1030 тварин, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Зокрема, 2020 року було виявлено 799 хворих тварин, а 2021 року – 231 тварину. Отже, захворюваність на лейкоз поголів’я великої рогатої худоби в області 2020 року складала 0,47 %, а 2021 року – 0,22 %. Отже, 2021 року порівняно із попереднім 2020 роком, було відмічено зниження показника захворюваності на лейкоз у 2,14 раза. Зниження показника захворюваності 2021 року відбулося в результаті перегляду системи нагляду та контролю за дотриманням планів щодо ліквідації лейкозу великої рогатої худоби на території області.

У роботі було вивчено стан організму, динаміку показників крові хворих на парвовіруснийентерит собак, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше собакам був застосованийприродний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринамконтрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему (0,9 % натрію хлорид, розчинРінгера, Дуфалайт, Метронідазол, Аскорбінова кислота, Метоплокрамід, Єтамзілат, Анфлурон,Імунофан, Декса-кел, Аміновіт, Вітазал, Амоксицилін); собакам дослідної групи до стандартноїсхеми додавали застосування 2%-ний РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. Проводиликлінічні дослідження тварин. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кровдля проведення гематологічних та біохімічних досліджень. Фізіологічний статус собак на початкудослідження був не задовільним. Спостерігалися відмова від корму і води, в’ялість, різке зниженнямаси тіла, сухість шкірних покривів, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, рідше серцево-судинної та респіраторної систем. Температура тіла на початку появи клінічних проявівпідвищувалася до 40,5±0,1 ºС. При проведенні діагностичних досліджень у хворих тваринспостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів,підвищення кількості лімфоцитів та моноцитів, підвищення ШОЕ, підвищення АЛТ та АСТ. На 4добу досліджень у крові тварин дослідної групи спостерігається підвищення загальної кількостілейкоцитів на 8,0 %, що більше за показник у тварин контрольної групи на 6,3 %. Відсоткова часткаУ вміст паличоядерних нейтрофілів зростає контрольній групі на 59,1 %, у дослідної групі на 68,2 %що перевищує показник у контрольній групі на 39,7 %. Відсоткова частка сегментноядернихнейтрофілів зростає у собак контрольної та дослідної груп на одному рівні. Підвищення кількостінейтрофільних форм гранулоцитів компенсується зниженням агранулоцитів – лімфоцитів тамоноцитів. У собак дослідної групи з застосуванням РПБ рівень гемоглобіну підвищується на 19,2 %,що на 22,9 % вища за показник контрольної групи. У тварин дослідної групи спостерігаєтьсязниження показника ШОЕ на 33,5 %. У одужавших тварин всіх груп спостерігається зниженняпоказника ШОЕ. Дослідження біохімічних показників крові показали, що у тварин всіх груп, післяодужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкозазнаходяться у межах фізіологічної норми. Встановлено, що застосування запропонованої схемилікування собак, з застосуванням РПБ, при парвовірусному ентериті, показало 100 % ефективністьта швидке одужання тварин, що підтверджувалось гематологічними та біохімічнимидослідженнями відновлення фізіологічного статусу організму.

Dirofilariasis is a zoonotic disease of domestic and wild carnivores and humans. Subcutaneous migration of the parasite Dirofilaria repens Railliet & Henry, 1911 may cause local swelling with variable localisation. In humans, this parasite can cause damage to the lungs, male genitalia and eyes. The range of D. repens is constantly expanding into new areas and, considering the zoonotic potential of this parasite, it is important to extend the existing data on the morphology of D. repens. The present study provides a morphometric description of D. repens nematodes obtained from subcutaneous tissues of dogs in Ukraine. The aim of this study was to highlight the key features for the identification of parasites of this species. For males, 27 morphometric characteristics were identified, characterising the overall size of the body and the oesophagus, the thickness of the cuticle in the region of the mouth opening, the localisation of the nerve ring and the cloaca, the morphological structure and metric parameters of the spicules, and the length of the tail. For females, 18 morphometric traits were identified that, in addition to common parameters, characterize cuticle thickness in the region of the vulva, localisation of the vulva and anus, body width in the regions of the anus and vulva, and tail length. This report adds to the existing data on the morphological and metric characteristics of D. repens nematodes.

У роботі було вивчено гематологічні та біохімічні показники крові хворих на панлейкопенію котів, вікові особливості сприйнятливості до захворювання та сезонність, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше котам був застосований природний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринам контрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему, котам дослідної групи 1 у стандартній схемі були удосконалені антибактеріальний, вітамінний та імуностимулюючий препарати, у дослідній групі 2 – до стандартної схеми додавали застосування 2 % РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кров для проведення гематологічних та біохімічних досліджень. У хворих тварин спостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів, підвищення кількості лімфоцитів, ШОЕ, зниження лужної фосфатази, підвищення АЛТ та АСТ. Після одужання у крові тварин всіх груп достовірно (р<0,05) зросла кількість лейкоцитів: контрольної групи – на 13,1 %, дослідної групи 1 – на 54,4 %, дослідної групи 2 з застосуванням РПБ – на 67,8 %. Відсоткова частка паличкоядерних нейтрофілів зростає у котів контрольної групи в 3,75 рази (р<0,001); дослідної групи 1 – в 3,1 рази (р<0,001); дослідної групи 2 – у 5,0 разів (р<0,001), що достовірно вище (р<0,01) за показник у контрольній групі на 66,7 %. Відсоткова частка сегментноядерних нейтрофілів зростає у контрольних тварин в 1,07 рази; дослідної групи 1 – в 1,38 рази; дослідної групи 2 – достовірно (р<0,05) в 1,51 рази. Спостерігається зниження ШОЕ. У котів при застосуванні РПБ підвищуються кількість еритроцитів та гемоглобіну. У тварин всіх груп, після одужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкоза знаходяться у межах норми. Найменшими показники інтоксикації печінки спостерігали при застосуванні РПБ. Запропоновані методи лікування котів за панлейкопенії дали високу ефективність лікування, що підтверджувалось гематологічними та біохімічними дослідженнями фізіологічного стану організму. Найкращий результат проявила схема лікування з використанням РПБ.