У роботі було вивчено стан організму, динаміку показників крові хворих на парвовіруснийентерит собак, схеми відновлення фізіологічного статусу. Вперше собакам був застосованийприродний екологічно чистий засіб розчин полтавського бішофіту (РПБ). Для лікування тваринамконтрольної групи застосовували стандартну терапевтичну схему (0,9 % натрію хлорид, розчинРінгера, Дуфалайт, Метронідазол, Аскорбінова кислота, Метоплокрамід, Єтамзілат, Анфлурон,Імунофан, Декса-кел, Аміновіт, Вітазал, Амоксицилін); собакам дослідної групи до стандартноїсхеми додавали застосування 2%-ний РПБ у дозі 1 мл/кг всередину протягом 5 діб. Проводиликлінічні дослідження тварин. До початку лікування та після видужування у тварин відбирали кровдля проведення гематологічних та біохімічних досліджень. Фізіологічний статус собак на початкудослідження був не задовільним. Спостерігалися відмова від корму і води, в’ялість, різке зниженнямаси тіла, сухість шкірних покривів, порушення з боку шлунково-кишкового тракту, рідше серцево-судинної та респіраторної систем. Температура тіла на початку появи клінічних проявівпідвищувалася до 40,5±0,1 ºС. При проведенні діагностичних досліджень у хворих тваринспостерігали зниження кількості лейкоцитів, паличкоядерних та сегментноядерних нейтрофілів,підвищення кількості лімфоцитів та моноцитів, підвищення ШОЕ, підвищення АЛТ та АСТ. На 4добу досліджень у крові тварин дослідної групи спостерігається підвищення загальної кількостілейкоцитів на 8,0 %, що більше за показник у тварин контрольної групи на 6,3 %. Відсоткова часткаУ вміст паличоядерних нейтрофілів зростає контрольній групі на 59,1 %, у дослідної групі на 68,2 %що перевищує показник у контрольній групі на 39,7 %. Відсоткова частка сегментноядернихнейтрофілів зростає у собак контрольної та дослідної груп на одному рівні. Підвищення кількостінейтрофільних форм гранулоцитів компенсується зниженням агранулоцитів – лімфоцитів тамоноцитів. У собак дослідної групи з застосуванням РПБ рівень гемоглобіну підвищується на 19,2 %,що на 22,9 % вища за показник контрольної групи. У тварин дослідної групи спостерігаєтьсязниження показника ШОЕ на 33,5 %. У одужавших тварин всіх груп спостерігається зниженняпоказника ШОЕ. Дослідження біохімічних показників крові показали, що у тварин всіх груп, післяодужання загальний білок, лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ, амілаза, креатинін, сечовина та глюкозазнаходяться у межах фізіологічної норми. Встановлено, що застосування запропонованої схемилікування собак, з застосуванням РПБ, при парвовірусному ентериті, показало 100 % ефективністьта швидке одужання тварин, що підтверджувалось гематологічними та біохімічнимидослідженнями відновлення фізіологічного статусу організму.

Проблема лейкозу великої рогатої худоби є актуальною у всьому світі. На території України постійно реєструють неблагополучні щодо лейкозу великої рогатої худоби господарства в різних регіонах. Метою наших досліджень було проведення аналізу поширення лейкозу серед поголів’я великої рогатої худоби в Полтавській області на підставі результатів діагностичних заходів. Для досягнення зазначеної мети ми виконали такі завдання: дослідили лабораторно зразки сироваток крові від великої рогатої худоби з господарств Полтавської області; проаналізували дані лабораторних досліджень щодо лейкозу, проведених раніше. У статті викладені результати досліджень щодо діагностики та поширення ензоотичного лейкозу великої рогатої худоби господарств Полтавської області протягом 2020–2021 років. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби тваринницьких господарств щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили методом імуноферментного аналізу (ІФА) в умовах імунологічного відділу Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області. Планові дослідження зразків сироваток крові від поголів’я великої рогатої худоби з домогосподарств приватного сектора щодо виявлення антитіл до вірусу лейкозу проводили лише за допомогою реакції імунодифузії в агаровому гелі (РІД). Встановлено, що протягом двох років усього було досліджено зразків сироваток крові від 275517 голів великої рогатої худоби з господарств Полтавської області, зокрема, 2020 року – 169368, а 2021 року – 106149 зразків. Кількість планових досліджень щодо лейкозу великої рогатої худоби зразків сироватки крові від тварин господарств Полтавської області 2021 року було у 1,6 раза менше, ніж 2020 року. Зменшення кількості досліджених зразків пов’язане зі зменшенням загальної чисельності поголів’я великої рогатої худоби. Протягом двох років у Полтавській області виявлено 1030 тварин, заражених вірусом лейкозу великої рогатої худоби. Зокрема, 2020 року було виявлено 799 хворих тварин, а 2021 року – 231 тварину. Отже, захворюваність на лейкоз поголів’я великої рогатої худоби в області 2020 року складала 0,47 %, а 2021 року – 0,22 %. Отже, 2021 року порівняно із попереднім 2020 роком, було відмічено зниження показника захворюваності на лейкоз у 2,14 раза. Зниження показника захворюваності 2021 року відбулося в результаті перегляду системи нагляду та контролю за дотриманням планів щодо ліквідації лейкозу великої рогатої худоби на території області.

Метою наших досліджень було виявити особливості депресивних наслідків післядії різних доз гамма-променів у сортів пшениці озимої місцевої селекції за показниками схожості, виживання, морфометрії, врожайності. Досліджено показники схожості та виживання, проходження основних фаз онтогенезу в рослин пшениці озимої сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) у першому поколінні. Встановлено вплив мутагенної депресії на показники структури врожайності (морфометрію стиглих рослин) та встановити рівень їх мінливості. 2019–2020 рр. експерименти проводили на дослідних полях науково-дослідного центру Дніпровського державного аграрно-економічного університету. У дослідах використовували насіння сортів Співанка та Комерційна, опромінене гамма-променями в дозах 100, 150, 200, 250, 300 Гр. Контроль – сухе насіння. Встановле-но, що вища депресія за всіма дослідженими ознаками проявилась у сорту Співанка, крім дози 250 Гр, що свідчить про специфічність взаємодії депресійної активності гамма-променів із геноти-пами окремих сортів та складний характер розвитку депресивних наслідків на рівні організму. Най-більш інформативними показниками щодо мутагенної депресії в М1 поколінні рослин сортів пшениці озимої м’якої були: схожість та виживання рослин, фертильність пилку та такі показники струк-тури врожайності, як висота рослин, вага зерна з головного колосу, маса тисячі зерен. Усі ці показ-ники з високим рівнем значущості пов’язані з показником доза мутагену. Генотипи сортів місцевої селекції (Комерційна та Співанка) виявилися високочутливими до дії гамма-променів, що проявилось у напівлетальності навіть початкових, помірних доз (100 Гр). Дисперсійний аналіз показав, що насамперед на формування показників структури врожайності впливав фактор «доза мутагену», потім генотип вихідного сорту. Виявлено, що може відбуватися стрімке зниження окремих пара-метрів у першому поколінні при досягненні окремих граничних доз, причому ці дози визначаються генотипом суб’єкта мутагенної дії.

Викладені результати досліджень щодо діагностики, лікування та профілактики парвовірусного ентериту собак у місті Полтаві. Встановлено, що протягом 2016–2018 років в умовах клініки «Ве-теринарний VIP-Сервіс» міста Полтави було зареєстровано 338 хворих на парвовірусний ентерит собак. Діагноз на парвовірусний ентерит встановлювали комплексно, зважаючи на епізоотологічні дані, дані анамнезу, клінічні ознаки. Для підтвердження діагнозу проводили імунохроматографічні експрес-тести, засновані на виявленні антигену збудника. Протягом 2019 року у клініці було виявле-но 105 хворих на парвовіроз собак. Епізоотичний процес хвороби характеризувався сезонністю. Так, найбільша інтенсивність захворювання була відмічена в осінній період – 36,2 %, а найменша (16,3 %) – у зимовий період. Тварини, які захворіли, не були щеплені проти парвовірусного ентериту, або була недотримана правильна схема вакцинацій. Найбільше хворих на парвовіроз собак було серед цуценят віком 2‒4 місяці, що становило 62,9 % від усіх хворих тварин. Частіше хворіли такі породи собак як йоркширський-тер’єр, мальтійська болонка, той-тер’єр, німецька вівчарка та безпородні. Підтвер-джена висока ефективність застосованих вакцин Нобівак ЧГППІ, Дурамун Плюс 5 Л4, Вангард Плюс 5/Л та Еурікан ЧГППІ2-Л для профілактики парвовірозу на 768 собаках в умовах клініки «Ве-теринарний VIP-сервіс». Нова схема лікування, що ми пропонуємо, на відміну від базової схеми, вклю-чала призначення іншого протиблювотного препарату Cеренії, спазмолітика Но-шпи, гемостатич-ного засобу Контривену, імуномодулюючого препарату Анфлурону і антибіотика Фармазину-50, та-кож додатково специфічної гіперімунної сироватки Гіскан-5, сульфаніламідного препарату Бро-васептолу для ін’єкцій та пробіотиків з пребіотиками Dolvit Probiotic для відновлення мікробіому кишок. З’ясовано, що застосування запропонованої нами нової схеми лікування було більш ефективним, порівняно із базовою схемою не лише за швидкістю настання одужання тварин, а ще й за від-сутністю летальних випадків.

У роботі проаналізовано епізоотичну ситуацію в господарстві стосовно захворювань шлунково-кишкового тракту телят та розроблено профілактичні заходи. Для профілактики ентероінфекцій у телят застосовано комплексний підхід, який включає як загальносанітарні, так і специфічні засоби. Особлива увага при цьому приділялася своєчасному випоюванню молозива, з попереднім визначенням його якості, створення банку замороженого молозива, дезінфекції приміщення. Як специфічну профілактику використано комплексну вакцину КоліМакс-РК для імунізації тварин проти ешерихіо-зу, рото- та короновірусної інфекції. Для стимуляції імунної відповіді при щепленні корів та передачі колострального імунітету телятам був застосований розчин полтавського бішофіту (РПБ). Засіб задавали коровам дослідної групи всередину у вигляді 4 % розчину на дистильованій воді, у кількості 2 л протягом 7 днів перед вакцинацією та 5 діб перед ревакцинацією. У крові тварин обох груп збільшується кількість лейкоцитів та рівень загального білка сироватки крові, але показники вище у тварин, яким застосовували РПБ. У крові корів дослідної групи порівняно з контрольними тваринами достовірно збільшується кількість еритроцитів і гемоглобіну на 25,7 % (р<0,001) та 15,8 % (р<0,01) відповідно. Покращуються окисні властивості крові, стан енергетичного обміну корів, а відповідно і рівень молочної продуктивності. Виявлено, що після використання РПБ збільшується питома вага молозива та імуноглобулінів. Молозиво корів дослідної групи мало питому вагу 1,062±0,004 г/см, що відповідає відмінній якості з високим вмістом імуноглобулінів і забезпечує швидке становлення пасивного імунітету. Рівень імуноглобулінів у ньому був вищим на 10,6 % порів-няно з молозивом корів контрольної групи. Схема профілактики ентероінфекцій телят господарства дала змогу попередити виникнення захворювань у 100 % тварин дослідної групи. Телята, матерям яких застосовували РПБ, мали більшу масу тіла та загального білка сироватки крові порівняно з контрольною групою, що показує рівень передачі колострального імунітету.