The article presents a review of the current literature on the problem of uterine leiomyoma (UL) in women of reproductive age during pregnancy and childbirth. We studied the main issues of uterine leiomyoma etiology and pathogenesis, as one of the leading causes of reproductive dysfunction and possible complications during pregnancy and childbirth.UL is the most common tumor of the female genitalia and occurs in 20–30% of women of reproductive age. It is impossible to determine a more accurate indicator of this pathology, given the asymptomatic course of more than 70% of cases and irregular consultations by obstetricians and gynecologists.There is evidence that uterine leiomyoma is associated with infertility in only 5–10% of cases, but only 2–3% of cases when all other causes are ruled out. The submucosal node has the most adverse effect on fertility and reduces the implantation frequency by 72% and increases the miscarriage risk by 60%. Subserous LM affects fertility to a lesser extent than submucosal LM, but large nodules can lead to infertility requiring surgical treatment. An individual approach to the treatment of women with intramural LM is required, as there is insufficient data on the node effect on fertility.The most common complications of pregnancy, childbirth and the postpartum period in women with uterine leiomyoma in 22–58% of cases are late preeclampsia, fetoplacental insufficiency, anemia of pregnancy, fetal growth restriction, incorrect position and presentation of the fetus. Pregnancy also adversely affects UL, leading to acute secondary changes and rapid tumor growth, which in turn can lead to severe obstetric complications.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ. Кафедра акушерства та гінекології №1 Кафедра патологічної та топографічної анатомії КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ У РАЗІ ПЕРЕДЛЕЖАННЯ ПЛАЦЕНТИ Кровотечі являють собою одне з найбільш частих та грізних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду. Передлежання плаценти залишається однією з основних причин виникнення кровотеч в акушерстві. Мета дослідження-оцінити ефективність запропонованої нами методики щодо зменшення частоти рецидивуючих кровотеч, плацентарної дисфункції, перинатальних ускладнень у вагітних з передлежанням плаценти. Матеріали і методи-до участі в дослідженні було залучено 127 вагітних. І група (основна)-77 вагітних які отримували запропоновану нами комплексну медикаментозну терапію, а саме: магнію лактат дигідрат (470 мг) та піридоксину гідрохлорид (5мг) по 2 таблетки 3р./д.; мікронізований прогестерон в сублінгвальній формі (50 мг) двічі на добу до 34 тиж. вагітності, транексамову кислоту (10 мг/кг маси тіла); терліпресин (0,2мг) в вену пуповини; всім вагітним обох груп проводили профілактику РДС плода бетаметазоном (24мг/ в/м на курс) в терміні вагітності 26-34 тиж. ІІ група (контрольна)-50 вагітних, які отримували терапію згідно стандартного методу ведення, що полягає у ранньому і комплексному лікуванні, спрямованому на зупинку кровотечі, нормалізацію гемодинаміки і профілактику респіраторного дистресу плода. Паралельно з цим було проведено комплексне патоморфологічне дослідження матеріалу посліду. Результати дослідження та їх обговорення-частота повторних епізодів загрози передчасних пологів в І групі становила-24 випадки-відповідно 31,16 на 100 пацієнток. В ІІ групі зарєстровано 31 випадок-відповідно 56,3 на 100 пацієнток. Зниження кількості повторних епізодів загрози передчасних пологів пов'язано зі здатністю прогестерону ліквідувати скоротливу діяльність гладкої мускулатури матки. Рецидив допологової кровотечі в І групі становив 25 випадків (32,47%), в ІІ групі-36 випадків (60,0%), (р <0,05), що в свою чергу обумовлено здатністю мікронізованого прогестерону до агрегаційного впливу на тромбоцити. Дистрес плода під час вагітності було зареєстровано в 9 пацієнток з І групи, та у 13 вагітних з ІІ групи, при (р <0,05). Таким чином, експресія прогестеронових рецепторів в ядрах клітин різної локалізації в групі дослідження достовірно вища (довірчий рівень дорівнює 95%,р ≤0,05)за розповсюдженістю реакції, аніж в групі контролю. При кількісній оцінці розповсюдженості рецепторів естрогену в ядрах клітин базальної пластинки децидуальної оболонки групи контролю і групи дослідження, виявлено, що в групі дослідження кількість клітин вдвічі менша (28,1±0,56 клітин в полі зору), аніж в групі контролю (56,4±1,12 клітин в полі зору). Висновки-використання мікронізованого прогестерону, препаратів магнію з вітамінами групи В та комбінацією гемостатичних засобів-транексамової кислоти та терліпресину, порівняно зі стандартним веденням вагітних з передлежанням плаценти, достовірно зменшує кіл...

Liver disease associated with pregnancy affects up to 3% of women and is a common cause of dysfunction during pregnancy. Severe liver dysfunction is associated with high rates of maternal and infant morbidity and mortality.Therefore, it is important to know about liver diseases the woman suffered before pregnancy in order to adequately manage the pregnancy and reduce the number of complications during delivery. Research and recent advances in medicine tend to improve the consequences, but so far they have not shown significant reduction of the maternal and perinatal morbidity rates against the background of this pathology. Liver diseases that are characteristic for pregnancy can be classified into those of early pregnancy (hyperemesis gravidarum) and those of late pregnancy (preeclampsia/eclampsia, intrahepatic cholestasis of pregnant women; hemolysis, increased activity of liver enzymes) HELLP-syndrome, acute fatty liver disease of pregnant women - AFLP, liver rupture / infarction).The results of modern studies used in the practice of medical care for pregnant women with concomitant pathology have significantly improved the pregnancy and delivery outcomes, but the number of complications among the mother and the fetus is still high. In this article, we offer an overview of liver diseases complicated by pregnancy with a detailed presentation of their aetiology, pathogenesis, diagnosis, and treatment. The risk groups of pregnant women with the potential possibility of liver dysfunction development have also been identified.

, head of the obstetrics and Gynaecology department № 1 of the national medical academy of postgraduate education named after p.L. Shupyk, Kyiv regional centre for maternal and child Health V.V. Mekhedko, assistant professor, obstetrics and Gynaecology department № 1 of the national medical academy of postgraduate education named after p.L. Shupyk, Kyiv regional centre for maternal and child Health A.M. Rubinshtein, intern physician, senior laboratory assistant, obstetrics and Gynaecology department № 1 of the national medical academy of postgraduate education named after p.L. Shupyk, Kyiv regional centre for maternal and child Health M.A. Bachynska, clinical resident, obstetrics and Gynaecology department № 1 of the national medical academy of postgraduate education named after p.L. Shupyk, Kyiv regional centre for maternal and child Health the article presents current data on the principles of massive blood loss pharmacotherapy, peculiarities of pharmacokinetics and pharmacodynamics of commonly used plasma expanders, the advantages of posthemorrhagic anemia prophylaxis and treatment by the injectable preparations of trivalent ferric saccharate. a clinical case of the successful complex therapy of massive blood loss in the intra-and postoperative period after cesarean section and subtotal hysterectomy without appendages has been described. Keywords: obstetric hemorrhage, posthemorrhagic anemia, modern plasma expanders, injectable preparations of trivalent ferric saccharate.

О.В. ГОЛЯНОВСЬКИЙ д. мед. н., професор, завідувач кафедрою акушерства та гінекології № 1 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика ORCID: 0000-0002-5524-4411 А.М. РУБІНШТЕЙН старший лаборант кафедри акушерства та гінекології № 1 НМАПО ім. П.Л. Шупика М.А. БАЧИНСЬКА клінічний ординатор кафедри акушерства та гінекології № 1 НМАПО ім. П.Л. Шупика Контакти: Голяновський Олег Володимирович Київський обласний центр охорони здоров'я матері та дитини, кафедра акушерства та гінекології № 1 НМАПО 04107, Київ, Багговутівська, 1 тел.: +38 (044) 489 49 35