The article looks at the means of forming the research skills of students of pedagogical universities. Considerable attention is paid to the formation of students' creative thinking in the process of solving problems with parameters. A large number of applied problems, economic, physical, chemical, biological, technical, medical, etc., involve solving problems with parameters (within the framework of the constructed mathematical model). Tasks with parameters require more general research than ordinary equations, inequalities and their systems. In the article, solving problems with parameters is accompanied by graphical visualization followed by the use of the analytical method. CAS Maxima is used for graphical visualization (animation). The choice of tasks with parameters is due to the fact that mathematical, logical thinking and the ability to analyze, compare, synthesize, develop research skills evolve in the course of their solution. All this should lead to the search and introduction of new forms of pedagogy and technologies in education. The main component of the methodology here is computer-oriented, namely the use of a computer mathematics system. Using systems of computer mathematics, the student can improve the programming technique and ability to focus on the analysis of methods, immerse in the features of such concepts as the conditionality of the problem, the stability of the method, evaluation of the results of calculations. In this paper, we used the CAS Maxima animation tools with the wxMaxima graphical shell to investigate the problems with the parameters. The choice of the Maxima system is due to the following reasons: it is a freely distributed system, distributed under the GNU/GPL license; there are implementations under various operating systems, including Windows, Linux, MacOS; it offers intuitive interface and is easy and reliable in operation. The results of the study show that training of modern specialists, the development of their professional potential can only be effective provided that students are involved in research activities throughout their course of study.

У статті розглянуто шляхи та підходи до формування цифрової компетентності вчителя Нової української школи. Вказано на важливість впровадження в навчальний процес сучасних освітніх технологій для оновлення української школи, акцентовано увагу на ролі в цьому процесі підготовленого педагога, що володіє певним набором професійних компетентностей і здатен генерувати їх для тих, хто навчається. Зосереджено увагу на підходах до формування цифрової компетентності вчителя, яка вимагає від педагога особистісного розвитку та безперервного персонального самовдосконалення. Вказано, що наскрізне застосування цифрових технологій в освітньому процесі має стати інструментом підвищення якості освітнього процесу. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що професійне зростання педагогів в умовах цифрової освіти можливе завдяки підвищенню кваліфікації педагогічних працівників. Проаналізовано Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти», у якому зазначено перелік трудових функцій і професійних компетентностей, зокрема виокремлено цифрову компетентність. Обґрунтовано розвиток системи підвищення кваліфікації відповідно до Професійного стандарту вчителя для реалізації права вчителів на професійне вдосконалення шляхом вибору місця і часу підвищення кваліфікації. Досліджено Типову програму підвищення кваліфікації педагогічних працівників з розвитку цифрової компетентності, яка затверджена Міністерством освіти і науки України. Авторами статті розроблені освітні програми, які забезпечують розвиток цифрової компетентності вчителя. Педагогу рекомендовано перед тим, як обрати певну освітню програму, сформувати індивідуальну освітню траєкторію, окресливши для себе ціль та виокремивши певні потреби, мотивацію для професійного росту. Слухачі курсів – це вчителі різних освітніх галузей, які самостійно обирають конкретну освітню програму та мають можливість комбінувати послідовність освоєння тієї чи іншої програми. У статті наведені та проаналізовані результати самооцінювання рівня сформованості цифрової компетентності педагогів різних освітніх галузей згідно запропонованих освітніх програм до початку занять та після завершення онлайн курсів, а також зроблено візуалізацію даних.

Сьогодні широкої популярності набуває підготовка фахівців у закладах вищої освіти через форму електронного навчання з використанням ІКТ та мережі Інтернет. Під час навчання сучасних фахівців активно використовуються дистанційні технології, що характеризуються високим рівнем інтерактивності і дозволяють навчатися студентам, які знаходяться в різних місцях з виходом в Інтернет. Аналізуючи різноманітні популярні платформи дистанційного навчання (Claroline, Moodle, ATutor, Lotus Learning Space, Live@EDU), можна виокремити як переваги, так і недоліки кожної з них. У статті наведено рекомендації щодо використання системи дистанційного навчання eFront під час підготовки майбутніх учителів інформатики. Визначено пріоритетні переваги платформи eFront, зокрема організацію навчального процесу (створення навчальних матеріалів та управління системою навчання), легкість встановлення, зрозумілий інтерфейс. Проаналізовано, що система сприяє дотриманню майбутніми вчителями інформатики чіткого графіка виконання навчального плану. Протягом усього часу вивчення дисциплін eFront допомагає налагоджувати систему інтерактивної взаємодії викладача і студента, студентів між собою. Якість навчальних матеріалів у платформі eFront для майбутніх учителів інформатики дозволяє набути професійних компетентностей щодо відповідної кваліфікації. Електронна база навчальних дисциплін в eFront є цілісною системою інтегрованих засобів, погоджених як за своїм змістом, так і за особливостями користувальницького інтерфейсу. Система оцінювання результатів навчальної діяльності студентів в eFront має різноманітні форми та критерії оцінювання всіх видів робіт. Функціональні можливості платформи eFront сприяють засвоєнню навчального матеріалу на високому рівні. Для майбутніх учителів інформатики система eFront забезпечує прозорість та динамічність навчального процесу та можливість працювати за індивідуальним графіком. Платформа eFront дозволяє викладачу здійснювати аналіз якості засвоєння навчального матеріалу та спостерігати за професійним зростанням кожного слухача.

У статті розглядається доцільність використання цифрових інструментів Google для організації освітнього процесу в кризових суспільних ситуаціях. Охарактеризовано періоди підготовки студентів українських закладів вищої освіти, які умовно поділено на три частини: передковідний, ковідний та воєнний, перед кожним із яких постають інші виклики, вимоги та правила. Аналіз наукових джерел дав змогу стверджувати, що в кризовий період необхідна організація дистанційного навчання в закладах вищої освіти, актуалізація кейс-технологій як оновленого підходу до викладання дисциплін, а також формування цифрової компетентності майбутніх фахівців. Проаналізовано вплив війни на психологічний стан учасників освітнього процесу, а також фізичну слабкість, що на початку повномасштабного вторгнення Росії викликали нестабільний стан навчання. Рекомендовано педагогічно виважену систему організаційних заходів для зменшення негативного впливу на навчання різних викликів, пов’язаних із критичними ситуаціями. Наголошено на тому, що безпеці суб’єктів освітнього процесу сприяє використання дистанційного навчання, яке забезпечує швидку комунікацію, оперативне планування та перепланування, документування, зберігання і забезпечує доступ студентів до навчальних матеріалів, урізноманітнення способів досягнення результату. Досліджено, що цифрові інструменти Google у кризових ситуаціях є зручними та простими для здійснення навчальної діяльності, які дозволяють легко інтегрувати освітній процес у дистанційний формат, а також сприяють швидкій адаптації студентів до їх використання. Проаналізовано динаміку успішності студентів з навчальної дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» у кризові періоди суспільства, пов’язані з пандемією COVID-19 та війною, що дозволило стверджувати про вдалу організацію освітнього процесу у вимушених ситуаціях. Запропоновано ряд заходів психологічної підтримки студентів у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка під час війни. Проведено педагогічний експеримент, який довів, що виважене та спеціально організоване використання цифрових інструментів надає можливість студентам сфокусувати увагу на навчанні в період війни та забезпечити фізичну та психологічну безпеку.

У статті наведено загальну характеристику систем комп’ютерної математики та умови доцільного використання системи Maxima як засобу фундаменталізації у навчальному процесі бакалаврів інформатики. Визначено напрями педагогічного використання СКМ при вивченні інформатичних дисциплін. Визначено перспективні напрямки розвитку систем комп’ютерної математики. Мета: провести теоретичний аналіз педагогічного використання СКМ Maxima у навчанні інформатичних дисциплін. Задачі: 1) проаналізувати сучасні підходи стосовно застосування СКМ у навчальному процесі; 2) розглянути систему Maxima в аспекті навчального середовища. Об’єкт дослідження: процес навчання бакалаврів інформатики із застосуванням СКМ. Предмет дослідження: особливості використання СКМ Maxima у навчанні інформатичних дисциплін. Методи дослідження: вивчення праць вітчизняних авторів, присвячених проблемам використання СКМ. Результати: виявлено шляхи використання СКМ у підготовці бакалаврів інформатики. Висновки: розглянуто методичні аспекти системи Maxima при підготовці бакалаврів інформатики, виявлено перспективи використання систем комп’ютерної математики у навчанні інформатичних дисциплін.