У статті розглянуто шляхи та підходи до формування цифрової компетентності вчителя Нової української школи. Вказано на важливість впровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій для оновлення української школи, акцентовано увагу на ролі в цьому процесі підготовленого педагога, що володіє певним набором професійних компетентностей і здатен генерувати їх для тих, хто навчається. Зосереджено увагу на підходах до формування цифрової компетентності вчителя, яка вимагає від педагога особистісного розвитку та безперервного персонального самовдосконалення. Вказано, що наскрізне застосування цифрових технологій в освітньому процесі має стати інструментом підвищення якості освітнього процесу. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти можливе завдяки підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Проаналізовано Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти», у якому зазначено перелік трудових функцій і професійних компетентностей, зокрема виокремлено цифрову компетентність. Обґрунтовано розвиток системи підвищення кваліфікації відповідно до Професійного стандарту вчителя для реалізації права вчителів на професійне вдосконалення шляхом вибору місця і часу підвищення кваліфікації. Досліджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, яка затверджена Міністерством освіти і науки України. Авторами статті розроблені освітні програми, які забезпечують розвиток цифрової компетентності вчителя. Педагогу рекомендовано перед тим, як обрати певну освітню програму, сформувати індивідуальну освітню траєкторію, окресливши для себе ціль та виокремивши певні потреби, мотивацію для професійного росту. Слухачі курсів – це вчителі різних освітніх галузей, які самостійно обирають конкретну освітню програму та мають можливість комбінувати послідовність освоєння тієї чи іншої програми. У статті наведені та проаналізовані результати самооцінювання рівня сформованості цифрової компетентності педагогів різних освітніх галузей згідно запропонованих освітніх програм до початку занять та після завершення онлайн курсів, а також зроблено візуалізацію даних.

Сучасне суспільство дуже швидкими темпами адаптувалось до використання різноманітних засобів інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Це також стосується процесу навчання. Використання ІКТ в освіті не можливо уявити без ПК й сучасних засобів комунікації, що дозволяє сформувати відкриту педагогічну систему, а також впровадити в освітній процес інноваційні технології. До технологій відкритих педагогічних систем відносяться сучасні веборієнтовані засоби, що формують відкрите освітнє середовище з доступом до навчальних матеріалів, до інструментів колективної роботи, до управлінських функцій освітнього процесу. Для закладів вищої освіти (ЗВО) найбільш яскравим прикладом використання технологій відкритих педагогічних систем є впровадження та практичне застосування технологій дистанційного навчання, хмарних сервісів тощо. Перевагою додатку Класу від компанії Google є можливість комбінування вище наведених сервісів та технологій, який володіє потужними функціональними можливостями, є простим у використанні та зрозумілим. Для пересічного користувача наявність власного аккаунту від Google відкриває доступ до Класу, який можна наповнити для провадження освітньої діяльності. Функціональні можливості Класу дозволяють обмінюватись навчальною інформацією у різному вигляді, планувати та виконувати наперед поставлені завдання та проводити контроль знань досить швидко та якісно. У статті було практично проаналізовано етапи створення та наповнення Класу від сервісу Google для організації дистанційного навчання для ЗВО та доступ до хмарного сховища даних, як впровадження технологій відкритих педагогічних систем в освітню діяльність. Також описано використання Google Класу для навчальних цілей та аспекти його налаштування як для процесу навчання, так і для контролю знань студентів закладів вищої освіти.

На сьогодні спостерігається тенденція до поширення програмування, а мови програмування стають більш простими та зручними. Як наслідок кількість програмістів буде збільшуватися. Водночас рівень глибокого розуміння основ алгоритмізації буде знижуватися. Це неминуче, але не є причиною відмови від вивчення сучасних високорівневих мов програмування. Проблема вибору мови програмування для навчання основ алгоритмізації у закладах загальної середньої освіти є актуальною і складною. На основі аналізу наукових публікацій та власного досвіду визначено критерії вибору мови програмування як засобу навчання основ алгоритмізації: сучасність, безкоштовність, зрозумілість, лаконічність. Обґрунтовано вибір мови Python як засобу навчання основ алгоритмізації учнів та проаналізовано певні її характеристики, які ілюструються конкретними прикладами. Для кращого розуміння особливостей мови Python програмна реалізація алгоритмів наводиться паралельно з мовою С++. Проте вивчення учнями Python як першої мови програмування може викликати деякі побоювання. Це – динамічна типізація змінної і «надто велика» високорівневість мови. Основною проблемою для вивчення мови програмування Python у школах є відсутність розроблених методик її навчання, на відміну від Pascal. Потребує уточнення, які теми, алгоритми потрібно вивчати у школах та як сформувати послідовність тем та обрати відповідну методику навчання. Краще зосередитись на навчанні алгоритмів, формуванні навичок розв’язування різноманітних задач, які вони в майбутньому зможуть використовувати у практичній діяльності. Тому треба основний акцент робити не на навчанні певної мови програмування, а на навчанні основ алгоритмізації, а мову програмування використовувати як допоміжний засіб. Мову програмування доцільно обирати ту, яку легко читати і якою легко писати. Це допоможе підвищити рівень впевненості учнів, які мають не надто добрі знання з основ алгоритмізації і які в майбутньому не пов’язують свою професійну діяльність з програмуванням. Подальші дослідження будуть спрямовані на розробленні методики навчання основ алгоритмізації та програмування з використанням мови Python у класах інформатичного профілю.