У статті сформовано авторський концепт побудови системи еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування в умовах поглиблення децентралізаційних процесів, зокрема з урахуванням наслідків завершення процесу об’єднання територіальних громад та дерегуляції земельних відносин. Встановлено, що система еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування охоплює еколого-лісівничу та фінансово-економічну складові, які відповідно містять комплекс методів, способів та інструментів регуляторного впливу на постійних та тимчасових лісокористувачів, а також на поведінку спеціалізованих рекреаційних підприємств, які користуються лісовими біогеоценозами задля надання певного переліку рекреаційних послуг. Обґрунтовано, що еколого-лісівнича складова має містити методи, способи та інструменти, які зобов’язують суб’єктів рекреаційного підприємництва здійснювати необхідний комплекс лісогосподарських та лісоохоронних заходів, а також комплекс заходів з лісовпорядкування згідно вимог наукового обґрунтованого ведення лісового господарства. Встановлено, що фінансово-економічна складова повинна охоплювати методи, способи та інструменти, які забезпечать повноцінне фінансування оновлення і модернізації основних лісогосподарських засобів, процесів лісовідновлення, лісовідтворення та лісорозведення, а також процесів збереження та примноження лісового біорізноманіття як матеріально-речової та несировинної бази продукування рекреаційних послуг. Доведено, що необхідним є таке поєднання еколого-лісівничих та фінансово-економічних регуляторів для забезпечення процесів користування складовими лісових біогеоценозів (лісові землі, деревна та недеревна лісосировинна, корисні властивості лісів, лісова фауна), яке дасть змогу продукувати широкий спектр рекреаційних послуг і тим самим забезпечувати вищий рівень комплексності господарського освоєння лісоресурсного потенціалу. Встановлено, що важливим елементом системи еколого-економічного забезпечення рекреаційного лісокористування має стати використання переваг і можливостей бюджетно-фіскальної децентралізації, завершення процесу створення територіальних громад базового рівня, дерегуляції земельних відносин. Обґрунтовано, що ключовим моментом регуляторного впливу на лісокористувачів в частині розширення територіального базису рекреаційного лісокористування є застосування інструментів стимулювання територіальних громад та домогосподарств щодо використання самозаліснених угідь для потреб рекреаційної індустрії.
