Здійснено ретроспективний аналіз результатів лікування 136 хворих на ускладнений рак товстої кишки, оперованих у клініці в 2008–2014 рр. Вік пацієнтів перебував у межах 36–94 років (середній – (68,8±12,1 року). У більшості хворих РТК діагностовано в клініці у зв’язку з виникненням того чи іншого ускладнення – 117 (86 %). Домінуючим ускладненням колоректального раку виявилась гостра обтураційна непрохідність – ізольовано у 105 (77,2 %) хворих, у поєднанні з перфорацією пухлини, перитонітом – у 24 (17,6 %) пацієнтів, кишковою кровотечею – в 1 (0,8 %) хворого. Перфорацію пухлини, перитоніт констатовано у 3 (2,2 %) хворих, гостру кишкову кровотечу – в 3 (2,2 %) пацієнтів. У 81,1 % спостережень перитоніт мав дифузний характер. Радикальні операції виконано у 68 (50 %) хворих, паліативні – у 18 (13,2 %), симптоматичні – в 50 (36,8 %) пацієнтів. Відповідно до класифікацією TNM, І стадію пухлини встановлено у 0,7 % оперованих, ІІ стадію – у 31 % хворих, ІІІ і IV стадії, відповідно, – у 31,4 та 37,0 % пацієнтів. Післяопераційні ускладнення розвинулись у 10 хворих (7,3 %) і мали в основному гнійно-септичний характер. Появу третинного перитоніту було визнано у 17 (12,5 %) прооперованих. Релапаротомії виконано 21 хворому (15,4 %), здебільшого з причини перитоніту, ретракції колостом. Середній ліжкодень склав 16,2±7,7. Померли 23 хворі – післяопераційна летальність – 16,9 %. Третинний перитоніт призвів до летального кінця в 15 пацієнтів (88,2 %). Основною причиною смерті визнано поліорганну недостатність як прояв тяжкого сепсису. Основними аспектами проблеми ускладненого раку товстої кишки (УРТК), які потребують комплексного вирішення, є зростання захворюваності, запізніла госпіталізація пацієнтів, потенційований ризик венозних тромбозів та емболій, третинний перитоніт, підвищення фахової онкологічної підготовки хірургів.