The article deals with the analysis of literary narrative where a possible unreal fictional world and a possible real fictional world usually coexist. When the norms of life plausibility are consciously violated, the real and the unreal possible worlds are emphatically opposed. Hence, their certain aspects are depicted in a fantastically exaggerated form. The interaction of possible worlds in a literary narrative destroys the stereotypes of the reader’s perception. It can occur in different planes: structural (a shift of plot elements of the story, transformation, unusual, sharp turns of the borrowed plot, violations of a plotline); fictional (a combination of real and fantastic features in one image); temporal (violations of the chronological flow of time, a shift of time flow); spatial (expansion or contraction of space, magical spatial formations, displacements, deformations). By their nature, the interaction of different possible worlds can be continuous, partial, and fragmentary; resulting from their boundaries may overlap or be violated (entirely or partially). The continuous interaction of different possible worlds, destruction of their borders, although they do not disappear completely, make them largely blurred, interpenetrating each other. In the case of partial interaction of possible worlds, their boundaries intersect. In the case of fragmentary interaction of possible worlds, their common points are slightly visible, for example, only the borrowed title of a literary work or a character’s name, or a fantastic concrete event or a place of the event.

доктор філологічних наук, професор, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Погуляй В. В. кандидат на здобуття ступені магістра, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Дана стаття присвячена проблемам передачі безеквівалентної лексики англійською мовою в художніх та документальних текстах. Інтерес сучасного українського перекладознавства та германістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та колективної локальної ідентичності в сучасній життєдіяльності суспільства пояснюють актуальність вибору теми статті. Матеріалом дослідження слугують наступні тексти: І. Бабель «Одесские рассказы» та переклад «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», та документальні тексти: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» видавництва «Основи»; журнал "The Odessa Review»; матеріали різних ресурсів мережі «Інтернет». Головна мета дослідження полягає в описі одеських реалій та систематизації способів їх передачі. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміна «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові семантичні класифікації та класифікації способів передачі реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях. У процесі дослідження також були обґрунтовані рекомендації щодо доповнення класифікації С. Влахова і С. Флоріна. Результатом дослідження є висновки щодо частотності використання видів одеських реалій-локалізмів та способів їх передачі в двох стилях мови. В процесі роботи над практичним матеріалом визначена найбільша за частотністю група реалій як в художніх, так і в документальних текстах-суспільно-політичні реалії, та найбільше використані способи передачі реалій-калькування, напівкалькування та комбінаторний спосіб. Перспективою даного дослідження є складання універсального двомовного глосарія одеських реалій, що стане в нагоді як перекладачам та гідам, так і культурологам та історикам. Ключові слова: безеквівалентна лексика, документальний текст, реалія-локалізм, спосіб перекладу, художній текст.

доктор філологічних наук, професор, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Діброва І.В. кандидат на здобуття ступеня магістра, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Дана стаття присвячена дослідженню харчового коду у англійських, грецьких та українських фразеологізмах крізь призму лінгвокультурології. Інтерес сучасної української лінгвістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та свідомості в життєдіяльності суспільства пояснює актуальність вибору теми статті. Актуальність теми дослідження також визначається еволюцією лінгвокультурології як самостійної наукової парадигми соціогуманітарного знання. Матеріалом дослідження слугували 835 англійських фразеологічних одиниць з харчовим компонентом, 340 грецьких фразеологізмів з харчовим компонентом та 487 українських фразеологічних одиниць з харчовим компонентом. Головна мета дослідження полягає в описі та порівнянні національнокультурної специфіки харчового коду у англійській, грецькій та українській фразеологіях у лінгвокультурологічному аспекті. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було сформульовано визначення понять «фразеологізм», «лінгвокультурологія», «лінгвокультурний код», «їжа», «їда»; описано фрагменти англійської, української та грецької фразеологічної картини світу на прикладі фразеологічних одиниць з харчовим компонентом; визначено найчастотніші харчові компоненти в англійській, грецькій та українській фразеологіях, класифіковано досліджений матеріал за лексичними групами на позначення харчових компонентів фразеологізмів; подано лінгвокультурологічний коментар до кожної з лексичних груп та порівняльну характеристику харчових компонентів у фразеологічних одиницях англійської, грецької та української мов. Результатом дослідження є висновок про те, що фразеологізми з харчовими компонентами дійсно відбивають особливості національної кухні та культури, базові харчові компоненти у англійській, українській та грецькій мовах у цілому співпадають, отже, лінгвокультурний світогляд народів, незважаючи на природну та зрозумілу наявність певних розбіжностей, має спільні риси та цінності. Ключові слова: їжа, їда, лінгвокультура, лінгвокультурологія, лінгвокультурний код, лінгвокультурологічний коментар, харчовий код, фразеологізм. ПИЩЕВОЙ КОД КУЛЬТУРЫ В ФРАЗЕОЛОГИИ УКРАИНСКОГО, АНГЛИЙСКОГО И ГРЕЧЕСКОГО ЯЗЫКОВ Матузкова Е. П. доктор филологических наук, профессор, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова Диброва И.В. кандидат на соискание степени магистра, Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова Данная статья посвящена исследованию пищевого кода, отображённого в английских, греческих, украинских фразеологизмах, сквозь призму лингвокультурологии. Интерес современной украинской лингвистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и сознания в жизнедеятельности общества объясняет актуальность АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОГО МОВОЗНАВСТВА

No abstract

No abstract