The purpose of the work was to analyze the experience of foreign specialists regarding movement and structural disorders of the proximal part of the femur in patients with the consequences of stroke and their impact on the effectiveness of rehabilitation programs for hip joint pathology. To fulfill the goal, an analysis of foreign literary sources was carried out in modern databases: Google Scholar, Web of Science, PubMed, Medline, Cochrane, Pedro. The search depth is 22 years (from January 2000 to October 2021). The analysis of literature sources indicated that limitation of motor activity and axial loads in patients after acute cerebrovascular accident, in particular limitation of mobility in the hip joint, impairment of muscle strength and tone due to hemiparesis can lead to the development of osteoporosis. Particularly important from the point of view of adverse consequences is a decrease in mineral density and fractures of the proximal part of the femur. On the other hand, disturbed biomechanics of movements in the hip joint in persons with the consequences of a cerebral stroke, under the condition of axial load on the limb, can lead to the development of osteoarthritis of the hip joint. Osteoarthritis results in limited mobility of the hip joint, which leads to secondary immobilization of the hip joint and, as a result, can also lead to further osteoporosis. Existing disorders of neuromuscular control, muscle tone and strength, limitation of mobility of the hip joint, including due to spasticity, problems with static and dynamic balance, and, as a result, an increased risk of falling in patients with the consequences of a stroke, can negatively affect the recovery of motor functions, activity limitation, and, as a result, reduce the effectiveness of rehabilitation of patients after hip joint replacement. Existing movement disorders, as a result of a stroke, require the development and justification of new rehabilitation programs, including the use of modern technical means and virtual reality.

Актуальність. Зниження мінеральної щільності кісток (МЩ) у пацієнтів з геміпарезом внаслідок мозкового інсульту є фактором ризику перелому проксимального відділу стегнової кістки (ПВС) на боці ураження. При цьому порушення нервово-м'язового контролю, рівноваги, м'язового тонусу та сили знижують ефективність реабілітації після ендопротезування кульшового суглобу (КС), що потребує обґрунтування та індивідуалізації програм фізичної терапії.Мета. Підвищення ефективності засобів фізичної терапії після тотального ендопротезування з приводу переломів проксимального відділу стегнової кістки у пацієнтів з наслідками мозкового інсульту.Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 42 пацієнти після тотального ендопротезування КС з наслідками мозкового інсульту, яких розподілили на 2 групи -основну та контрольну. Пацієнтам контрольної групи призначали стандартну програму реабілітації, в основній групі застосовували програму фізичної терапії з урахуванням наслідків перенесеного інсульту. Терапевтичні заняття проводились 5 разів на тиждень, на курс 10 занять. Після виписування пацієнти основної групи виконували вправи самостійно 3 рази на тиждень 3 місяці. Аналізували результати анкетування, виконували дослідження рівня когнітивних функцій, обсягу рухів у КС, сили м'язів та моторних функцій нижніх кінцівок, рівня болю, оцінювали показники статичної та динамічної рівноваги, ризику падіння, рівню спастичності, витривалості, швидкості ходьби, загального функціонування та МЩ ПВС. Обстеження проводили при надходженні, після 14 днів та 3 місяців реабілітації.Результати. Протягом застосування терапевтичних програм встановлено позитивну динаміку за показниками функції нижньої кінцівки та МЩ ПВС в обох групах спостереження. Проте виконання розробленої програми фізичної терапії показало більшу ефективність за показниками сили м'язів-розгиначів стопи та великого пальця, амплітуди розгинання та відведення у КС, що більш ефективно вплинуло на просторово-часові показники ходьби, динамічну рівновагу та витривалість. Це призвело до кращого загального функціонування пацієнтів основної групи через 3 місяці реабілітації.Висновки. Врахування в розробленій програмі фізичної терапії рухових наслідків перенесеного в анамнезі інсульту є ефективним під час планування та застосування фізіотерапевтичних заходів щодо реабілітації просторово-часових показників ходьби, швидкості, витривалості та загального функціонування після ендопротезування КС.