Background. Nowadays, increasingly greater attention is paid to the problem of nutrition as a key factor in influencing a child’s health and development. Eating disorders can be observed already in early childhood, from the newborn period. Purpose: to study the modern patterns of eating behavior in children taking into account the age aspect. Material and methods. One hundred and thirty-eight children aged 6 months to 12 years were examined. The examination was anonymous and involved the use of the original questionnaire for parents, which consisted of 70 questions. Results. During the study, the peculiarities of eating behavior in children of different age were evaluated. In the newborn period, 5 main types of eating behavior were analyzed, which differed by the breastfeeding act, and there was a connection with the further development of functional digestive disorders. In infants, 3 main groups of eating disorders have been detected: regime disorders, functional gastrointestinal disorders, early termination of breastfeeding. Eating habits within the first 1,000 days were characterized by naughtiness in a third of children, the use of entertainment during meals, refusal to eat at the proper time. In older children, the general characteristics of the diet, family food habits and taste preferences, as well as the family’s cultural and educational level had a considerable influence on the formation of eating behavior. Conclusions. The identification of modern nutritional patterns, taking into account the age aspect and the set of factors affecting the formation, development and occurrence of eating behavior deviations, allows timely preventing the development of pathological conditions and determining the further approaches to the formation of healthy eating habits.

The aim: To determine of the nutrition peculiarities in children with ASD. Materials and methods: The study involved 37 children with ASD from 2 -12 years and thier mothers, in according to reveal its disorder effect on the clinical course of ASD in children. Results: It was shown role of irrational nutrition of the mother during pregnancy, peculiarities of family food traditions, problems of breastfeeding and com¬plementary feeding. Eating behavior of mothers during pregnancy were: monotonous nutrition and an inadequate diet. The family food preferences were: varied and included both traditional and specific food preferences ( vegan, vegeterian, monotony diet). Conclusions: The analysis of the eating behavior in the ASD children, taking into account the age peculiarities, was carried out. Intolerance to certain products was noted. Also effectiveness of the elimination diet was shown. Elimination from the diet of the white flour products within 6 months has a positive result which evaluated by digestive and cognitive signs.

1 Одеський національний медичний університет, Україна, 2 Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Одеса, Україна, 3 Міська дитяча лікарня імені академіка Б. Я. Резніка, м. Одеса, Україна Мета роботи -визначити особливості перебігу колаген-асоційованої синтропної патології при функціональних розладах органів травлення в дітей.Матеріали та методи. Обстежили 63 дитини з функціональними розладами органів травлення віком від 2,5 до 16,0 років. Залежно від провідних клінічних проявів виділили дві клінічні групи хворих: діти з синдромом подразненого кишечника (СПК) -39 (61,9 %) пацієнтів; діти з функціональними розладами біліарного тракту (ФРБТ) -24 (38,1 %) особи. У всіх дітей крім загальноклінічного обстеження оцінили окремі фенотипові ознаки дисплазії сполучної тканини (ДСТ) за допомогою діагностичних критеріїв Л. М. Аббакумової, а також визначили поліморфізм гена колагену III типу альфа 1 (COL3A1) rs1800255 2092G>A методом ПЛР-ПДРФ (поліморфізм довжин рестрикційних фрагментів).Результати. У 84,13 % (95 % ДІ 74,93-93,33) обстежених встановили синтропну патологію органів травлення. Виявили статистично вірогідний зв'язок між частотою аномалій розвитку жовчного міхура (χ 2 = 8,75; р = 0,003), порушенням екзокринної функції підшлункової залози (χ 2 = 8,97; р = 0,003), наявністю метаболічних порушень у вигляді вторинного ацетонемічного синдрому (χ 2 = 8,5; р = 0,001) та ФРБТ. За ступенем тяжкості ДСТ у дітей дошкільного віку переважали легкі та помірні прояви (ВШ = 4,27 (95 % ДІ 1,32-13,82; р = 0,025)), в дітей старшої вікової групи -виразні прояви дисплазії (ВШ = 0,23 (95 % ДІ 0,07-0,76; р = 0,025)). За результатами молекулярно-генетичного обстеження гетерозиготний варіант (G/A) поліморфізму COL3A1 rs1800255 встановили у більшості дітей (47,62 % (95 % ДІ 35,04-60,20)) з вірогідним переважанням пацієнтів групи ФРБТ (р = 0,008), що асоціювався з широким діапазоном супутньої патології (р = 0,002) та виразними диспластичними проявами (р = 0,034).Висновки. У результаті дослідження встановили значну поширеність синтропної патології при функціональних розладах органів травлення в дітей, яку вірогідно частіше реєстрували в пацієнтів старшого віку з ФРБТ, а також вона асоціювалась із виразними фенотиповими проявами дисплазії та генетичним поліморфізмом COL3A1 rs1800255 з генотипом GA в обстежених.Коллаген-ассоциированная синтропия при функциональных расстройствах пищеварительной системы у детей Т. В. Стоева, О. В. Джагиашвили, С. В. Прохорова, В. А. Гудзь, A. Ю. Емельянова Цель работы -определить особенности течения коллаген-ассоциированной синтропной патологии при функциональных расстройствах органов пищеварения у детей.Материалы и методы. Обследовали 63 ребенка с функциональными расстройствами органов пищеварения в возрасте от 2,5 до 16,0 лет. В зависимости от ведущих клинических проявлений выделили две клинические группы больных: дети с синдромом раздраженного кишечника (СРК) -39 (61,9 %) пациентов; дети с функциональными расстройствами билиарного тракта (ФРБТ) -24 (38,1 %) больных. Всем детям кроме общеклинического обследования пр...

Міська дитяча лікарня імені академіка Б.Я. Резніка, м. Одеса, Україна УДК 616.3 008.87 053.2.Мета -визначення значущості кишкового ентеротипу з переважанням флори Prevotella при синтропних функціональних розладах (ФР) травної системи у дітей. Матеріали і методи. Обстежено 76 дітей віком від 2,5 до 16 років. Основну групу (n=57) склали пацієнти з діагностованими ФР органів травлення, контрольну (n=19) -діти, які не мали в анамнезі захворювань травної системи. Проведено загальноклінічне обстеження та молекулярне дослідження супернатанту зразків фекалій пацієнтів за допомогою методу секвенування із визначенням маркерних генів 16S РНК Prevotella copri. Результати. Визначено достовірну різницю між групами (χ 2 =5,2; р=0,02) -основною та контрольною -за наявністю представників P. сорті у супернатанті фекалій, що ідентифіковано у (61,4±6,4)% та (89,5±7,0)% пацієнтів відповідно. Загальний рівень P. copri в основній групі виявився достовірно нижчим (106,9±70,5), ніж у контрольній (260,9±22,9), р<0,05. Порівняння кількісних показників P. copri показало достеменну різницю між синтропними та ізольованими ФР: для дітей із синдромом подразненого кишечника -за високим вмістом P. copri (ВШ=0,06 (95% ДІ 0,01-0,61; р=0,018)) та мінімальною кількістю (ВШ=0,06 (95% ДІ 0,01-0,56; р=0,009)); для пацієнтів з ФР біліарного тракту -за кількістю хворих з мінімальним середнім значенням P. copri (ВШ=0,16 (95% ДІ 0,04-0,68; р=0,021)). Висновки. При ФР травної системи у 40,4% дітей (95% ДІ 33,9-46,9; р<0,05) виявляється зниження чисельності представників Prevotella. При цьому мінімальна кількість або відсутність P. copri (р=0,009; р=0,021) асоціюється з розвитком синтропних ФР органів травлення. Ключові слова: діти, функціональні розлади травної системи, ентеротип, Prevotella copri, синтропна патологія.