No abstract

РЕЗУЛЬТАТИ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ З УПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО РОБОТИ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ В СЕНСОРНО ЗБАГАЧЕНОМУ СЕРЕДОВИЩІАнотація. Проаналізовано результати експериментальної перевірки дієвості авторської системи підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до роботи з дітьми раннього віку в сенсорно збагаченому середовищі.Встановлено позитивний вплив розробленої педагогічної системи на рівень готовності майбутніх вихователів до організації роботи з дітьми раннього віку в сенсорно збагаченому середовищі. Здобувачі вищої освіти ЕГ критично ставились до власної професійної діяльності, адекватно оцінювали рівень своєї підготовленості до виконання професійних обов'язків, контролювали свої вчинки, прагнули нового досвіду, здійснення дослідницької діяльності з метою саморозвитку та самовдосконалення, демонстрували підвищення інтересу до професійної компетентності, для більшості з них вона набула особистісного значення. Майбутні вихователі рефлексивно оцінювали свою професійну діяльність, спрямовували її на саморозвиток та самовдосконалення, були більш впевнені в своєму професійному потенціалі. Натомість здобувачі КГ відмічали, що мали значні труднощі при необхідності оцінити свою діяльність, здебільшого були схильні занижувати свій рівень підготовленості, прагнули обов'язкового керівництва.Як показали результати моніторингу, високий рівень професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з дітьми раннього віку в ЕГ вище, ніж у КГ (різниця 7,3%). Достатній рівень готовності в ЕГ склав 41,6%, що на 12,9% вище, ніж у КГ (28,7%). Середній рівень зафіксовано у 26,6% здобувачів ЕГ та 38,0% КГ (різниця складає 11,4%); початковий рівень становить відповідно 24,5% і 32,3% (різниця 7,8%). Кількісна та якісна інтерпретація даних експериментальних досліджень свідчить про ефективність створеної педагогічної системи професійної підготовки та поетапної організації процесу формування готовності майбутніх вихователів до роботи з дітьми раннього віку в сенсорно збагаченому середовищі.Ключові слова: педагогічна система, професійна підготовка, сенсорно збагачене середовище, вихователь закладу дошкільної освіти.

The article has raised the problem of the readiness of future educators of preschool children to work in a sensory enriched environment.The article has highlighted the imperatives of reflective thinking and reflective decision-making ability in complex pedagogical situations by educators of pre-school children. It has been proved that the existing level of professional skills, which allows to assess the level of formation and determine the prospects for improvement, can be considered as a reflective ability of future educators of young children.It has been substantiated that the reflexive design of a sensory enriched environment for young children in preschool educational institutions involves the introduction of new content and pedagogical technologies, methods of reflexive design; techniques that reflect alternative possibilities.The main tasks of preparing future educators of preschool educational institutions for the reflective design of a sensory enriched environment for young children have been outlined.The reflexive and project component of the readiness of future educators of young children has been assessed, based on the observation of higher education applicants during their internships, using a diagnostic complex that reveals flexibility, complexity of reflective skills, originality and independence in designing a sensory enriched environment.

У статті представлено дослідження емоційно-мотиваційного компонента підготовки майбутніх вихователів дітей раннього віку. Здійснено систематизацію та системний опис поняття “професійний габітус”, що уможливлює обґрунтування центрального аспекта формування досвіду здобувачів вищої освіти, їх розвиток відповідно до вимог спеціальності, яку здобувають. У межах дослідження звернено увагу на той факт, що підготовка майбутніх вихователів повинна бути спрямована на формування, розвиток і збагачення культурного потенціалу (інтелектуального, психологічного й соціального капіталу). Доведена важливість емоційно-мотиваційного компонента готовності майбутнього вихователя до роботи з дітьми раннього віку.

Стаття розглядає актуальні питання впровадження технології “Аудиторія догори дриґом” в освітній процес закладу вищої освіти. Впровадження інноваційних технологій в освітній процес визначено як один із провідних шляхів формування професійної компетентності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. У роботі теоретично обґрунтовано сутність зазначеної технології, охарактеризовано загальні особливості, узагальнено низку її переваг та недоліків у порівняні з традиційними методами навчання, а також описано можливості її використання під час вивчення нового матеріалу. Проаналізовано дефініції понять “технологія навчання”, “перевернутий клас” та “аудиторія догори дриґом”. У статті також відзначено, що для ефективної реалізації такої технології навчання важливими завданнями викладача є ретельно підготовлене методичне забезпечення самостійної роботи здобувачів.